Справа 2-796\2007 р.
РІШЕННЯ іменем України
м. Саки 22.01.2007 р.
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Романюк Є.В.
з секретарем - Савицькой О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу дійсною, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1 р. уклала з ОСОБА_2 письмовий договір купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_1; продаж було здійснено ІНФОРМАЦІЯ_1 р. за 26181-00 грн., які вона у повному обсязі сплатила на користь відповідачки. У зв'язку з тим, що сторонами виконано усі умови договору, а саме - покупцем повністю сплачена вартість майна і отримано майно, а продавцем прийнято гроші по договору і передано покупцеві майно, але договір купівлі-продажу майна нотаріально не посвідчений з вини відповідача, просить суд визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнати право власності.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася згідно письмової заяви, позовні вимоги підтримала у повному обсязі у відповідності до вищевикладенного.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася згідно письмової заяви, позов визнала та проти його задоволення не заперечила, у зв'язку з чим згідно ст. 130 ЦПК України, суд ухвалює рішення, розглядаючи справу по суті у попередньому судовому засіданні.
Перевіривши та дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обгрунтованим та підлягаючим задоволенню у повному обсязі.
Як передбачено ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. У відповідності до ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запереченнь.
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. В силу ст. 638 ЦК України, догові є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Судом беззаперечно встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р. уклала з ОСОБА_2 письмовий договір купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_1.
Як встановлено судом, продаж було здійснено ІНФОРМАЦІЯ_1 р. за 26181-00 грн., які ОСОБА_1 у повному обсязі сплатила на користь відповідачки ОСОБА_2 та отримала майно, а відповідачка прийняла гроші та передала майно, у зв'язку з чим суд приходить до висновку що сторонами виконано усі істотні умови договору.
Також судом встановлено, що відповідач не виконав перед позивачем свої обов'язки по нотаріальному засвідченню договору купівлі-продажу майна.
У відповідності до ст. 220 ч. 2 ЦК України, якщо сторони домовилися про усі суттєві умови договору, що підтверджується письмовими доказами, та й відбулося повне або часткове виконання договору, але одна з сторін ухилилася від його нотаріального засвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У такому разі наступне нотаріальне засвідчення договору не потребується.
Згідно до вимог чинного законодавства України, правовий режим власності, порядок придбання права власності, а також права володіння, користування і розпорядження майном визначаються законами.
Як передбачає ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатми своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право
приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.
Як передбачено ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно) , яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Приймаючи до уваги, що позивач повністю виконав умови за договором купівлі-продажу майна, а відповідач не виконав обов'язки по нотаріальному засвідченню договору, враховуючи, що спір по вказаному майну між іншими особами відсутній, доказів неправомірності володіння позивачем вказаним майном не встановлено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.
На підставі ст. 41 Конституції України, керуючись ст. 220, 316, 638, 655 ЦК України, ст. 49 Закону України "Про власність", керуючись ст.ст. 10, 14, 60, 130, 208-209, 212, 214, 224 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу жилого будинку у цілому літ. "А" (загальною площею 42,3 кв.м., жилою площею 21,1 кв.м.) з усіма господарчими спорудами: літ. "Б" - сарай площею забудови 12,9 кв.м., літ. "б" - сарай площею забудови 3,1 кв.м., літ. "Е" - сарай-літня кухня площею забудови 11,6 кв.м., літ. "є" - сарай площею забудови 3,2 кв.м., літ. "Д" - сарай площею забудови 6,0 кв.м., літ. "Г" - сарай площею забудови 5,9 кв.м., літ. "В" - сарай площею забудови 9,6 кв.м., літ. "К" - гараж площею забудови 17,5 кв.м., літ. "У" - убиральня площею забудови 3,5 кв.м., N 1 - N 4 -огорожі, замощення, розташованого за адресою: АРК, АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Визнати право власності ОСОБА_1 на жилий будинок у цілому літ. "А" (загальною площею 42,3 кв.м., жилою площею 21,1 кв.м.) з усіма господарчими спорудами: літ. "Б" - сарай площею забудови 12,9 кв.м., літ. "б" - сарай площею забудови 3,1 кв.м., літ. "Е" - сарай-літня кухня площею забудови 11,6 кв.м., літ. "є" -сарай площею забудови 3,2 кв.м., літ. "Д" - сарай площею забудови 6,0 кв.м., літ. "Г" -сарай площею забудови 5,9 кв.м., літ. "В" - сарай площею забудови 9,6 кв.м., літ. "К" -гараж площею забудови 17,5 кв.м., літ. "У" - убиральня площею забудови 3,5 кв.м., N 1 -N 4 - огорожі, замощення, розташованого за адресою: АРК, АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду АРК через Сакський міськрайсуд шляхом подання заяви про оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про оскарження рішення.