Справа№ 22ц-3100\2006                                       Головуючий в 1 інстанції: Назарова М.В.

Категорія                                                                Доповідач:: Борисов Є.А.

УХВАЛА      Іменем України

5 грудня 2006 року Судова колегія судової палати з цивільних справ

Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого: Борисова Є.А.

суддів: Кравченко Н.В., Пригорнєвої Л.І.

при секретарі: Годуновій К.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну

справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах

ОСОБА_2 на ухвалу Антрацитівського міськрайонного

суду Луганської області від 8 вересня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до Антрацитівського психоневрологічного диспансеру про

поновлення на роботі та оплату вимушеного прогулу.

встановила:

Рішенням Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 18 серпня 2006 року були задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 до Антрацитівського психоневрологічного диспансеру про поновлення на роботі та оплату вимушеного прогулу. А саме позивачку було поновлено на роботі у якості ІНФОРМАЦІЯ_1 Антрацитівського психоневрологічного диспансеру з 5 жовтня 2005 року і стягнуто на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 5 жовтня 2005 року по 18 серпня 2006 року в сумі 4917 грн. 39 коп. Крім того, рішення було допущене до негайного виконання в частині стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 444 грн. 34 коп.

Ухвалою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 8 вересня 2006 року були виправлені арифметичні помилки допущені у вищезазначеному рішенні під час розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також розрахунку в частині стягнення заробітної плати в межах платежу за один місяць, а саме ухвалою визначено, що розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу повинен становити 4769 грн. 28 коп., а середня заробітна плата, належна до стягнення у порядку негайного виконання в межах місячного платежу повинна становити відповідно 459 грн. 15 коп.

В апеляційній скарзі представник позивача просить ухвалу скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом порушено передбачений діючим законодавством порядок розрахунку середнього заробітку і, крім того, при ухваленні рішення від 18.08.2006 року судом не вирішено питання, щодо стягнення середнього заробітку з керівника Антрацитівського психоневрологічного диспансеру.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних

підстав

Відповідно до ст.. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції виправив допущені у рішенні від 18.08.2006 року арифметичні помилки і зазначив в оскаржуваній ухвалі, що сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 4769 грн. 28 коп. а сума заробітної плати, що належить до стягнення у порядку негайного виконання в межах місячного платежу відповідно - 459 грн. 15 коп. Виправлення арифметичних помилок є правильним і підстав для скасування ухвали суду колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом порушено передбачений діючим законодавством порядок розрахунку середнього заробітку та про те, що судом не вирішене питання стосовно стягнення середнього заробітку з керівника Антрацитівського психоневрологічного диспансеру на увагу не заслуговують, оскільки ці доводи не стосуються виправлення арифметичних помилок в рішенні суду, про що йдеться в оскаржуваній ухвалі.

За своїм змістом ці доводи мають характер доводів стосовно незгоди з самим рішенням суду у частині визначення порядку обчислення сум, стягнутих на користь позивачки, тобто вони носять характер апеляційних доводів стосовно рішення суду, а не стосовно ухвали про виправлення арифметичних помилок. Ці доводи могли бути досліджені апеляційною інстанцією у разі подання позивачкою апеляційної скарги на рішення суду. З матеріалів справи вбачається, що така апеляційна скарга на рішення суду позивачкою не подавалась.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог матеріального і процесуального права і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст..ст. 303,307,312 ЦПК України судова колегія,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 8 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Антрацитівського психоневрологічного диспансеру про поновлення на роботі та оплату вимушеного прогулу залишити без змін.

Ця ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з моменту її оголошення.