Справа № 521/18987/15-ц

Провадження № 2/521/1303/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року

Малиновський районний суд м.Одеси у складі

головуючого судді Мурзенка М. В.

при секретарі Гончарук Х. А.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визначення порядку користування квартирою та поділ особового рахунку,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2  звернулась  з позовом до суду до ОСОБА_5 про встановлення порядку користування квартирою та поділ особового рахунку. Зазначена квартира знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ? квартири 29 по вул. Ак. Філатова в м.Одесі належить на праві власності позивачу, ? частина, вказаної квартири, відповідачу, ОСОБА_5, ? частина- неповнолітній ОСОБА_6,- племінниці позивача.

Спірна квартира складається з трьох кімнат житловою площею 40,0 кв.м. у тому числі: 1-а кімната - площею 16,5 кв.м., 2-а кімната - площею 12,7 кв.м., 3-я кімната – площею 10,8 кв.м., кухні-площею 8,2 кв.м., ванної кімнати- площею 3,4 кв.м., вбиральні- площею 1,3 кв.м., коридору- площею 13,5 кв.м., лоджії- площею 2,4 кв.м.,загальною площею 68,8 кв.м.

На теперішній час в даній квартирі мешкає ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Спільне проживання без встановлення порядку користування квартирою та розподілу особових рахунків в квартирі є неможливим, оскільки між сторонами є спір стосовно питання користування та розпорядженням майном.

Відповідно до розмірів вищезазначеної квартири позивач просить виділити у своє користування житлову кімнату площею 16,6 кв.м., ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – житлову кімнату площею 12,7 кв.м.,житлову кімнату площею 10,8 кв.м.

Допоміжні приміщення: кухню- площею 8,2 кв.м., ванну кімнату – площею 3,4 кв.м., вбиральню - площею 1,3 кв.м., коридор- площею13,5 кв.м., лоджію- площею 2,4 кв.м., слід залишити у спільному користуванні.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечувала проти позову, просила суд відмовити в задоволенні позову, надала суду довідку про склад сім’ї, де вказано, що разом з відповідачкою проживає ще троє дітей, зазначає, що жодних перешкод у користуванні квартирою з боку відповідача вчинено не було, позивач не звертався до відповідача із пропозицією домовитись про користування квартирою.

Представник Служби у справах дітей Одеської міської ради просив постановити рішення по справі з урахуванням інтересів дітей.

Заслухавши пояснення сторін, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що квартира за адресою АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності позивачу­­—1/2 частка, відповідачу ОСОБА_5, її неповнолітній дочці ОСОБА_6—по ? частці, що підтверджується копіями свідоцтва про право власності на квартиру від 11.10.2006 р.(а.с. 4), договору дарування частини квартири від 31.10.2008 р. (а.с.7).

Вказана квартира має загальну площу 68,8 кв.м., складається з трьох житлових кімнат площею 16,5 кв.м., 12,7 кв.м., 10,8 кв.м., кухні площею 8,2 кв.м., ванної площею 3,4 кв.м., вбиральні площею 1,3 кв.м., коридору 1,5 кв.м., лоджії 2,4 кв.м. План квартири відображений в технічному паспорті, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 11-12)

Згідно довідки з місця проживання про склад сім’ї та реєстрацію від 19.11.2015 року № 3609 в квартирі № 29 по вул. Ак. Філатова в м. Одесі постійно проживає 6 осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9(а.с.42).

Таким чином, на кожну особу припадає по 6,66 кв.м. житлової площі.

Відповідно до ч.3 ст. 319 ЦК усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною власністю.

Згідно роз’яснень, викладених в п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995р. квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника своєї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо види літи сторонам ізольовані жили та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватись як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про охорону дитинства», держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім’ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 р., дитина для повного та гармонійного розвитку його особистості повинна рости в моральному та матеріальному забезпеченні.

Кімната, яку просить виділити в користування позивач для свого проживання та проживання неповнолітнього ОСОБА_9, має житлову площу 16,6 кв.м., що менше, ніж припадає на його частку.

Проте, у разі виділення йому в користування вказаної кімнати, розмір житлової площі, що припадатиме на відповідача та кожної з її неповнолітніх дітей становитиме менш, ніж 6 кв.м. на одну особу, що значно погіршить їх умови проживання.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що порядок користування квартирою, який просить встановити позивач, всупереч вказаним вимогам закону, спричинить істотне погіршення умов проживання неповнолітніх дітей відповідача­-ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, що є співвласницею квартири, ОСОБА_7 Д ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3, у зв’язку із чим в задоволенні позову має бути відмовлено.

Керуючись ст. 8,18 Закону України «Про охорону дитинства», ст.10, 11, 14, 60, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Мурзенко М.В.