Справа № 2а-1382/09 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2009 року
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого – судді Іваненко Т.В.
з секретарем Божок Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Народичі справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Народицької РДА про стягнення коштів, передбачених ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка просить стягнути на її користь з Управління праці та соціального захисту населення Народицької РДА невиплачені кошти, що передбачені ст.39 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(надалі ОСОБА_2) в сумі 57932,10 грн., мотивуючи тим, що вона отримувала доплату, що встановлена ОСОБА_2, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав. Розмір невиплачених коштів за ст. 39 ОСОБА_2 становить вказану вище суму.
Позивачка в судове засідання не з’явилась, але просить справу розглядати без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, але надіслав заяву, в якій просить розглядати справу без його участі.
Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Позивачка з 13.08.1962 року по даний час працює в Новодорогинській школі та проживає в с . Новий Дорогинь Народицького району.
Відповідно до ст.39 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні компенсації, доплати та допомоги, які отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема за ст.39 – 10,50 грн . за період з 01.01.1998 року по 31.12. 2008 року
Вказані обставини підтверджуються наданими копіями паспорту, трудової книжки, довідкою.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(надалі Закон) передбачені наступні виплати:
ст.39 ОСОБА_2 – громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати.
Зазначеною вище постановою усупереч ОСОБА_2 № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається ОСОБА_2, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема:
для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис.крб. (10,50 грн. за гр. реф.).
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. ОСОБА_2 (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього ОСОБА_2, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00, №936 від 20.09.05 та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим ОСОБА_2, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає ОСОБА_2.
Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить ОСОБА_2, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.
Позивачем, як вбачається з розрахунків, ставиться питання про стягнення коштів за період з 01.01.1998 року по 31.12. 2008 року .
Відповідно до ОСОБА_2 України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст.39 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в частині, що стосується виплат в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, була зупинена, однак, 09.07.07 Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп (справа про соціальні гарантії громадян) п.30 ст.71 ОСОБА_2 України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до ст.73 ОСОБА_2 України "Про Конституційний Суд України" та п.3 резолютивної частини даного Рішення Суду вищевказаний п.30 ст.71 ОСОБА_2, що стосується неможливості застосування мінімальної заробітної плати, оголошений не чинним і втратив чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про її неконституційність.
На підставі викладеного, вимоги позивача підлягають задоволенню за виключенням періоду часу з січня 2006 року по червень 2007 року.
Крім того, ОСОБА_2 України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" було внесено зміни до ст.39 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якими виключено прив’язку до мінімальної заробітної плати, які були визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08. Вказане рішення зворотної дії в часі не має, а тому вимоги позивач про стягнення коштів за 2008 рік підлягають стягненню з травня.
Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України №106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, с.Новий Дорогинь Народицького району відноситься до зони добровільного гарантованого відселення .
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:
з 01.01.1998 р. – 45 грн.,
з 01.07.1998 р. – 55 грн.,
з 1.01.1999р. - 74 грн.,
з 1.04.2000р. - 90 грн.,
з 1.07.2000р. - 118 грн.,
з 1.01.2002р. - 140 грн.,
з 1.07.2002р. - 165 грн.,
з 1.01.2003р. - 185 грн.,
з 1.12.2003р. - 205 грн.,
з 1.09.2004 р. - 237 грн.,
з 1.01.2005 р. - 262 грн.,
з 1.04.2005 р. - 290 грн.,
з 1.07.2005 р. - 310 грн.,
з 1.09.2005 р. - 332 грн.,
з 1.04.2008 р. - 525 грн.,
з 1.10.2008 р. - 545 грн.,
з 1.12.2008 р. – 605 грн.
В зв'язку з викладеним, розмір невиплачених коштів позивачці становить:
по ст.39 ОСОБА_2:
- за 1998 рік: 45*2*6+55*2*6- 126,00= 1074,00 грн;
- за 1999 рік: 74х2х12- 126,00 =1650,00 грн.;
- за 2000 рік: 74х2х3 + 90*2*3+118*2*6-126,00= 2274,00 грн.;
- за 2001 рік: 118х2х12-126,00=2706,00 грн.;
- за 2002 рік: 140х2х6+165*2*6- 126,00 =3534,00 грн.;
- за 2003 рік: 185х2х11-126,00= 4354,00 грн.;
- за 2004 рік: 205х2х8+237х2х4-126,00=5050,00 грн.;
- за 2005 рік: 262х2х3+290х2х3+310х2х2+332*2*4-126,00 = 7082,00 грн.;
- за 2007 рік : 440*2*3+460*2*3-63,00=5337,00 грн.
- за 2008 рік: 525х2х5+545х2х2+605х2х1-77,00= 8563,00 грн., а всього за ст.39 ОСОБА_2 41624,00 грн.
Позивачка просила суд стягнути на її користь загальну суму невиплачених коштів – 57932,10 грн., судом було встановлено, що на користь позивачки підлягає стягненню сума - 41624,00 грн. В решті позовних вимог відмовити.
Статтею 62 ОСОБА_2 визначено, що роз’яснення порядку застосування цього ОСОБА_2 провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захисту населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, суд дійшов переконання, що при нарахуванні коштів, передбачених ст. 39 ОСОБА_2 України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідач діяв всупереч вимогам ОСОБА_2., а тому, у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України, суд виходить за межі позовних вимог та визнає дії відповідача протиправними.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст. 39 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161, 162 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Народицької РДА щодо виплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст.39 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у фіксованому розмірі, протиправними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Народицької РДА на користь ОСОБА_1 доплату до заробітної плати (ст.39 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з 01.01.1998 по 31.12.2005 року , з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року , з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 41624,00 грн.
В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Відповідач від сплати судового збору звільнений.
На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Народицький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку протягом 10 днів з дня проголошення постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження з направленням копії скарги до апеляційного адміністративного суду.
СУДДЯ: