ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року Справа № 910/12665/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Ходаківської І.П.

суддівФролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В.

за участю представників:

позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

відповідачаЗубар О.В., дов. від 29.12.15

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Бурове управління "Укрбургаз"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 15.09.15

у справі№910/12665/15 господарського суду Харківської області

за позовомПублічного акціонерного товариства "Криворізький суріковий завод"

доФілії Бурове управління "Укрбургаз" Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

простягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Криворізький суріковий завод" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення заборгованості у розмірі 221431,25 грн. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки щодо здійснення розрахунків за поставлену продукцію та обґрунтовано приписами статей 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2015 у справі №910/12665/15 (суддя Головатюк Л.Д.) здійснено заміну відповідача з неналежного - ПАТ "Укргазвидобування" на належного відповідача - Філію Бурове управління "Укрбургаз" Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування". Направлено справу №910/12665/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізький суріковий завод" до Філії Бурове управління "Укрбургаз" Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 221431,25 грн. за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.08.2015 у справі №910/12665/15 (суддя Ємельянова О.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 (судді: Шепітько І.І. - головуючий, Бондаренко В.П., Россолов В.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Філії Бурове управління "Укрбургаз" Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Публічного акціонерного товариства "Криворізький суріковий завод" 45433,19 грн. інфляційних втрат, 2617,32 грн. 3% річних, 314,98 грн. пені та 4428,64 грн. судових витрат. В частині стягнення 173065,76 грн. провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі Філії Бурове управління "Укрбургаз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права. Заявник, зокрема, зазначає, що сторонами у договорі було визначено інший розмір процентів за порушення строків оплати, аніж встановлений статтею 625 Цивільного кодексу України. Крім того, скаржник звертає увагу, що належним відповідачем у справі має бути Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі Філії Бурове управління "Укрбургаз".

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 12.08.2014 між Публічним акціонерним товариством "Криворізький суріковий завод" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі заступника директора Філії Бурового управління "Укрбургаз" (покупець) укладений договір поставки №УБГ 171/015-14, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти та оплатити товар.

Судами також установлено, що на виконання умов договору, позивачем було поставлено товар на загальну суму 312155,33 грн. згідно з видатковою накладною від 18.09.2014, однак розрахунки за поставлений товар було здійснено частково.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій установили факт порушення відповідачем своїх зобов'язань та дійшли висновку про стягнення з Філії Бурового управління "Укрбургаз" Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" 45433,19 грн. інфляційних втрат, 2617,32 грн. 3% річних та 314,98 грн. пені.

За приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин тощо. Відповідно до статті 105 Кодексу за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову. У постанові мають бути зазначені, серед іншого, підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення; доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу; обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

Судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

За приписами статті 21 цього Кодексу сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Частиною 4 статті 28 Кодексу унормовано, що повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відокремлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Згідно з частинами 1, 3 статті 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Однак, зазначені приписи чинного законодавства залишені судами поза увагою.

Як вбачається з положення про Філію Бурове управління "Укрбургаз" Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", управління не є юридичною особою.

При цьому колегія зазначає, що відповідно до приписів статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Таким чином, господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона. Заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання.

За таких обставин, доводи касаційної скарги частково підтверджені матеріалами справи. Наведене свідчить про те, що поза увагою судів залишилися питання, з якими пов'язане законне вирішення спору по суті. Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Разом з цим, до повноважень касаційної інстанції віднесено скерування справи на новий розгляд за результатами розгляду касаційної скарги. Порушення судами процесуальних норм, та не з'ясування обставин від яких залежить законність рішення у спорі є підставою для скасування переглянутих судових актів та скерування справи для нового розгляду. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Бурове управління "Укрбургаз" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.15 у справі №910/12665/15 господарського суду Харківської області та рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2015 у даній справі скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий І.Ходаківська

Судді Г.Фролова

О.Яценко