Справа №2А-203/2009

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

16 березня 2009 року                                                                            м. Сімферополь

Залізничний районний суд м.Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого – Поєдинка І.А.

при секретарі  - Мехтієвій А.Ш.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сімферопольської міської ради про визнання дій противоправними,  

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом в якому просить: визнати протиправною відмову Сімферопольської міської ради у видачі їй дозволу на право розміщення об’єкту торгівлі та сфери послуг за адресою: м.Сімферополь, квартира АДРЕСА_1/вул.Островського,1; визнати за нею право на використання вказаної квартири, яка їй належить, під об’єкт комерційного непромислового призначення; зобов’язати Сімферопольську міську раду видати йому дозвіл на право розміщення об’єкта торгівлі та сфери послуг, яке знаходиться за адресою: м.Сімферополь, квартира АДРЕСА_1/вул.Островського, 1, з мотивів вказаних в позовній заяві.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, направив суду заяву с проханням розглянути справу у його відсутність, позов не оспорює.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1/вул.Островського,1 м.Сімферополя належить позивачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 24.04.2008., що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно та договором купівлі-продажу.

Позивач звертався до Сімферопольської міськради з питанням дачі дозволу на використання квартири АДРЕСА_1/вул.Островського,1 м.Сімферополя під розміщення об’єкту торгівлі та сфери послуг, однак позивачу в цьому було відмовлено.

Відповідно до ст.152 Житлового Кодексу України переобладнання і перепланировка житлового будинку, що належить громадянину на праві приватної власності, проводяться з дозволу виконавчого комітету відповідної ради.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожний має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності непорушне.

Відповідно до ст.ст.30, 31  Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.152 Житлового кодексу України з урахуванням положень Закону України «Про основи містобудування» і Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкової території, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.92р. №572, до компетенції органів місцевого самоврядування – виконавчих комітетів міських (районних) рад відноситься рішення  питань переобладнання житлових (нежилих) приміщень і надання дозволу  на розміщення в приміщеннях офісів, контор, торгових організацій і їх використовування для інших цілей невиробничого характеру, яке оформляється  актом органу місцевого самоврядування, видаваним в межах повноважень, тобто рішенням виконавчого комітету відповідної ради.

Згідно ст.ст.150, 152 Житлового кодексу України громадяни, що мають в приватній власності житловий будинок або квартиру, користуються нею для особистого мешкання, мешкання членів  їх сім'ї, і має право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд (продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші, не заборонені законом операції).

Відповідно до ч.1 ст.320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно зі ст.6 ЖК України, жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Статтею 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Таким чином, громадянин, що має на праві приватної власності житловий будинок або квартиру, має право на свій розсуд вирішувати питання про доцільність  їх використовування, тим паче, що чинне законодавство не містить заборони на використовування житлового (нежилого) приміщення під офіс, торгові цілі і т.п.

На підставі ст.ст.150, 152 Житлового Кодексу України, ст.30, 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про основи містобудування», ст.ст.8, 41 Конституції України, ст.ст.320, 383 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст.11, 71, 86, 159-163 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Визнати протиправною відмову Сімферопольської міської ради у видачі ОСОБА_1 дозволу на право розміщення об’єкту торгівлі та сфери послуг за адресою: м.Сімферополь, квартира АДРЕСА_1/вул.Островського,1.

Визнати за ОСОБА_1 право на використання квартири АДРЕСА_1/вул.Островського,1 м.Сімферополя, яка належить ОСОБА_1, під об’єкт комерційного непромислового призначення.

Зобов’язати Сімферопольську міську раду видати ОСОБА_1 дозвіл на право розміщення об’єкта торгівлі та сфери послуг, яке знаходиться за адресою: м.Сімферополь, квартира АДРЕСА_1/вул.Островського, 1.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Залізничний районний суд м. Сімферополя шляхом подання протягом 10 днів з дня її проголошення заяви про її апеляційне оскарження, та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови.

Суддя: