ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 року м. Київ К/800/32421/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області на постанову Сколівського районного суду Львівської області та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом ОСОБА_3

до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як «дитині війни» , -

В С Т А Н О В И В :

13.10.2011р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області (далі Пенсійний фонд) про визнання неправомірними дій та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії, як дитині війни за період з 5.04.2011р. з підвищенням на 30% від мінімальної пенсії за віком у розмірі встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».

Постановою Сколівського районного суду Львівської області від 24.03.2015р. позов задоволено частково. Визнано правомірними дії та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з 15.04.2011р. по 22.07.2011р. включно з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 9.06.2015р. скасовано постанову Сколівського районного суду Львівської області від 24.03.2015р. та прийнято нову, якою позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії та зобов'язано Пенсійний фонд нарахувати та виплатити ОСОБА_3 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 15.04.2011р. по 22.07.2011р. та з 1.01.2014р. по 2.08.2014р., з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Пенсійний фонд звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому, скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

ОСОБА_3 відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі Закон №2195-IV) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 7 частини першої Закону України від 14.06.2011р. №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (далі - Закон №3491-VI) Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону № 2195-ІV застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання вимог зазначеного закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6.07.2011р. №745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011р., а тому саме з цієї дати виплата соціальної допомоги повинна визначатися в розмірах, передбачених вказаною постановою.

Крім цього, Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» від 16.01.2014р. №719-VII, що набрав чинності з 1.01.2014р., не передбачено норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України «Про соціальний захист дітей війни», до внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік».

Нормами п.6-7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014р. №1622-VІІ, які набрали чинності з 3.08.2014р., передбачено, що норми і положення статей 5 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

З огляду на наведене, судом апеляційної інстанцій зроблено правильний висновок про часткове задоволення позовних вимог за періоди з 15.04.2011р. по 22.07.2011р. та з 1.01.2014р. по 2.08.2014р. з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Доводи касаційної скарги правильність цих висновків не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни судового рішення.

Відповідно до статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 КАС України ,-

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 9.06.2015р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз