ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 року м. Київ К/800/11555/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»

до відповідача-1 Івано-Франківської міської ради

відповідача-2 Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору : товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-німецьке підприємство «Станім»

про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

1.06.2010р. Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» (далі Залізниця) звернулось до суду з позовом про скасування рішення виконкому Івано-Франківської міської ради від 28.11.1995р. про вилучення із постійного користування позивача земельної ділянки площею 2000кв.м. Вважаючи, що вказане рішення не відповідає чинному законодавству, позивач просив задовольнити позов.

Справа неодноразово розглядалась адміністративними судами різних рівнів.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 28.05.2014р. позов задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 3.02.2015р. скасовано судове рішення місцевого суду та закрито провадження у справі.

Не погодившись з ухвалою апеляційного суду, Залізниця звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просила її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. При цьому скаржник зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про те, що спір не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржується рішення органу місцевого самоврядування щодо вилучення у Залізниці земельної ділянки.

Судом апеляційної інстанції зроблено правильний висновок про те, що спір, предметом якого є законність дій органу місцевого самоврядування щодо умов користування земельною ділянкою не може розглядатися судами адміністративного судочинства та повинен розглядатися, з урахуванням суб'єктного складу сторін, за правилами господарського судочинства, оскільки виник спір про цивільне право.

При цьому судом, у відповідності до приписів статті 2442 КАС України, враховано сталу судову практику Верховного Суду України та правильно застосовано висновки цього суду по вказаній категорії справ.

Доводи касаційної скарги правильність цих висновків не спростовують, не свідчать про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та не дають підстав для скасування чи зміни судових рішень.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 2201,223,224,230,231,254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» залишити без задоволення, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 3.02.2015р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз