Справа № 22Ц-1791/08

 Головуючий у 1-й інстанції МОНИЧ В.О.

 Доповідач КОНДОР Р.Ю.

УХВАЛА

22 жовтня 2008 року                                                                              м. Ужгород

Суддя Апеляційного суду Закарпатської області КОНДОР Р.Ю., вирішуючи питання про прийняття до розгляду апеляційної скарги Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 4 вересня 2008 р. у справі за позовом ОСОБА_1, законного представника дітей ОСОБА_2та ОСОБА_3, до Міністерства транспорту та зв'язку України в особі відокремленого підрозділу ДТГО «Львівська залізниця» про відшкодування мораль­ної шкоди, -

встановив :

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 04.09.2008 р. задоволе­но позов ОСОБА_1., законного представника дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3., до Мініс­терства транспорту та зв'язку України в особі відокремленого підрозділу ДТГО «Львівська залізниця» про відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з Мінтрансзв'язку України в особі ДТГО «Львівська залізниця» на користь ОСОБА_1. 200000,00 грн. в якості компенсації завданої моральної шкоди, а також 20000,00 грн. судового збору та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне за­безпечення розгляду справи.

На зазначене рішення суду ДТГО «Львівська залізниця» подано апеляційну скаргу -

як убачається з матеріалів справи, позивачка поряд з вимогою про відшко­дування моральної шкоди заявила вимогу про зобов'язання Мінтрансзв'язку України в особі ДТГО «Львівська залізниця» провести відповідно до ст.  1168 ЦК України відшкодування цієї шкоди одноразовим платежем (а.с. 2-4). У такому об­сязі позов підтримувався і, відповідно, - заперечувався протягом розгляду спра­ви, даних про зменшення позовних вимог в порядку ст. ст. 31, 118-119 ЦПК України в справі немає.

За змістом ст.  1168 ЦК України, ст.  60 ч. 3, ст.  179 ЦПК України, порядок відшкодування шкоди, оскільки відповідна вимога про стягнення коштів у знач­ному розмірі заявлена, є предметом доказування під час судового розгляду і під­лягає встановленню при ухваленні судового рішення. Суд з власної ініціативи мо­же ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення (ст. 220 ч. 1 п. 1 ЦПК України).

Суд, задовольнивши позов, питання про порядок відшкодування шкоди не вирішив.

При надходженні до апеляційного суду справи без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення, суддя-доповідач відповідною ухвалою повертає її до суду першої інстанції (ст. 297 ч. 4 ЦПК України).

За таких обставин, справу необхідно повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення щодо вимоги про порядок відшкодування шкоди.

Керуючись ст.  220 ч. 1 п. 1, ст.  297 ч. 4 ЦПК України, -

ухвалив:

Справу за позовом ОСОБА_1., законного представника дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3., до Міністерства транспорту та зв'язку України в особі відокремленого під­розділу ДТГО «Львівська залізниця» про відшкодування моральної шкоди поверну­ти до Мукачівського міськрайонного суду для вирішення у місячний строк після надходження справи питання про ухвалення додаткового рішення щодо вимоги про порядок відшкодування шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.