Справа № 2а-1516/09 р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 травня 2009 року

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді       Іваненко Т.В.

при секретарі                   Божок Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Народичі справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації  про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на його користь з Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації за період з 01.06.2008 року по 31.12.2008 року не виплачені кошти, що передбачені ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(надалі Закон) на нього та його неповнолітніх дітей в сумі 4503,60 грн., мотивуючи тим, що він отримував зазначені кошти у відповідача не в відсотковому відношенні до мінімальної заробітної плати, як це визначено в Законі, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення його прав. Розмір не виплачених коштів за ст.37 Закону становить вказану вище суму.

Сторони в судове засідання не з’явились, але просять справу розглядати без їх участі. Позивач вимоги підтримує, представник відповідача проти задоволення позову заперечує.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід  задовольнити   з наступних підстав.

Позивач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93,  віднесено до зони гарантованого добровільного   відселення.

Вказані обставини підтверджуються наданими копіями паспорту, посвідчення потерпілого ЧАЕС, довідками, копіями свідоцтв про народження дітей .

Відповідно до ст.37 Закону позивач  має право на відповідну  допомогу, яку отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах- в сумі 2,10 грн на кожного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Законом передбачені наступні виплати:

ст.37 - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного   відселення – 40 % від мінімальної заробітної плати;

Постановою КМ України № 836 від 26.07.96 усупереч Закону встановлено конкретні розміри допомоги та доплати і, зокрема:

для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного   відселення – 210 тис.крб. (2,1 грн. за гр.реф.) ;

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

  Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні, а Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку його застосування(статті 62 та 67) та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови не можливе.

Позивачем ставиться питання про стягнення коштів за період  з  01.06.2008 року по 31.12.2008 року за ст.37 Закону .

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:

з 1.04.2008 р. - 525 грн.,

з 1.10.2008 р. - 545 грн.,

з 1.12.2008 р. – 605 грн.,

В зв'язку  з викладеним, розмір невиплачених коштів позивачу становить:

за ст.37 Закону:

- за 2008 рік : 525*0,4*4*3+545*0,4*2*3+605*0,4*1*3-44,10= 4509,90 грн.

Позивач просив суд стягнути на його користь загальну суму невиплачених коштів – 4503,60 грн., судом було встановлено, що на користь позивача підлягає стягненню сума – 4509,90 грн., а тому на підстави ч.2 ст.11 КАС України суд вважає, що для повного захисту прав та інтересів позивача з відповідача слід стягнути визначену судом суму.

Статтею 62 Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захисту населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, суд дійшов переконання, що при нарахуванні коштів, передбачених ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідач діяв всупереч вимогам Закону, а тому, суд  визнає дії відповідача неправомірними.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 8-11, 18, 71, 160-162, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити .

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у фіксованому розмірі - неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва , передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.06.2008 року по 31.12.2008 року в сумі  4509,90 грн.

Відповідач від сплати судового збору звільнений.

На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Народицький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку протягом 10 днів з дня проголошення постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження з направленням копії скарги до Київського апеляційного адміністративного суду.

СУДДЯ: