Справа №2-2226/08

РІШЕННЯ

Іменем України

11.09.2008 року     Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого      -      судді     Журавського В.В.

при секретарі     Хутінаєвій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 13.02.2008 року, -

встановив:

09.07.2008 року Бориспільський міжрайонний прокурор в порядку ст.39 ЦПК України звернувсь до суду з зазначеним позовом в інтересах ОСОБА_1, яка позбавлена можливості захищати власні права, посилаючись на те, що 13.02.2008 року між відповідачем ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_1 на підставі підробленої довіреності № 50 від 14.01.2008 року, та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено Договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого ОСОБА_3 продав належну ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 за 202000 гривень. В зв язку з чим просить визнати недійсним вищезазначений договір купівлі-продажу квартири з моменту його вчинення, оскільки він укладений з порушенням чинного законодавства, а саме укладений на підставі підробленої довіреності № 50 від 14.01.2008 року, визнавши право власності на спірну квартиру за ОСОБА_1

В судовому засіданні представник Бориспільської міжрайонної прокуратури позовну заяву підтримав в повному обсязі, просив визнати недійсним Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та визнати право власності на вказану квартиру за ОСОБА_1

Відповідачі в судове засідання неодноразово не з"явилися. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в тому числі через засоби масової інформації, заперечень проти позову не надали, причини неявки суду не повідомили.

Суд ухвалив слухати справу у відсутність відповідачів.

Суд, заслухавши пояснення представника Бориспільської міжрайонної прокуратури, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що в грудні 2007 року ОСОБА_3, приїхавши до ОСОБА_1 у село Мовчанівку Ружинського району Київської області, діючи умисно, шляхом зловживання довірою та обману ОСОБА_1 під приводом оформлення пенсії, примусив підписати ОСОБА_1 невідомого змісту папери, а також, зловживаючи довірою, заволодів її паспортом та ідентифікаційним номером.

14     січня 2008 року невідома особа, представившись ОСОБА_1 у присутності приватного
нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_4,
підробила підписи ОСОБА_1 у довіреності № 50 та № 51, згідно яких ОСОБА_3 надавалося
право від імені ОСОБА_1 подавати заяви, в тому числі про належність квартири за адресою: АДРЕСА_1, розписуватись, одержувати свідоцтво про право власності на житло, бути представником в органах нотаріату, бюро технічної інвентаризації, підписувати договір купівлі-продажу, розписуватись в одержані грошей, бути представником у житлово-експлуатаційних
організаціях, органах внутрішніх справ з питань пов'язаних із випискою ОСОБА_9 із квартири за
АДРЕСА_1.

Приватний нотаріус Телюпа О.В., не встановивши належним чином особу, яка розписувалася від імені ОСОБА_1, посвідчила підроблений підпис в графі ОСОБА_1 на бланку приватного нотаріуса довіреності № № 50,51 від 14 січня 2008 року.

15     січня 2008 року ОСОБА_3, діючи на підставі підробленого доручення №№ 50, 51 від
14.01.08 року, звернувся від імені ОСОБА_1 до комунального підприємства «Бориспільське бюро технічної інвентаризації» для виготовлення технічного паспорту та відчуження квартири за АДРЕСА_1.

31 січня 2008 року ОСОБА_3, діючи на підставі підроблених доручень №№ 50,51 від 14.01.08 року, звернувся від імені ОСОБА_1 до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 1" щодо приватизації квартири за АДРЕСА_1.

01 лютого 2008 р. ОСОБА_3, діючи на підставі підробленого доручення № 50 від 14 січня 2008 року, отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, на підставі розпорядження Бориспільського міського голови № 10348 від 01 лютого 2008 року.

31 січня 2008 року в приміщенні «Агенції нерухомості «Альта»» був укладений договір завдатку між ОСОБА_3, який діяв на підставі підробленого доручення № 50 від 14.01.08 та ОСОБА_5, згідно якого сторони домовилися про передачу права власності на нерухоме майно, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом укладення договору купівлі-продажу, договірна ціна якого складає 202000 грн., що є еквівалентом 40000 доларів США.

13 лютого 2008 року приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 було посвідчено договір купівлі-продажу квартири між ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_1 на підставі підробленої довіреності № 50 від 14.01.08 року, та ОСОБА_2, згідно якого ОСОБА_3 продав належну ОСОБА_1 квартиру за АДРЕСА_1 ОСОБА_7 за 202000 грн.

Конституція України в ст.41 передбачає, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених Законом.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно довідки експерта № 162 від 09.06.08 року, підписи від імені ОСОБА_1 в довіреності № 50 від 14.01.08 р. в графі "Підпис"; в довіреності № 51 від 14.01.08 р. в графі "Підпис" та реєстрі для реєстрації нотаріальних дій в колонці "Підписи осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій" виконані не ОСОБА_1, а іншою невстановленою особою.

30 червня 2008 року Бориспільською міжрайонною прокуратурою порушено кримінальну справу по факту за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст . 358 КК України.

Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради видано розпорядження № 10348 від 01 лютого 2008 р. про приватизацію квартири ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно із вимогами ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статею 203 ЦК України встановлені вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Вказаний Кодекс у ст.216 ЦК України передбачає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Цей же Кодекс у п.5 ст.216 ЦК України передбачає, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Статею 228 ЦК України встановлено правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок. Так, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Виходячи з наведеного, договір-купівлі продажу квартири від 14.02.08 є недійсним, оскільки укладений на підставі підробленої довіреності № 50 від 14.01.08.

Таким чином, оскаржуваний договір є недійсним, оскільки суперечить вимогам перелічених вище норм законодавства.

Викладенні факти підтверджуються матеріалами перевірки, проведеної Бориспільською міжрайонною прокуратурою, копія яких додається.

Тому, на підставі вищевикладеного, Договір купівлі-продажу квартири від 13 лютого 2008 року необхідно визнати недійсним, визнавши за ОСОБА_1 право власності на спірну квартиру.

З відповідачів на користь держави підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в сумі 1708 грн. 50 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., від сплати яких було звільнено позивача при подачі позову, оскільки позов задоволено в повному обсязі.

З урахуванням наведеного, на підставі ст.ст.41, 121 Конституції України, ст.ст.39, 108 ЦПК України, ст.ст.202, 203, 215, 216, 228, 236 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу квартири від 13.02.2008 року, укладеного між ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_8 на підставі підробленої довіреності № 50 від 14.01.2008 року, та відповідачкою ОСОБА_2, відповідно до якого ОСОБА_3 продав належну ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 за 202000 гривень.

Визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_8.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) на користь держави витрати по оплаті судового збору в сумі 854 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн., - а всього 869 грн. (вісімсот шістдесят дев ять) гривень 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) на користь держави витрати по оплаті судового збору в сумі 854 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн., - а всього 869 грн. (вісімсот шістдесят дев ять) гривень 25 копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення та подання апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області до Апеляційного суду Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.