Справа №1-152

                                                                                                                2009р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  „30” червня 2009 року    Шевченківський   районний   суд   м. Львова

в складі: головуючого – судді  Кавацюка В.І.

                 при секретарі             Юрчишин О.В.

                 з участю прокурора  Соколенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця,  гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, має неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, в порядку ст. 89 КК України не судимого, військовозобов’язаного, на військовому обліку перебуває в Шевченківсько-Личаківському об’єднаному військкоматі м. Львова,  проживаючого за адресою – АДРЕСА_1,  

у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.3, 185 ч.3 КК України,

у с т а н о в и в :

   Підсудний ОСОБА_1 11 січня 2009 року приблизно о 23.00 год.,  маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, знаходячись в будинку №34 на вул. Заводській в м. Львові, шляхом пошкодження навісних замків вхідних дверей квартири №10 цього будинку, проник в приміщення даної квартири, звідки намагався таємно викрасти належні потерпілому ОСОБА_3 порохотяг марки „Самсунг”, вартістю 300 грн., праску марки „Домотек” вартість якої згідно висновку експерта №1/97 від 12 лютого 2009 року становить 112,50 грн., 7 кг 50 грам м’ясопродуктів, загальною вартістю 211,50 грн., комп’ютерний жорсткий диск, актуальна ціна кого згідно довідки ПП „Радник плюс” від 27 січня 2009 року становить 516 грн. та інше майно, а всього намагався таємно викрасти майно потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 1545 грн., яке спакував у викрадену господарську сумку. Однак злочин він до кінця не довів з незалежних від власної волі причин, оскільки перебуваючи у вищевказаній квартирі вжив значну кількість спиртних напоїв та на місці вчинення злочину заснув, де в подальшому був затриманий працівниками міліції.  

   В ході досудового слідства і в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та пояснив, що 11 січня 2009 року він посварився зі своїм братом Іваном, який поміняв замок у дверях квартири та у зв’язку з цим цілий день провів в свого сусіда з квартири №21. Ввечері він пішов гуляти та, дійшовши до вул. Заводської, 34 в м. Львові, побачив квартиру, яка виглядала так, ніби в ній ніхто не живе. Зірвавши навісний замок на вхідних дверях цієї квартири, він зайшов всередину, побачив там ряд речей, які вирішив викрасти. В господарську сумку він поклав порохотяг, праску, деталі від комп’ютера, після чого випив спиртні напої, які знайшов у вищевказаній квартирі, та відтак заснув. Вранці в квартиру прийшов її господар, який викликав працівників міліції та його, підсудного, було затримано.      В скоєному щиро кається, просить його суворо не карати.

    Крім повного визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини, його  винуватість у вчиненні злочину повністю і об’єктивно стверджується  зібраними в ході досудового слідства доказами, які зазначені в обвинувальному висновку. Фактичні обставини справи, які підтверджуються цими доказами, не оспорювались в судовому засіданні ні підсудним ОСОБА_4, ні іншими учасниками судового розгляду.

   Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину повністю та об’єктивно доведена та його дії органом досудового слідства  правильно кваліфіковано за ст.ст.15 ч.3, 185 ч.3 КК України, так як  своїми умисними діями він вчинив замах на таємне викрадення чужого майна з проникненням в приміщення.

   Призначаючи підсудному ОСОБА_1 міру покарання, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним злочину, його наслідки, особу винного, який раніше судимий та судимість в нього знята і погашена в установленому порядку, те, що він у вчиненому щиро покаявся, має неповнолітню дитину і позитивно характеризується за місцем проживання та приходить до висновку, що його виправлення і перевиховання можливе  без ізоляції від суспільства.

  Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

   ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. ст. 15 ч.3, 185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

   На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування даного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років  іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

   Відповідно до ст.76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну місця постійного проживання та періодично з’являтись в орган кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

   Раніше обраний ОСОБА_1 запобіжний захід – підписка про невиїзд – залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

   Речові докази по справі: синтетичну господарську сумку, праску, порох отяг, жорсткий диск, пристрій для зчитування дисків, які знаходяться під зберігальною розпискою в потерпілого ОСОБА_3, - повернути потерпілому ОСОБА_3 (а.с.138-140); дактило плівку з волокнами, два навісних замки, пластикову пляшку, дві скляні пляшки, які передані на зберігання в камеру речових доказів Шевченківського РВ ЛДМУ ГУ МВС України у Львівській області (а.с.136, 141), - знищити.

   Стягнути з засудженого ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при ГУ МВС України у Львівській області 1014,12 грн. (одну тисячу чотирнадцять гривень дванадцять копійок витрат за проведення товарознавчої, дактилоскопічної, трасологічної експертиз та експертизи мікро волокон.        

   На вирок може бути  подана апеляція до апеляційного  суду  Львівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Шевченківський  районний суд м. Львова.

Суддя                                                       В.І. Кавацюк