Справа №1-261
2009р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„25” червня 2009 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого – судді Кавацюка В.І.
при секретарі Юрчишщин О.В.
з участю прокурора Денеги О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові
кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого водієм в Центральній бібліотечній системі для дітей, одруженого, військовозобов’язаного, на військовому обліку перебуває в Шевченківсько-Личаківському об’єднаному райвійськкоматі м. Львова, в порядку ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України,
у с т а н о в и в :
Підсудний ОСОБА_1 05 травня 2009 року в проміжку часу з 21.30 год. до 22.00 год., будучи в стані алкогольного сп’яніння і знаходячись біля будинку №15 на вул. Перекопській в м. Львові, вчинив відносно мешканців цього будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 хуліганській дії, які за своїм змістом відзначались особливою зухвалістю.
Хуліганські дії підсудного ОСОБА_1 виразилися в тому, що він, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, знаходячись біля будинку №15 на вул. Перекопській в м. Львові, будучи в стані алкогольного сп’яніння, зайшовши в приміщення квартири №2 цього будинку, безпричинно став чіплятися до ОСОБА_3 та намагався її викликати з квартири на вулицю. Коли ОСОБА_3 відмовилась, ОСОБА_1 став виражатися на її адресу нецензурними словами, а відтак розбив вікно у даній квартирі, став стукати дерев’яною дошкою у вхідні двері цієї квартири тощо. Злочинні дії підсудного ОСОБА_1 були припинені працівниками міліції о 22.00 год., які прибули за викликом мешканців будинку.
На досудовому слідстві і в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся та пояснив, що 05 травня 2009 року приблизно о 18.00 год., придбавши попередньо пляшку горілки, він зайшов до свого товариша з дитинства ОСОБА_4, який проживає в будинку №15 на вул. Перекопській в м. Львові. Він, підсудний, раніше також тривалий час проживав у вищевказаному будинку, а тому, після розпивання спиртних напоїв, він вирішив провідати ОСОБА_2, як знає його з дитинства. В квартирі останньої він побачив молоду родичку ОСОБА_2, якій запропонував вийти надвір, однак остання відмовилась це зробити. В подальшому він вийшов надвір та через деякий час став стукати дошкою в двері квартири ОСОБА_2, а пізніше рукою – у вікно квартири та при цьому його розбив. Приблизно о 22.00 год. до вказаного будинку по виклику мешканців прибули працівники міліції, які його затримали. У вчиненому щиро кається та просить його суворо не карати.
Крім повного визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини, його винуватість у вчиненні злочину повністю і об’єктивно стверджується зібраними в ході дізнання доказами, які зазначені в обвинувальному висновку. Фактичні обставини справи, які підтверджуються цими доказами, не оспорювались в судовому засіданні ні підсудним ОСОБА_1, ні іншими учасниками судового розгляду.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину повністю та об’єктивно доведена та його дії правильно кваліфіковано за ст. 296 ч. 1 КК України, так як своїми умисними діями він з мотивів явної неповаги до суспільства вчинив грубе порушення громадського порядку, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
Призначаючи підсудному ОСОБА_1 міру покарання, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним злочину, його наслідки, особу винного, який раніше судимий, однак судимість в нього погашена в установленому порядку, те, що він скоїв злочин в стані алкогольного сп’яніння і у вчиненому щиро покаявся, його позитивну характеристику за місцем проживання та приходить до висновку, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
з а с у д и в :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування даного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
Відповідно до ст.76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти цей орган про зміну місця постійного проживання.
Раніше обраний ОСОБА_1 запобіжний захід – підписка про невиїзд – залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя В.І. Кавацюк