ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.07.06 Справа № 4/219пд
Суддя Батюк Г.М., розглянувши матеріали справи за позовом
Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськнафтооргсинтез», м. Лисичанськ Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техліс", м.Лисичанськ Луганської області
про визнання договору недійсним
в присутності представників сторін:
від позивача – Міщенко М.В., дов. від 01.03.06 № 18/2-21;
від відповідача –не прибув ( явка обов»язкова),
За клопотанням представника позивача звукова фіксація судового процесу не здійснюється.
в с т а н о в и в:
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним договору підряду від 12.06.1998 № 4 (№ Д-5-760 від 26.06.1998), підписаний між Відкритим акціонерним товариством «Лисичанськнафтооргсинтез» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техліс" з дати укладання.
Відповідач відзивом на позовну заяву, зданого до суду 16.06.06, позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що:
Конкретні строки виконання окремих видів робіт з капітального ремонту, які повинні бути виконані вже при проведенні ремонту, передбачені у кошторисах, тому як кошториси складаються на майбутнє та містять у собі: конкретний перелік робіт з ремонту, їх вартість, кількість матеріалів та вартість цих матеріалів; відповідно до чого кошторис визначає не тільки вартість але і конкретні строки проведення конкретних робіт з ремонту, тому що в кошторисах зазначається комплекси робіт які повинні виконуватись відповідно до періодів визначених цими кошторисами відповідно до кожного календарного місяця, з виконання певно визначеної роботи - ремонту.
Тому кошторис визначає запланований об'єм робіт з виконання певної роботи з ремонту протягом певного строку, за календарний місяць.
Сторони при укладанні договору дійшли згоди по всіх істотних умовах цього договору підряду, яким є договір підряду від 12.06.1998 № 4 (№ Д-5-760 від 26.06.1998) року, дотримавшись усіх положень ст.ст. 153, 332, 334 ЦК УРСР, що були чинними на момент укладання цього договору, що форма договору відповідає вимогам чинного на момент його укладення законодавства, факт не укладення договору або його недійсності вважаємо не доведеним позивачем, та з інших підстав, викладених у відзиві.
Крім того, він вважає, що договір підряду від 12.06.1998 № 4 (№ Д-5-760 від 26.06.1998) із додатками до нього, кошторисами робіт, та доданими до матеріалів справи доказами виконання цієї угоди, сторонами було укладено, що немає підстав вважати його неукладеним. Обов'язки, що були покладені на виконавця були виконаними у повному обсязі, претензій позивача, щодо незгоди з умовами укладеного договору з моменту укладання договору до моменту закінчення виконання робіт на адресу відповідача не надходило, ст.ст. 153, 332, 334 ЦК УРСР які були чинними на
момент укладання договору були сторонами додержані при укладанні цього договору, та сторони дійшли згоди з усіх його істотних умов.
При цьому він вважає, що позивач прийняв роботи за актами виконаних робіт чим підтвердив, що виконання саме цих робіт становить для нього споживацьку цінність та він згоден з умовами укладеного договору, про що свідчить часткова сплата за виконані роботи, а тому сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Позивач звернувся з даною позовною заявою про визнання недійсним договору підряду від
12.06.1998 № 4 (№ Д-5-760 від 26.06.1998).
Дослідивши матеріали справи та вислухавши доводи представника позивача суд прийшов до наступного:
Між позивачем АТ «Лисичанськнафтооргсинтез «(позивач у справі) та ТОВ "Техліс"
( відповідач у справі) був укладений прямий договір підряду від 12.06.1998 № 4 (№ Д-5-760 від 26.06.1998) (далі- Договір) ( а.с.8-10), за умовами якого, « Замовник»(позивач у справі) поручає, а « Підрядчик»( відповідач у справі) приймає на себе виконання робіт по капітального ремонту теплообмінного, колонного, насосного та ємкісного обладнання, технологічних трубопроводів, металоконструкцій, виготовлення, монтаж та наладку вентиляційних систем, футеровку, вогнезахист, хімзахист м/к та апаратів та будівельних робіт.
Позивачем до матеріалів справи наданий прямий договір підряду від 12.06.1998 № 4 (№ Д-5-760 від 26.06.1998) (далі- Договір) ( а.с.8-10), який має подвійний реєстраційний номер, як договір підряду від 12.06.1998 № 4 та і договір підряду № Д-5-760 від 26.06.1998.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що договір підряду від 12.06.1998 № 4 (№ Д-5-760 від 26.06.1998) є недійсним, оскільки предмет спірного договору не відповідає вимогам закону; в договорі відсутній кошторис, на підставі якого визначається конкретна вартість робіт та які саме повинні надаватися послуги по договору; в спірному договорі відсутній строк виконання робіт.
Оцінивши доводи сторін у їх сукупності суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення з огляду на наступне:
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28.04.78 №3 (з наступними змінами та доповненнями) ( у подальшому - Постанова Пленуму) угода може бути визнана недійсною лише з підстав ї з наслідками, передбаченими законом.
У якості підстави заявленої вимоги при визнання договору підряду від 12.06.1998 № 4 (№ Д-5-760 від 26.06.1998), позивач посилається на вимоги ст. 48 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року).
Відповідно до абз.2 п.5 Постанови Пленуму ст. 48 Цивільного кодексу УРСР застосовується при порушенні встановленого порядку вчинення громадянами і організаціями дій, спрямованих на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов’язків, при ущемленні угодою особистих або майнових прав неповнолітніх дітей, а також в інших випадках їх невідповідності вимогам чинного законодавства, якщо для них не встановлені особливі правила визнання угод недійсними. Тобто недійсною може бути визнана лише укладена угода. Позивач грунтує позовні вимоги на обставинах недосягнення сторонами згоди по всіх істотних умовах договору. Враховуючи обґрунтування позивача про те, що договірні зобов’язання зовсім не існують, внаслідок не досягнення по них згоди, договір підряду від 12.06.1998 № 4 (№ Д-5-760 від 26.06.1998) не можна визнати недійсним.
Договір підряду від 12.06.1998 № 4 (№ Д-5-760 від 26.06.1998) за своєю природою є договором підряду.
Відповідно до вимог ст.153 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року), договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Істотними вважаються ті умови, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди. Таким, чином при недосягненні сторонами згоди, хоча б за однією з них договір повинен вважатися неукладеним, тобто таким, що не спричинив юридичних наслідків.
Так, у відповідності зі ст.ст. 332-334 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року) необхідними істотними умовами договору підряду є проектно-кошторисна документація та календарний графік виконуваних робіт.
Твердження позивача щодо відсутності конкретного найменування предмету договору, належно оформленого кошторису та строків виконання робіт судом до уваги не приймаються та спростовуються матеріалами справи. Оскільки як вбачається з матеріалів справи, договір підряду від 12.06.1998 № 4 (№ Д-5-760 від 26.06.1998) сторонами виконувався, про що свідчать слідуючи матеріали: акти приймання виконаних робіт з описом виконаних робіт за період серпень, вересень, жовтень 1998 року, підписані сторонами та скріплені печаткою підприємства, у яких містяться посилання на спірний договір підряду від 12.06.1998 № 4 (№ Д-5-760 від 26.06.1998); кошториси на виконання робіт з вказанням вартості кожної роботи, яка виконувалась за серпень, вересень, жовтень 1998 року, підписані сторонами та скріплені печаткою підприємства, у яких містяться посилання на спірний договір підряду; розрахунки договірної ціни, в яких містяться посилання на спірний договір підряду. Вказані докази свідчать на те, що договір підряду від 12.06.1998 № 4 (№ Д-5-760 від 26.06.1998)виконувався обома сторонами, а тому немає підстав для визнання його неукладеним.
Вказані докази, які надані у відзиві на позовну заяву відповідача свідчать про те, що договір виконувався обома сторонами, про що свідчить часткова оплата за виконані роботи підписання акту виконаних робіт, а тому немає підстав для визнання його недійсним.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги слід визнати необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача.
На підставі викладеного ст. ст. 48, 153, 332-334 Цивільного кодексу УРСР ( в редакції 1963 року) та керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення : 05.07.06
Суддя Г.М.Батюк