КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2016 р. Справа№ 910/4427/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Рябухи В.І.

Калатай Н.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача: Нікіташ С.П. - представник, дов. № 03 від 22.07.2015;

від відповідача 1: Семенюк Н.М. - представник, дов. № 225-КМР-4538 від 18.12.2015,

Тхорик С.М. - представник, дов. № 225-КМР-4548 від 21.12.2015;

від відповідача 2: Семенюк Н.М. - представник, дов. № 062/01/10-7 від 04.01.2016;

від третьої особи: не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від прокуратури: Лиховид О.С. - прокурор відділу Прокуратури міста Києва, посвідчення № 002628 від 05.09.2012;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Новий регіон"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2015

у справі № 910/4427/14 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Новий регіон"

до Київської міської ради,

Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві

за участю Прокуратури міста Києва

про стягнення 7 453 686,60 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2016 та від 03.02.2016 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/4427/14 відкладався на 03.02.2016 та 08.02.2016, відповідно.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем до суду першої інстанції подано позовну заяву про стягнення з Київської міської ради за рахунок місцевого бюджету міста Києва, шляхом їх безспірного списання з рахунків Київської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Новий регіон" 6 017 865,00 грн. прямих збитків та 1 435 821,60 грн. упущеної вигоди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2014 у справі № 910/4427/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 10.02.2015, у позові відмовлено повністю.

Постановою Верховного суду України від 24.06.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2014, постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 та постанову Вищого господарського суду України від 10.02.2015 у справі № 910/4427/14 скасовано, справу № 910/4427/14 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2015 у справі № 910/4427/14 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що суд дійшов висновку про відсутність у позивача належних та достатніх обґрунтувань своїх вимог про стягнення з Київської міської ради (відповідач-1) за рахунок місцевого бюджету міста Києва шляхом їх безспірного списання з рахунків Київської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Новий регіон" 6 017 865,00 грн., тому в позові в цій частині належить відмовити повністю; враховуючи той факт, що фактично позивачем заявлено вимоги лише до відповідача-1, а клопотання в порядку п.2 ч.1 ст.83 ГПК України позивачем не подано, суд дійшов висновку про відсутність підстав для виходу за межі визначених позивачем позовних вимог; за відсутності підстав для задоволення основної вимоги (про стягнення з Київської міської ради 6 017 856,00 грн., суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення додаткової вимоги - про стягнення з Київської міської ради за рахунок місцевого бюджету міста Києва шляхом їх безспірного списання з рахунків Київської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Новий регіон" 1 435 821,60 грн. процентів за користування коштами, як похідної від основної вимоги; позовні вимоги до відповідача-2 позивачем не заявлялись; таким чином, у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Позивач в апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2015 у справі № 910/4427/14 скасувати з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, неправильного застосування норм процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вважає висновок суду першої інстанції про те, що стягувати кошти необхідно не з Київської міської ради, а з Департаменту комунальної власності, який є правонаступником Головного управління комунальної власності м. Києва, оскільки продавцем за договором № Д-2010/03/18/1;606 виступає Головне управління комунальної власності м. Києва, а не Київська міська рада, помилковим, та, з огляду на положення ч.ч.1, 5, 6 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п.10 рішення Київської міської ради від 08.02.2007 № 61/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки", додатку 6 до цього рішення, позивач вважає, що Київська міська рада прийняла рішення про продаж майна, уповноважила відповідний орган підписати договір та отримала кошти по договору № Д-2010/03/18/1;606, а Головне управління комунальної власності м. Києва, підписуючи договір № Д-2010/03/18/1;606, діяло від імені та в інтересах власника акцій ВАТ "Київгаз" Київської міської ради, від якої здійснювало представницькі функції.

Скаржник наголошує на тому, що Головне управління комунальної власності м. Києва діяло на підставі рішення Київської міської ради від 08.02.2007 № 62/723 (п.10); відповідно до Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.05.2002 № 1038, Головне управління здійснює продаж об'єктів приватизації та їх відчуження згідно з рішеннями Київської міської ради.

На думку скаржника, судом неправильно застосовано ч.3 ст.35 ГПК України, оскільки суди, приймаючи рішення про визнання недійсним договору № Д-2010/03/18/1;606, не встановлювали заміну сторони договору, не змінювали суті правовідносин та не здійснювали тлумачення договору, тому підстав для застосування ч.3 ст.35 ГПК України, щодо встановлення обставин, не було.

У відзиві на апеляційну скаргу перший відповідач заперечує проти доводів скарги, посилаючись. зокрема, на те, що Київрада не є стороною (продавцем) нікчемного договору купівлі-продажу № Д-2010/03/18/1;606 від 18.03.2010; Київрада та Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є окремим юридичними особами і в силу припису ст.80 ЦК України наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю і можуть буди позивачем та відповідачем у суді, таким чином помилковим є твердження позивача про те, що, укладаючи з ним договір купівлі-продажу № Д-2010/03/18/1;606 від 18.03.2010, Головне управління комунальної власності здійснювало представницькі функції від імені Київської міської ради, тобто діяло як законний представник Київради.

Другий відповідач у відзиві на апеляційну скаргу наводить такі самі заперечення, що і перший відповідач та обидва відповідачі просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача, відповідачів, прокурора, враховуючи доводи відзивів на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Справу № 910/4427/14, передану постановою Верховного суду України від 24.06.2015 на розгляд до Господарського суду міста Києва ухвалою цього суду від 16.07.2015 прийнято до провадження.

31.07.2015, 21.09.2015, 23.10.2015 позивачем до суду першої інстанції подані заяви про зміну предмету позову.

Розглянувши подані позивачем заяви, суд першої інстанції заяви позивача про зміну предмету позову, подані 31.07.2015 та 21.09.2015, відхилив з підстав їх невідповідності нормам ст.22 ГПК України, а заяву про зміну предмета позову, подану позивачем 23.10.2015, суд першої інстанції прийняв до розгляду, із врахуванням того, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 у справі № 910/4427/14 залучено до участі у справі в якості відповідача-2 - Департамент комунальної власності міста Києва; із матеріалів справи вбачається, що розгляд справи по суті після залучення до участі у справі відповідача-2 судом не здійснювався, подана суду 23.10.2015 заява за формою і змістом узгоджується із ст.54 ГПК України, до цієї заяви позивачем додані докази її направлення відповідачам, третій особі та прокуратурі.

У заяві про зміну предмета позову, поданій до суду першої інстанції 23.10.2015, позивач просить стягнути з Київської міської ради за рахунок місцевого бюджету міста Києва шляхом їх безспірного списання з рахунків Київської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Новий регіон" 6 017 865,00 грн. та 1 435 821,60 грн. процентів за користування коштами.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на доводах про те, що позивачем на виконання договору купівлі-продажу акцій від 18.03.2010 № Д-2010/03/18/1;606 було перераховано грошові кошти, а суд, встановивши нікчемність цього договору відповідно до ст.118 ЦК України у справі № 7/365, не застосував двосторонню реституцію до сторін договору купівлі-продажу № Д-2010/03/18/1;606 та на положеннях ст.ст. 8, 216, ст.236, 536, ч.1 ст.1048, 1212, ч.2 ст.1214 ЦК України, ч.ч.5, 6 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п.36 Програми приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки", затвердженої рішенням Київської міської ради від 08.02.2007 № 62/723 та п.10 цього рішення, пп. 33 п.6 Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого додатком № 5 до рішення Київської міської ради від 10.07.2003 № 584/744.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.03.2010 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, за цим договором продавцем, та позивачем, за договором покупцем, укладено договір купівлі-продажу акцій Відкритого акціонерного товариства "Київгаз", відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого у порядку і на умовах, визначених цим договором, продавець за результатами аукціону з продажу простих іменних акцій у кількості 1 614 144 штуки Відкритого акціонерного товариства "Київгаз", власником яких є продавець, передає у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити акції із характеристиками, наведеними у п.1.2; ціна продажу акцій становить 6 017 865,00 грн.

За платіжними дорученнями № 7 від 03.03.2010, № 24 від 15.04.2010, № 35 від 17.05.2010 позивачем перераховано продавцю зазначену суму.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2010 у справі № 7/365 визнано недійсним договір № Д-2010/03/18/1;606 купівлі-продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Київгаз" у кількості 1 614 144 штук, що становить 28,64 відсотків статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства "Київгаз", укладений 18.03.2010 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Новий регіон"; визнано право власності територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради на 1 614 144 штук простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Київгаз", що становить 28,64 відсотків статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства "Київгаз".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2010, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2011, рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2010 у справі № 7/365 залишено без змін, а мотивувальну частину рішення частково змінено, оскільки нікчемними, зокрема, є правочини, які порушують публічний порядок.

Статтею 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як вбачається із змісту договору № Д-2010/03/18/1;606, цей договір позивачем укладено із Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та останнє було одержувачем грошових коштів, перерахованих позивачем на виконання зазначеного договору за вищевказаними платіжними дорученнями №№ 7, 24, 35.

Згідно із п.3 чинного на момент укладання договору № Д-2010/03/18/1;606 Положення, затвердженого рішенням Київської міської ради від 10.07.2003 № 584/744, Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах Державного казначейства м. Києва.

Як вбачається із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.11.2014, Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ідентифікаційний код 19020407 перейменовано, реорганізовано у Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ідентифікаційний код 19020407.

Відповідно до ст.80 ГПК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку; юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно із ч.1 ст.2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Як свідчать матеріали справи, позивачем заявлено позов до Київської міської ради і у заяві про зміну предмету позову, поданої до суду першої інстанції 23.10.2015, позивачем пред'явлені позовні вимоги виключно тільки до Київської міської ради.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

У матеріалах справи відсутнє відповідне клопотання позивача.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно розглянув позовні вимоги, заявлені до першого відповідача, оскільки позивачем позовні вимоги до другого відповідача не заявлялись.

Як свідчить зміст статті 216 ЦК України, обов'язок повернути стороні правочину, який визнано недійсним, все, що сторона одержала на виконання цього правочину, покладено на сторону цього правочину, проте, Київська міська рада не є стороною договору № Д-2010/03/18/1;606.

Також Київська міська рада не одержувала грошові кошти на виконання договору № Д-2010/03/18/1;606.

Статтею 1212 ЦК України передбачено настання зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Однак, Київська міська рада і не одержувала грошові кошти, перераховані позивачем за платіжними дорученнями за № 7 від 03.03.2010, № 24 від 15.04.2010, № 35 від 17.05.2010, які були перераховані позивачем на виконання договору № Д-2010/03/18/1;606 і не зберігає ці кошти у себе.

Отже, підстави для стягнення з першого відповідача 6 017 865,00 грн. відсутні.

Оскільки вимога про стягнення процентів за користування коштами є похідною від вимоги про стягнення 6 017 865,00 грн. то, таким чином, відсутні підстави й для стягнення з першого відповідача 1 435 821,60 грн. процентів за користування коштами.

Доводи апеляційної скарги не є такими, що відповідають нормам законодавства та матеріалам справи.

Згідно із ч.1 ст.15 Статуту територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 371/1805 (із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київради від 19.12.2002 № 154/314, рішенням Київради від 27.02.2003 № 263/423), зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України від 02.02.2005 № 14/5, Київська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування у місті Києві; Київська міська рада є юридичною особою, має власну печатку, рахунок в банку, символіку, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав та нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді, господарському суді та мати інші реквізити і повноваження відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.1 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 12.11.2014 № 351/351, Київрада є юридичною особою. має власну печатку, рахунки в банках, символіку, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав та нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у судах.

Згідно із ч.1 ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97 )місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до ст.1 Закону № 280/97 представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Згідно із ст.1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 № 586-ХIV із змінами і доповненнями, виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києва та Севастополя здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади; місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до ч.1 Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) це Головне управління є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підзвітним і підконтрольним Київській міській раді та підпорядкованим Київському міському голові.

Як вже зазначалось, на момент укладання договору № Д-2010/03/18/1;606, Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) мало правовий статус юридичної особи, наділеної цивільною правоздатністю і дієздатністю, обмежень яких нормами чинного законодавства не передбачено.

Існуючий порядок утворення, підзвітність і підконтрольність та перебування у структурі органу місцевої виконавчої влади не змінює та не позбавляє другого відповідача права юридичної особи, яка у цивільних та інших правовідносинах діє від власного імені.

Докази існування представництва, у порядку, врегульованому главою 17 ЦК України, як щодо продавця так і щодо покупця, на момент укладання договору № Д-2010/03/18/1;606, у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, відсутні підстави для висновку про те, що укладаючи договір № Д-2010/03/18/1;606, Головне управління комунальної власності м. Києва діяло від імені та в інтересах власника акцій ВАТ "Київгаз" Київської міської ради, від якої здійснювало представницькі функції.

Судом апеляційної інстанції не виявлено порушення або неправильного застосування норм процесуального права, яке відповідно до ст.104 ГПК України може бути підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для скасування або зміни рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2015 у справі № 910/4427/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Новий регіон" залишити без задоволення.

2. Справу № 910/4427/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено 12.02.2016.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді В.І. Рябуха

Н.Ф. Калатай