ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.06                                                                                 Справа № 4/79

Суддя Батюк Г.М.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства «Лисичанський завод ГТВ», м.Лисичанськ Луганської області

до Державного підприємства «Шахта Матроська», м.Лисичанськ Луганської області

про стягнення  46358 грн. 80 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Веретеннікова А.М., дов.№ 33-21 від 10.05.05 ;

від відповідача –Дронов Є.В., дов.№ 81 від 03.04.06.

                          

Представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке судом задовольняється.

Суть справи:  заявлена вимога про стягнення заборгованості за надані послуги із транспортування електричної енергії у сумі 46358 грн. 80 коп..

Відповідач відзивом на позовну заяву, зданого до суду 07.03.06, доповненням до відзиву на позовну заяву від 11.05.06 № 115 та доповненням до відзиву на позовну заяву, зданого до суду 08.06.06 позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що  підприємство відповідача з 05.10.05 знаходиться у стані ліквідації на підставі наказу № 505 від 05.10.05; договір № 53 від 01.04.04, на який посилається позивач –звіт про використану електроенергію у червні 2004р., укладений між ДП «Укренерговугілля»та ДП «Шахта «Матроська», згідно якого, електроенергія надається по мережі , яка належить ДП «Укренерговугілля»; високовольтні лінії електропередач 6тис.кВ на балансі ДП «Шахта «Матроська»за період 2000-2006 роки не числиться, та з інших підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, додатково подані сторонами документи, вислухавши доводи представників сторін, суд

встановив :

В огрунтування позовних вимог позивач повідомив, що відповідно до договору про надання послуг промислового характеру по транспортуванню електроенергії   № 131-юр/197юр від 01.01.04 та договору про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 9/43юр від 01.01.04 позивач  здійснював транспортування електричної енергії відповідачу на протязі квітня –серпня 2004 року.

Позивач виконав свої зобов»язання, та вважає, що  факт передачі електроенергії відповідачу підтверджується звітами про використану електроенергію ( активну, реактивну) за квітень, травень, червень, липень, серпень 2004 року ( а.с. 24-28) на загальну суму 45384 грн. 15 коп.

Між позивачем та відповідачем укладений договір поруки від 01.01.04 № 189юр, договір укладений для забезпечення виконання зобов»язань «Боржника»( позивач у справі) перед «Кредитором»( відповідач у справі)  за договором на користування електричної енергії від 01.04.02 № 8, в об»ємі споживання електричної енергії 7800 тис. кВт час.

Згідно договору поруки від 01.01.04 № 189юр  позивач надав  відповідачу послуги матеріального характеру про передачу  реактивної електроенергії і генерації електроенергії протягом квітня- серпня 2004 року на загальну суму 974 грн. 65 коп.

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання послуг промислового характеру по транспортировки електроенергії   № 131-юр/197юр від 01.01.04 та договору про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 9/43юр від 01.01.04, договору поруки від 01.01.04 № 189юр  складає  46358 грн. 80 коп.

Позивачем пред»явлені відповідачу рахункок- фактура: від 28.05.04 № 80-90394  на суму 8725 грн. 06 коп.,  від 28.05.04 № 80-80382 на суму 6542 грн. 86 коп., від 30.06.04 № 80-80458 на суму 10010 грн. 66 коп., від 30.07.04 № 80-80558 на суму 10973 грн. 08 коп., від 31.08.04 № 80-80754 на суму 9132 грн. 49 коп., відповідач оплату не провів. (а.с.29-33)   

Позивач на адресу відповідача направив претензію від 30.11.05 № 33-1-13 на суму 2451  220 грн., відповідач відзивом на претензію від 30.12.05 № 788  претензію не визнав, оплату не провів.(.а.с. 10).

Відповідач позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

          Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги із транспортування електричної енергії у сумі 46358 грн. 80 коп..

Відповідно до ст.. 526 ЦК України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст.. 527 ЦК України, боржник зобов»язаний виконати свій обов»язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов»язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно пояснень голови ліквідаційної комісії ДП «Шахта «Матроська»,   ДП «Шахта «Матроська»( відповідач у справі) з 05.10.05 знаходиться у стані ліквідації на підставі наказу № 505 від 05.10.05  

Відповідно до ч.2 ст. 104  ЦК України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч.5 ст. 111 ЦК України, юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення..  

Згідно довідки державного реєстратора виконавчого комітету Лисичанської міської ради Луганської області  № 1381000071 з  Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців станом на 17.05.06  наявність запису  про проведення   реєстраційних дій: внесення до  єдиного державного реєстру запису про рішення засновників щодо припинення ДП «Шахта «Матроська» 11.10.05.

На підставі викладеного, відповідно до  ч.5 ст. 111 ЦК України,  «Шахта  «Матроська» вважається ліквідованою з 11.10.05.  

Як свідчать матеріали справи, …………………….

Відповідно до ст. 257 ЦК України , загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як свідчать матеріали справи,  заборгованість відповідача перед позивачем, згідно договору №1 від 04.01.98 та договору №11 від 02.03.01 у сумі 3236 грн. 09 коп. була списана у зв»язку із закінченням строку позовної давності, відповідно до ст.ст. 253,257 ЦК України, про що відповідачем повідомлено  позивача листом № 290 від 23.06.05.

Відповідачем  вказана заборгованість була відображена у декларації на прибуток підприємства як доход у сумі 2,7тис. грн., при цьому сплачені до бюджету податок на прибуток у сумі 810 грн. і ПДВ у сумі 539 грн. 34 коп., тому у бухгалтерському обліку відповідача заборгованості перед позивачем  не лічиться.

Згідно пояснень відповідача від 08.09.05 спірний договір у позивача відсутній, оскільки строк зберігання документів не більше 5 років.;  кредиторська заборгованість перед позивачем списана в результаті закінчення строку давності, який  минув на момент списання боргу згідно ст.ст. 253,257 ЦК України та  ст.5.2.8 Закону України “Про прибуток підприємства” , так сума 2100 грн. 94 коп. списана в 1 кварталі 2001р., тому як дана кредиторська заборгованість утворилася у 1 кварталі 1998р., сума кредиторської заборгованості 535 грн. 91  коп. була списана в грудні 2002р., тому як утворилася у грудні 1998р., сума 599 грн. 24 коп. списана в 1 кварталі 2003р.,тому як дана кредиторська заборгованість утворилася в 1 кварталі 2000р. кварталі 2001р., тому як дана кредиторська заборгованість утворилася у 1 кварталі 1998р.

Позивач згідно позовних вимог просить суд стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи  у сумі 3236грн. 09 коп. на підставі    договору № 18 від 03.12.98, але не затвердив суду наявність вказаного договору.

Позивач поясненням від 08.09.05 повідомив, що надати оригінал договору ( копію до справи) № 18 від 03.12.98 не має можливості, у зв”язку із закінченням строку зберігання.

Як свідчать матеріали справи, позивачем не надано обґрунтованих доказів , які підтверджують   викладені в позовній заяві обставини, а саме оригінал та копію договорів: № 18 від 03.12.98; №1 від 04.01.98 та   №11 від 02.03.01.

Суд вважає вимоги позову про стягнення заборгованості за виконані роботи у сумі  3236грн. 09 коп. такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вони не  підтверджені матеріалами справи.

За таких обставин позовні вимоги слід визнати необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення .

           Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як свідчать матеріали справи, позивачем не надано безспірних доказів, що відповідач має заборгованість перед позивачем  за поставлений товар.

На підставі викладеного, суд робить висновок, що позивач не надав суду безспірних доказів своїх позовних вимог тому, у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються на позивача.

                    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.82,84,85 Господарського процесуального  кодексу України, суд

в и р і ш и в :          

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Дата підписання рішення –13.06.06

     Суддя                                                                                                    Г.М.Батюк