Судове рішення #5360670

                                                                                                                        Справа № 2-914/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

«13»  квітня 2009 року         Запорізький районний суд Запорізької області

у складі: головуючого – судді Галянчука М.І.

                при секретарі – Отєговій О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2. про стягнення аліментів, зазначивши, що з відповідачем перебуває у шлюбі, який зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № НОМЕР_1. Від спільного подружнього життя мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає з позивачкою та знаходиться на її повному утриманні та вихованні. Сімейні відносини з відповідачем припинені з 2007 року. Матеріальну допомогу позивачці на утримання дитини відповідач добровільно надавати не бажає, у зв*язку з чим вона вимушена звернутись до суду. Позивачка не працює, син навчається в першому класі школи, його утримання та виховання потребує значних матеріальних затрат, у зв*язку з чим у позивачки склалося скрутне матеріальне становище і їй необхідна матеріальна допомога відповідача на утримання дитини. Відповідач ОСОБА_2., хоча офіційно і не працює, але матеріально добре забезпечений, неофіційно працює будівельником, будує житлові будинки, отримує достатньо високі доходи від цього, у зв*язку з чим може і повинен надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісячно від дня пред*явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2. надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти доводів позовної заяви, вказавши, що він не отримує заробітну плату та не має іншого доходу у зв*язку з тим, що він безробітний, не має ніякої спеціальності, тому йому важко знайти добре оплачувану роботу. Про те, що він працює та отримує доходи, позивачка не надала суду жодних доказів. Окрім цього, в нього немає нерухомого чи іншого майна, яке б належало йому на праві приватної власності. Фактично не проживаючи з позивачкою разом з 2007 року, він при змозі надавав матеріальну допомогу на утримання та виховання їхньої неповнолітньої дитини.  

Як вказав відповідач, з 2007 року він спільно проживає з іншою жінкою – ОСОБА_4, з якою у нього ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася спільна дитина – ОСОБА_5, про що свідчить свідоцтво про народження. На утримання цієї дитини також необхідні грошові кошти.

Таким чином, відповідач вказав про неможливість сплачувати аліменти в сумі 600 гривень щомісяця на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Просить визначити розмір аліментів до сплати щомісяця, виходячи з його фактичного матеріально становища, наявності іншої неповнолітньої дитини, задовольнивши позов ОСОБА_1 частково, встановивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 215 грн.00 коп. щомісяця, розподілити судові витрати між ним та позивачкою відповідно до ч.3 ст.81, 88 ЦПК України.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1. уточнила свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 350 грн. 50 коп. щомісячно, що становить ? частину прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років, починаючи з дня подачі заяви - з 24.03.2009р. до досягнення дитиною повноліття. Просить ухвалити судове рішення у попередньому судовому засіданні.

Відповідач погодився сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у сумі 350 грн. 50 коп. щомісячно, становить ? частину прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років, починаючи з дня подачі заяви та до досягнення дитиною повноліття. Окрім цього, не заперечує  проти ухвалення рішення у попередньому судовому засіданні, про що свідчить його заява.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити у попередньому судовому засіданні.

    Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України.

    Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

           Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивачки та думку відповідача, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    У судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № НОМЕР_1.

    Від спільного подружнього життя мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого 04.02.2002р.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         Кушугумською селищною радою Запорізького району Запорізької області, актовий запис № 3.

Згідно довідки № 646, виданої 20.03.2009 року Кушугумською селищною радою Запорізького району Запорізької області встановлено, що позивачка ОСОБА_1. проживає разом з сином – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який знаходиться на її утриманні.  

    Відповідно до ст.ст.180-183 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

    Відповідно до ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання (аліменти) стягуються у частині від доходу батька чи у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.183 СК України частина заробітку, яка буде утримуватись як аліменти на дитину, вирішується судом.

Відповідно до ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, інші обставини.

Як слідує з пояснень в судовому засіданні відповідача, він не заперечує проти уточнених позовних вимог ОСОБА_1. та не заперечує проти виплати аліментів на її користь на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 350 грн. 50 коп. щомісячно, що становить ? частину прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років, починаючи з дня подання позову та до досягнення дитиною повноліття.

     Відповідно до ч.2 ст.184 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.  

Відповідно до ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред*явлення позову.

Відповідно до п.1. ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

    Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 60, 130, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 183, 184 Сімейного кодексу України, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

    Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 350 грн. 50 коп. щомісячно із врахування індексації суми аліментів відповідно до закону,  починаючи з дня подачі заяви – тобто з 24.03.2009р.  до досягнення дитиною повноліття.

    Стягнути з ОСОБА_2 державне мито у сумі 51 грн. та  витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі  7, 50 грн. на користь держави.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць відповідно до п.1. ч.1 ст.367 ЦПК України.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України – в строк подання заяви про апеляційне оскарження.

    СУДДЯ :                                                                                                        М.І. Галянчук

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація