Справа № 2-10/2010 р.

Р ІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2010 року Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Висодької Н.В.,

при секретарі -.ОСОБА_1, ОСОБА_2,

позивачки - ОСОБА_3,

відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корюківка у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів, які були використані на лікування дитини. -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона перебувала в шлюбі з відповідачем по справі ОСОБА_4, шлюб було розірвано 17 грудня2008 року. Від шлюбу є неповнолітня дитина дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина знаходиться на утриманні позивачки, яка на даний час згідно висновку Корюківської ЛКК перебуває у відпустці по догляду за дитиною з 16 листопада 2008 року по 15 листопада 2010 р.. 15 жовтня 2009 року за направленням Корюківської ЦРЛ дитина була направлена, до Чернігівської обласної дитячої лікарні, де перебувала на лікуванні у відділенні гнійно-септичної хірургії до 12 листопада 2009 року. На лікування дитини були витрачені значні кошти, так як дитина перебувала в дуже тяжкому стані, що підтверджується випискою із медичної карти хворого. Витрачені кошти становлять 4600,00 гривень, ця сума підтверджується чеками. Також в Корюківський ЦРЛ здавали кров три донори, для отриманні дитині препарату через станцію переливання крові, що підтверджується довідкою. Відповідач ОСОБА_4 свідомо ухиляється від сплати витрачених на лікування дитини коштів. Позивачка просить стягнути з відповідача кошти, які були витрачені на лікування дитини, кошти просить повернути в строк 10 днів, так як дитині потрібний повторний огляд хірурга ЧОДЛ, що підтверджується випискою із медичної карти хворої.

Позивачка позовні вимоги підтримала, просить суд їх задовольнити.

Відповідач позов визнав частково, вважає, що позивачка не належними чином здійснювала догляд за дитиною, внаслідок чого дитина перебувала на лікуванні.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити частково за наступних обставин. По справі встановлено, що позивачка перебувала в шлюбі з відповідачем по справі ОСОБА_4, шлюб було розірвано 17 грудня 2008 року, що підтверджується даними копії свідоцтва про розірвання шлюбу від 09.07.2009 року 1-ЕЛ № 033061. Від шлюбу є неповнолітня дитина дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком у свідоцтві про народження вказаний відповідач (свідоцтво про народження від 23.06.2009 року серія 1- ЕЛ № 075765). Дитина знаходиться на утриманні позивачки, дана обставина підтверджена даними довідки Наумівської сільської ради від 02.12.2009 року № 951, на даний час згідно рішення Корюківської ЛКК позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною з 16 листопада 2009 року по 15 листопада 2010 р.. 15 жовтня 2009 року за направленням Корюківської ЦРЛ дитина була направлена до Чернігівської обласної дитячої лікарні, де перебувала на лікуванні у відділенні гнійно-септичної хірургії до 12 листопада 2009 року. На лікування дитини були витрачені значні кошти, так як дитина перебувала в дуже тяжкому стані, що підтверджується випискою із медичної карти хворого. Перебування на лікуванні підтверджується випискою № 12183 (а.с. 5) та даними наданими № 35-17/208 від 12.02.2010 року, згідно яких вартість перебування на лікуванні за вказаний період дитини становить з 15.10.2009 року по 12.11.2009 року - 28 ліжко-днів на суму 4 539,52 коп. До суду були надані в підтвердження витрат чеки на придбання ліків, та дані про перелік медикаментів, призначених для лікування дитини ОСОБА_5 В судовому засіданні відповідач позов не визнав та повідомив, що він надавав кошти на лікування та надав суду копії квитанцій про переказ коштів на суму 1700 гривень, які як посилався відповідач надав позивачці на лікування дитини, в подальшому під час

розгляду справи суду було надано повідомлення № 1291 від 05.02.2010 року з копіями квитанцій Відділу ДВС Новгород-Сіверського РУЮ згідно якого розмір заборгованості по аліментах станом на 16.11.2009 року становила 2646,79 грн.. згідно наданих квитанцій слід дійти висновку, що відповідачем одночасно надані квитанції для зарахування в рахунок погашення заборгованості по аліментах та одночасно надані ті ж самі квитанції для зарахування в рахунок коштів, які були витрачені на лікування. Під час розгляду справи відповідач визнав позов частково та згоден частину коштів, а саме1/4 частину та сплатити відповідачці. Згідно вимог діючого законодавства поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину. Батьки мають право домовитись (укласти договір) про надання неповнолітнім та повнолітнім дітям коштів на покриття додаткових витрат. При цьому не має значення, чи є діти непрацездатними та такими, що терплять нужду, та чи викликані додаткові витрати виключними (особливими) обставинами. Частина 1 ст. 1 85 СК закріплює правило, відповідно до якого, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат. Відповідно до даної норми обов'язок брати участь у додаткових витратах на дитину поширюється і на тих батьків, хто сплачує аліменти. Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини, так як аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. До участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами можна притягати лише батьків дитини. Оскільки у цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. Таким чином, розмір суми, що стягується з одного із батьків дитини, зобов'язаного брати участь у додаткових витратах на дитину, зумовлених особливими обставинами, повинен визначатися залежно від понесених або передбачуваних витрат. Ч. 2 передбачає, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Розмір коштів, що стягуються на додаткові витрати, не може бути більше самих додаткових витрат. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін га інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і стягненні аліментів відповідно до ст. ст. 181, 182 СК. У випадку, коли матеріальне положення батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, додаткові витрати можуть бути компенсовані лише частково. Враховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одного із батьків у твердій грошовій сумі. Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи: висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Розмір додаткових витрат на дитину обґрунтований позивачкою відповідними документами, а саме чеками на придбання ліків, довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; виписками з історії хвороби дитини. Судом враховано . що батьки мають однакові обов’язки згідно ст. 150 СК України. З наданих доказів та заявлених вимог вбачається, що позов заявлено на суду 4600 гривень, що також підтверджено чеками, га наданими розрахунками про вартість медикаментів станом на 23.02.2010 року становить 1068,16 та вартість ліків згідно наданих чеків визначена на суму 4404,73 гривні, без врахування, ліків вартість яких не визначена, суд приходить до висновку про задоволення позову в межах заявлених позовних вимог на суму 2300,00 гривень, з врахуванням вище наведених доказів. Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони , які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Відповідач не надав будь-яких доказів тяжкого матеріального стану, складних сімейних обставин, чи будь-яких інших доказів, які б мали значення для вирішення справи по суті. За таких обставин суд приходить до висновку про стягнення половини витрат на лікування дитини. Крім того , суд вважає, що позовна вимога в частині повернення коштів на протязі 10 днів не підлягає задоволенню, так як негайне виконання рішення суду передбачено ст. 367 ЦПК України, по справі наявний спір про розмір коштів витрачених на лікування, доказі, які б свідчили про підстави для негайного виконання суду не надано, за таких умов вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

За таких обставин позов є законним, обґрунтованим і підлягає задоволенню частково. У зв’язку з несплатою судових витрат при пред'явленні позову, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати згідно вимог ст. 88 ЦПК України. Відповідач не надав суду доказів про наявність пільг по сплаті державного мита. Судові витрати розподілити пропорційно віл суми задоволеного позову між сторонами.

Керуючись ст.ст. 180. 185 СК України. ст.ст. 3, 10, 60, 174, 208, 213-216, 218, 294, 81, 88 ЦПК України, суд. -

вирішив:

Позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 2300 (дві тисячі триста ) гривень 00 копійок додаткових витрат на дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави державне мито в сумі 25 (двадцять п»ять) гри. 50 коп. держмита на користь держави та 60 (шістдесят) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Стягнути з ОСОБА_3 25 (двадцять п»ять) грн. 50 коп. держмита на користь держави та 60 (шістдесят) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до Корюківського районного суду.

Суддя Висоцька Н.В.

Рішення в повному обсязі виготовлено ти підписано 02.03.2010 року