Головуючий у 1 інстанції - Носовська Л. О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року справа №243/222/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 22 січня 2016 року у справі № 243/222/16-а за позовом ОСОБА_2 до інспектора патрульної поліції роти № 9 батальйону № 1 УПП в м. Харкові ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

14.01.2016 року ОСОБА_2 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до інспектора патрульної поліції роти №9 батальйону №1 УПП в м. Харкові ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч.6 ст. 121 КУпАП і накладено штраф в розмірі 425 грн.          Постановою Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 22 січня 2016 року у справі № 243/222/16-а, у задоволенні позову ОСОБА_2 до інспектора патрульної поліції роти № 9 батальйону № 1 УПП в м. Харкові ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – відмовлено.                                                                       Не погодившись з даною постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

          В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.                                                  Також зазначає, що постанова, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності не є одним з видів постанов, передбачених ст.284 КУпАП; оскаржувана постанова не відповідає по формі та змісту вимогам, передбаченим ст.283 КУпАП, оскільки не містить відривної квитанції з реквізитами та можливих способів оплати штрафу; наказ МВС України, що затверджував форму, на якій складена оскаржувана постанова, на час її складання втратив чинність; відповідачем позивачеві вчасно не були роз'ясненні його права, передбачені ст.268 КУпАП, та не були з'ясовані обставини, передбачені ст.280 КУпАП.

          За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

          Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.                                                                                                     Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.                                                            Відповідно до ч.2,3 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

          Згідно ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

          Відповідно до ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.          

Судом першої інстанції встановлено, що в тексті оскаржуваної постанови Серія ПС2 № 734012 від 11.01.2016 зазначено місце, день, час скоєння правопорушення; дата розгляду справи; правова норма, яка порушена; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та про особу, яка склала постанову; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; розмір штрафу, порядок сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відповідно до чого суд першої інстанції дійшов висновку про те, що постанова також відповідає усім вимогам, передбаченим ст. 283 КУпАП.          

          У резолютивній частині постанови Серія ПС2 № 734012 від 11.01.2016 року зазначено: «Застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425 грн.», що відповідає вимогам як п. 1 ст. 284 КУпАП, так і ч. 1 ст. 126 КУпАП.                    

          За порушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачене накладання покарання у вигляді штрафу у розмірі 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, таким чином покарання у вигляді штрафу в сумі 425 грн. відповідає розміру, передбаченому за цією статтею КУпАП.                                                                                                                        Відповідно до ст. 138 КАС України, факти, що входять до предмету доказування - це обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні рішення у справі.                                        Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Однак, в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.                                                            Обов’язок суб’єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення в суді посилює його відповідальність при прийнятті рішень, вчиненні інших дій чи допущенні бездіяльності. Але з презумпції вини суб’єкта владних повноважень не випливає його автоматичний програш у справі, якщо він жодним чином не відреагував на позов або просто його не визнав.                                                                                          Презумпція вини не є абсолютною і не може, як у судовому процесі прецедентної системи права, де відсутність заперечення позову та нез’явлення відповідача у судове засідання розцінюватися судом як визнання позову і тягнути за собою задоволення позову.          Отже, застосування принципу презумпції винуватості суб’єкта владних повноважень не обумовлює його автоматичного програшного становища у справі. Невиконання обов’язку відповідача довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, не звільняє суд від обов’язку ухвалити справедливе рішення.                                                            Розглядаючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що під час складання постанови серії ПС2 № 734012 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 та ч.6 ст.121 КУпАП 11.01.2016 року не було порушено вимог КУпАП, так, як зі змісту постанови слідує, що правопорушення було виявлено саме у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до адміністративної відповідальності притягнуто водія транспортного засобу - HYUNDAI SONATA номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2, який не оспорює сам факт вчинення адміністративного правопорушення. Постанова, яка відповідає вимогам ст.ст.283, 284 КУпАП, копія якої в той же день була вручена правопорушнику.                    

          За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до переконання про те, що притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 та ч.6 ст.121 КУпАП 11.01.2016 року ОСОБА_2 як водія транспортного засобу є законним та обґрунтованим, таким, що відповідає вимогам законодавства України, відповідно до чого позовні вимоги про скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягають.          

          Кодексом України про адміністративні правопорушення, відповідно до якого позивачем була оскаржена постанова (ст. 293 КУпАП), не передбачено визнання дій по складанню постанови (протоколу) про адміністративне правопорушення незаконними, передбачено тільки скасування постанови та закриття справи.

Згідно статті 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

Суд першої інстанції зазначив, що кодексом України про адміністративні правопорушення, відповідно до якого позивачем була оскаржена постанова (ст. 293 КУпАП), не передбачено визнання дій по складанню постанови (протоколу) про адміністративне правопорушення незаконними, передбачено тільки скасування постанови та закриття справи.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В них, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.

Судом першої інстанції встановлено, що оскаржувана постанова містить основні обов'язкові елементи, наявність яких має свідчити про повноту і об'єктивність з'ясування всіх обставин справи. Зокрема, у постанові наявні дані, які характеризують об'єктивну і суб'єктивну сторони адміністративного правопорушення, за вчинення якого ОСОБА_2 притягнутий до відповідальності. Позивачем обставини вчинення правопорушення не оскаржуються.

Щодо посилання позивача, як на підставу задоволення позову та скасування рішення суду та оскаржуваної постанови на невідповідність оскаржуваної постанови формі та змісту вимогам, передбаченим ст.283 КУпАП, оскільки не містить відривної квитанції з реквізитами та можливих способів оплати штрафу; наказу т. в. о. начальника Департаменту патрульної служби МВС України № 1395 від 07.11.2015 року яким затверджена нова форма постанови. Також на те, що оскаржувана постанова складена на офіційному бланку за формою затвердженню наказом начальник Департаменту патрульної служби МВС України № 842 від 10.07.2015 року колегія суддів зазначає наступне.

Складання постанови на бланку, затвердженому наказом № 842 від 10.07.2015 року не спростовує вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, скоєння якого визнається позивачем, та не може бути безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови та звільнення позивача від відповідальності

Щодо посилання позивача, як на підставу задоволення позову та скасування рішення суду та оскаржуваної постанови на невчасне роз'яснення позивачу його права, передбачених ст.268 КУпАП, та не були з'ясування обставини, передбачених ст.280 КУпАП, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.

Згідно постанови серії ВС 2 № 734012 позивачеві були роз’яснені положення статей 307, 308, а також права, передбачені статтею 268 КУпАП, право, порядок та строки оскарження постанови згідно зі статтями 287-289 КУпАП, про що в постанові міститься підпис позивача.

Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів зазначає, що крім посилання на вимоги статті 280 КУпАП позивач як в позові та і в апеляційній скарзі, не навів жодних підстав порушення відповідачем вищевказаної норми.

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно з'ясовані всі обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання про обґрунтованість притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.                              Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 22 січня 2016 року у справі № 243/222/16-а - залишити без задоволення.          

Постанову Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 22 січня 2016 року у справі № 243/222/16-а за позовом ОСОБА_2 до інспектора патрульної поліції роти № 9 батальйону № 1 УПП в м. Харкові ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без змін.

          Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий                                                                                          А.А. Блохін

Судді                                                                                           Т.Г. Гаврищук

                                                                                                              ОСОБА_4