Справа № 2-а-55/2010 р.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 року Корюківський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Висоцької Н.В.,

при секретарі - Крапивній Г.В.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корюківка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду, з цією позовною заявою в порядку адміністративного судочинства України, посилаючись на те, що постановою серії СВ № 058623 від 12 січня 2010 року ЩМ ВДАІ Чернігівського району прапорщика міліції ОСОБА_2, він був визнаний винним у скоєнні адмінправопорушення, передбаченого ст.122 ч. 2 Кодексу про адміністративні правопорушення, на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430,00 грн. Посадова особа вважає, що 12 січня 2010 року о 17-й год. 42 хв. в м. Чернігів він. керуючи автомобілем НОМЕР_1, не перехресті вул. Кільцева - Шевченка, зупинив свій транспортний засіб за дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія) та світлофором, не бачив його сигналів, чим порушив правила проїзду перехрестя, п. 16.3 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.2 КПАП України. Позивач вину свою не визнає. В поясненнях до протоколу вказав, що дійсно зупинив свій транспортний засіб на пішохідному переході і щоб не заважати руху пішоходів трохи з’їхав з пішохідного переходу, рухався я з невеликою швидкістю, уважно слідкував за сигналами світлофора, бачив мигаючий зелений сигнал світлофора, почав зупиняти свій автомобіль, однак через складні погодні умови, ожеледицю на дорозі, його автомобіль проїхав трохи далі і зупинився саме, на пішохідному переході, тому позивач, щоб не заважати руху пішоходів, з’їхав з пішохідного переходу та зупинив автомобіль. Посадовцем не враховано, що вину у скоєному позивач визнав повністю, розкаявся у скоєному, адміністративне правопорушення скоїв вперше, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризуюся за місцем роботи та проживання, порушення скоїв не умисно, аварійної обстановки своїми діями не створив, тому вважаю, що в посадовця були всі підстави застосувати до мене ст. 22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням. Отже дана постанова є незаконною і підлягає скасуванню.

У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги, просить визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача УДАІ УМВС України в Чернігівській області в судове засідання не з’явились, про поважні причини неявки не повідомили, своєчасно та в установлений строк повідомлені про час і місце розгляду справи в суді. До суду не надані будь-які заперечення по суті справи.

Суд, вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити частково за наступних підстав. По справі встановлено, що постановою серії СВ № 058623 від 12 січня 2010 року ЩМ ВДАІ Чернігівського району прапорщика міліції ОСОБА_2, позивач був визнаний винним у скоєнні адмінправопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 Кодексу про адміністративні правопорушення, на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430,00 грн. Посадова особа вважає, що позивач 12 січня 2010 року о 17-й год. 42 хв. в м. Чернігів , керуючи автомобілем НОМЕР_1. не перехресті вул. Кільцева - Шевченка, зупинив свій транспортний засіб за дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія) та світлофором, не бачив його сигналів, чим порушив правила проїзд перехрестя, гі. 16.3 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.2 КПАП України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач та представник відповідача у судові засідання не з'явився. До суду не надані будь-які заперечення, докази чи пояснення по суті справи

Статтею 141 КУпАП передбачено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими у автоматичному режимі спеціальними засобами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапис притягуються власники (співвласники) транспортних засобів.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративну відповідальність є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, показами технічних засобів та приладів, які мають функції фото- и відеозапису, які використовуються під час нагляду за дотриманням правил, норм та стандартів, які застосовуються для безпеки дорожнього руху. При цьому, враховуючи положення ст. 251 КУпАП дана норма носить імперативний характер відносно можливості використання тільки тих технічних засобів та приладів, які мають функції фото-, кінозйомки чи відеозапису та можуть бути використані як докази по справі. Таким чином, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення і винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги даної норми, а також порушені вимоги ст. 280 КУпАП. Так, відповідачем не зазначено на які він докази посилається при встановленні вини позивача в скоєнні правопорушення, враховуючи, що окрім протоколу, будь-які інші докази не надані по справі, в протоколі зазначено, що дане правопорушення було зафіксовано з допомогою відеозйомки, але самого відеозапису додано не було, до суду надано протокол та фото даного правопорушення, разом з тим. будь-яких даних про відеокамеру, яка наче б то є службовою, суду не надано, не надано сертифікату або свідоцтва на дану камеру.

Фото не містить необхідних вихідних даних, а саме дати, часу, зафіксовано номерний знак, але не можна зробити висновок, що саме машина з цим номерним знаком перебувала на перехресті, фотокопії не завірені будь-якою посадовою особою, не надано до суду диску з відеозаписом, за таких умов суд приходить до висновку про неналежність доказу та здобутого не у визначеному законом порядку, тобто такого . що не має доказової сили.

Відповідно до п. 2.13. Наказ|Інструкція. МВС, від 22.10.2003. № 1217 "Про виконання Закону України від 5 квітня 2001 року "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху"" до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео- або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів, та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом. Довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом отримуються шляхом запиту до Національного банку даних "Автомобіль". Із змісту протоколу вбачається, що в порушення наведеного положення, до протоколу не додано будь-яких доказів, свідків правопорушення в протоколі не зазначено, свідки по справі не опитані, хоча вину при складанні протоколу позивач не визнав.

Встановлено, що постанова повинна відповідати вимогам ст. 283 та 284 КУпАП. а саме в ній треба навести докази, на яких зроблено висновок про скоєння особою правопорушення, а також мотиви відкидання інших доказів на які посилається правопорушник. З пояснень в протоколі вбачається, що особою відносно якої складено протокол, зазначено, що він надав пояснення по суті правопорушення, але посадовою особою не дана правова оцінка цим поясненням. Судом враховано, що на даний час відсутня будь-яка можливість здобути інші докази по справі, тому вважає що повернення справи на доопрацювання не доцільне.

Відповідачем не надано доказів правомірності винесеної постанови, не додано матеріали відеозйомки, як доказ. Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відношенні позивача не були зібрані всі необхідні матеріали; не роз'яснено права позивачу, в тому числі право користуватися юридичною допомогою адвоката та інших фахівців в галузі права; права на захист; не з’ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна особа у його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності: чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, що є порушенням вимог ст. ст. 268, 278 - 280 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Але при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем не були дотримані вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП, а саме: не враховано характер правопорушення, ступінь вини, майновий стан, особу правопорушника та обставини, які пом'якшують відповідальність, тобто постанова винесена упереджено, а інспектором не об'єктивно досліджені та враховані всі обставини, які мають значення для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Посадовцем не враховано, що вину у скоєному позивач визнав повністю, розкаявся у скоєному, адміністративне правопорушення скоїв вперше, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризуюся за місцем роботи, порушення скоїв не умисно, аварійної обстановки своїми діями не створив Матеріали справи містять характеристику позивача, згідно якої від характеризується позитивно, працює на посаді механіка автотранспортного цеху.

Таким чином, суд. дослідивши всі надані позивачем матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення СВ № 091032 та постанову СВ №058623 від 12.01.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення позивача, прийшов до висновку, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення та постанова по справі про адміністративне правопорушення винесені в межах компетенції, але з порушенням вимог ст. ст. 141, 33, 254 - 255, 258, 268, 278 - 280 КУпАП і відповідно до ч. З ст. 2, ст. 162 КАС України є протиправними та підлягають скасуванню, як такі, що винесені не на підставі і не у порядку, що передбачені законом, а також необґрунтовано, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Звільнити сторони від сплати державного мита відповідно законодавства, витрати віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 141, 22, 33, 122 ч. 2, 268, 278 – 280, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 3, 6, 18 ч.2, 87, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Чернігівській області, ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.

Визнати дії протиправними та скасувати постанову СВ №058623 від 12.01.2010 року прапорщика міліції ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст., 122 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 430 (чотириста тридцять) гривень відносно ОСОБА_1 та закрити справу провадженням, на підставі ст. 22 КУпАП в силу малозначності діяння звільнити його від стягнення, обмежившись усним зауваженням.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Звільнити сторони від сплати державного мита відповідно законодавства, витрати віднести на рахунок держави.

Копію постанови направити сторонам, до відому.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує, постанову, за правилами встановленими ст.ст. 185 - 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, всиновлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Висоцька Н.В.