ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2011 року

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого – Марюхна Л.А.

при секретарі – Великородній Л.Ф..

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: будинок, реєстраційний номер 20485531, загальна площа 67,50 кв.м., житлова площа 40,70 кв.м., що розташований за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Кільцева, буд. 7, виселення з будинку, реєстраційний номер 20485531, що розташований за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Кільцева, буд. 7, та передачі будинку позивачу на період його реалізації.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з’явився, заперечення на позовну заяву не надав.

Суд, дослідивши матеріали, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між Закритим акціонерним товариством “Перший Український ОСОБА_1 банк”, правонаступником всіх прав та зобов’язань якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1» та громадянином України ОСОБА_2 було укладено - Кредитний договір № 5728372 від 31 жовтня 2007 рок, відповідно до якого Позивач зобов’язався надати Відповідачу кредит у розмірі 42 000,00 доларів США (сорок дві тисячі доларів США 00 центів), а Відповідач, в свою чергу, зобов’язався використати його за цільовим призначенням, сплатити Позивачу відсотки за користування кредитом та повернути кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені Кредитним договором, але не пізніше 31 жовтня 2027 року.

З метою забезпечення виконання зобов’язань Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором між Банком та Відповідачем був укладений Договір іпотеки № 5752251 від 31.10.2007 р., який посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 5771, згідно з яким в забезпечення зобов’язань Відповідача за Кредитним договором було передано в іпотеку Банку наступне нерухоме майно: будинок, реєстраційний номер 20485531, загальна площа 67,50 кв.м., житлова площа 40,70 кв.м., відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 02.10.2007р. № 16128526, виданого Люботинським бюро технічної інвентаризації, що розташований за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Кільцева, буд. 7.

Позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання за Кредитним договором - надав кредитні кошти у розмірі 42 000,00 доларів США (сорок дві тисячі доларів США 00 центів), що підтверджується випискою з позичкового рахунку Боржника та меморіальним ордером на видачу кредиту.

Відповідно до пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін), то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач зобов’язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити відсотки за користування кредитом, своєчасно здійснювати повернення кредиту частинами в розмірі та в строки, передбачені Графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, закріпленому в додатку № 1 до Кредитного договору. Вказані обов’язки зазначені у пунктах 1.1, 3.1.1, 3.2.1 Кредитного договору.

З 20 жовтня 2008 року Відповідач систематично порушує умови пп. 1.1, 3.1.1, 3.2.1 Кредитного договору, щодо своєчасного повернення кредиту частинами в розмірі та в строки, передбачені Графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Сума простроченої заборгованості Відповідача перед Позивачем зі сплати основної суми кредиту станом на 17.05.2010р. склала 2 629 (дві тисячі шістсот двадцять дев'ять) доларів США 66 центів.

Відповідно до пункту 1 статті 1048 Цивільного кодексу України розмір і порядок отримання відсотків встановлюється договором позики. Правила статті 1048 Цивільного кодексу України поширюються й на кредитні правовідносини (пункт 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).

Так, п. 1.3 Кредитного договору встановлені наступні умови розрахунку і сплати відсотків:

1) Відсотки за користування кредитом нараховуються за ставкою у розмірі 11,50 % (одинадцять цілих п’ять десятих відсотків) річних із розрахунку 360 (триста шістдесят) днів на рік (пункт ІІ Додаткової угоди до Кредитного договору);

2) Нараховані відсотки повинні сплачуватися Боржником в строки, передбачені Графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, закріпленим в Кредитному договорі (пункт 3.1.3. Кредитного договору);

Також, у пункті 3.1.2 Кредитного договору передбачено, що відсотки розраховуються виходячи із щоденного залишку заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту по день повного погашення заборгованості за кредитом.

З 20 жовтня 2008 року, Відповідач систематично порушує умови п. 3.1 Кредитного договору, щодо своєчасності сплати відсотків, які нараховуються за Кредитним договором.

Станом на 17.05.2010р. сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за сумою прострочених процентів за користування кредитом за період з 20.10.2008 р. по 19.04.2010 р. включно склала 4 845,48 дол. США (чотири тисячі вісімсот сорок п’ять доларів США 48 центів).

Все вищевикладене свідчить про настання подій, передбачених п. 3.5.7. Кредитного договору, а саме:

1) затримання сплати частини кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на 1 (один) календарний місяць.

Відповідно до п. 3.5.7. Кредитного договору у випадку виникнення будь-якої з події, передбаченої цим пунктом, ОСОБА_1 набуває право вимагати від Боржника достроково повернути суму виданого кредиту разом із розрахованими відсотками, а Боржник зобов‘язаний, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит, в строк не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги.

Враховуючи вищевикладене:

Позивач 12.03.2010р., керуючись п. 2 ст.1050 Цивільного кодексу України та пп. 3.5.7, 3.5.8. Кредитного договору, направив Боржнику лист №ДО/861/1-и від 02 лютого 2009 року з вимогою достроково повернути всю суму кредиту та процентів за користування кредитом, в якому вимагав достроково повернути всю суму кредиту, нараховані відсотки за користування кредитом та нараховану пеню в строк не пізніше 30 календарних днів.

Таким чином, встановлений п. 3.5.8 Кредитного договору строк на виконання Боржником вимоги Позивача достроково повернути кредит в повному об'ємі, разом з нарахованими відсотками та пенею закінчився. У зв'язку з невиконанням Відповідачем вищевказаної вимоги Позивача має місце прострочка Відповідача погашення основної суми кредиту в повному об'ємі, та згідно п. 3.5.8 Кредитного договору у Позивача виникає право розпочати стягнення всієї суми заборгованості за Кредитним договором в судовому порядку та звернути стягнення на Предмет іпотеки.

Таким чином, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем зі сплати основної суми кредиту за Кредитним договором станом на 17.05.2010 року склала 39 948,65 дол. США (тридцять дев'ять тисяч дев’ятсот сорок вісім доларів США 65 центів).

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов’язковості виконання договору.

Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 549 ЦК під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов’язання.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» № 543/96-ВР від 22.11.96 р. (стаття 3) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В умовах Кредитного договору, який був укладений між Позивачем та Відповідачем, чітко дотримані вищевказані вимоги пункту Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Так, пунктом 5.2. Кредитного договору встановлюється, що у разі порушення Відповідачем строків виконання будь-якого з боргових зобов’язань Відповідач зобов’язаний сплатити на користь Позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов’язання за весь час прострочення.

Відповідач повинен сплатити на користь Позивача пеню за порушення строків виконання своїх зобов’язань з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, нарахованих за користування кредитом за період з 20.10.08 р. по 19.04.10 р.

Загальна сума пені за порушення Відповідачем строків виконання зобов’язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом (згідно розрахунку станом на 12.05.2010р., що додається до цієї позовної заяви) склала 1 135,75 дол. США (одна тисяча сто тридцять п’ять доларів США 75 центів).

Пунктом 2 статті 258 ЦК встановлено, щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлений строк позовної давності в один рік.

Позивач, керуючись даною нормою, заявляє про стягнення пені, яка несплачена Відповідачем за Кредитним договором (пеня за порушення строку сплати основної суми кредиту та відсотків за користування кредитом – за період з 20.10.08 по 19.04.10), отже – строк позовної давності повністю дотримується.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пункт 4.1. статті 4 Іпотечного договору передбачає право Позивача звернути стягнення на Предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог з вартості Предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця, в тому числі у випадку невиконання вимоги Позивача, як іпотекодержателя, про дострокове виконання основного зобов’язання (повернення основної суми кредиту та відсотків за користування кредитом).

Відповідно до пункту 4.2 статті 4 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на вибір Позивача, як іпотекодержателя, в тому числі - за рішенням суду.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов’язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

На виконання вимог ст. 35 Закону України “Про іпотеку” Позивач 16.11.2009 року направив Відповідачу відповідну вимогу-повідомлення № ДО/861/1-и від 02.02.2009 року про усунення порушення кредитного договору. Однак до теперішнього часу вимоги Позивача не були виконані. Таким чином, у Позивача виникли правові підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, переданий Позивачу в іпотеку відповідно до Іпотечного договору.

Згідно ст. 34 Закону України “Про іпотеку” після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому вказаним законом.

Згідно ст. 39 Закону України “Про іпотеку” одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до підпункту “в” пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 19.02.93 р. індивідуальної ліцензії потребують операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

На сьогоднішній день вимоги або будь-які обмеження відносно граничних сум і строків надання і одержання кредитів в іноземній валюті діючим законодавством не встановлені, у зв’язку з цим здійснення резидентами операцій з надання кредитів в іноземній валюті не вимагає індивідуальної ліцензії Національного банку України (лист Національного банку України № 28-313/2178 від 29.05.2001 р.).

Але, враховуючи вимоги до здійснення і функціонування банківської діяльності на підставі відповідної ліцензії (статті 2, 15, 19 Закону України “Про банки і банківську діяльність” № 2121-III від 07.12.2000 р.) Позивач має Банківську ліцензію № 8 та Дозвіл № 8-1, видані Національним банком України 02.10.2006 р., які дозволяють йому виконувати банківські операції, передбачені статтею 47 вказаного Закону, в тому числі зазначені у пункті 3 частини 1 цієї статті, а саме: розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (згідно статті 2 цього Закону, коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент).

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

Виходячи з цього, Позивач при розрахунку судового збору, що підлягає до сплати за подання цієї позовної заяви, керується, зокрема, Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою Наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.93 р.

Враховуючи особливість позовних вимог Позивача, яка випливає із сутності кредитних правовідносин між банком і клієнтом (які надають банкам можливість кредитувати як в національній так і в іноземній валютах), позовні вимоги за даним позовом складаються із вимог в іноземній валюті.

Відповідно до статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.93 р., пункту 1 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.93 р. з позовів, що подаються до суду в іноземній валюті, державне мито сплачується в іноземній валюті.

Поряд з цим, підпунктом “а” пункту 1 статті 3 вказаного Декрету передбачено, що із позовних заяв, що подаються до суду, мито сплачується в розмірі 1(один) % (відсоток) ціни позову, але не менше 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

За загальним правилом, на особу покладається обов’язок вжити всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання взятого на себе зобов’язання (абзац 2 пункту 1 статті 614 ЦК). Неналежне ставлення до виконання цього обов’язку свідчить про вину особи, яка є безумовною підставою для накладення відповідальності за порушення зобов’язання.

Так, статтею 629 ЦК зазначено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Крім того, статтею 526 ЦК передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору.

Цивільний кодекс України, крім обов’язку належного виконання зобов’язання, встановлює також принцип своєчасності його виконання: згідно пункту 1 статті 530 цього Кодексу, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, невиконання Відповідачем своїх договірних зобов’язань зі своєчасної і належної сплати відсотків за користування кредитними коштами Позивача та повернення основної суми кредиту у разі отримання вимоги від Позивача про таке виконання є порушенням не тільки умов Кредитного договору, але й вищенаведених норм Цивільного кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 526, 530, 543, 553, 554, 610, 625, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 р., суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, передачі будинку в управління позивача – задовольнити.

Стягнути на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1»з ОСОБА_2 заборгованість за Кредитним договором № 5728372 від 31.10.2007р. в загальному розмірі 46 305,22 дол. США (сорок шість тисяч триста п’ять доларів США 22 цента), в тому числі заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 39 948,65 дол. США (тридцять дев'ять тисяч дев’ятсот сорок вісім доларів США 65 центів), заборгованість за простроченими та нарахованими відсотками за користування кредитом, станом на 17.05.2010р. в розмірі 5 220,82 дол. США (п’ять тисяч двісті двадцять доларів США 82 центи), заборгованість за пенею за порушення строків сплати частини кредиту та відсотків за користування ним, нараховану станом на 17.05.2010р. в розмірі 1 135,75 дол. США (одна тисяча сто тридцять п’ять доларів США 75 центі), в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: будинок, реєстраційний номер 20485531, загальна площа 67,50 кв.м., житлова площа 40,70 кв.м., що розташований за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Кільцева, буд. 7, переданий в іпотеку Банку за Договором іпотеки № 5752251 від 31.10.2007 р., який посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 5771, шляхом продажу на прилюдних торгах.

Примусово виселити без надання іншого житла ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з будинку № 7, що розташований по вул. Кільцевій у м. Люботин Харківської області, який є предметом іпотеки згідно Договору іпотеки № 5752251 від 31 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 5771.

Передати предмет іпотеки - будинок, реєстраційний номер 20485531, загальна площа 67,50 кв.м., житлова площа 40,70 кв.м., відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 02.10.2007р. № 16128526, виданого Люботинським бюро технічної інвентаризації, що розташований за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Кільцева, буд. 7, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, в управління Банку на період його реалізації, надавши Позивачу право на безперешкодний доступ до об’єкта іпотеки з метою організації його продажу (демонстрації потенційним покупцям, огляди спеціалістами, оцінювачами, тощо).

Стягнути на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1» з ОСОБА_2 судові витрати, понесені Позивачем по цій справі, а саме: держмито в сумі 215,25 доларів США та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Марюхна Л.А.