АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/78/16 Справа № 695/1036/15-к Категорія: ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2016 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5

з участю прокурораОСОБА_6

адвоката ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні в зміненому виді, обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах адвоката ОСОБА_7 на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03.11.2015 р., яким

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий,

засуджений за ч. 3 ст.185 КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у вигляді чотири роки шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного ОСОБА_8 покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 26.11.2012 р. у виді 6 місяців позбавлення волі та остаточно визначено до відбуття ОСОБА_9 покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь:

- потерпілої ОСОБА_10 матеріальну шкоду в сумі 40 878, 54 грн. та 10 000 грн. моральної шкоди;

- потерпілого ОСОБА_11 матеріальну шкоду в сумі 37 624 грн. та 10 000 грн. моральної шкоди.

- потерпілої ОСОБА_12 матеріальну шкоду в сумі 32 900 грн. та 10 000 грн. моральної шкоди.

- держави судові витрати в сумі 3069, 61 грн.

Вирішена доля речових доказів по справі.

За вироком суду ОСОБА_8 визнаний винним та засуджений за те, що він, повторно, в період часу з 07.12.2014 року по 14.12.2014 року, незаконно проник до домоволодіння, по вул. Інтернаціональній, буд. 15 в місті Золотоноша Черкаської області, звідки таємно, умисно, з метою власного збагачення здійснив крадіжку золотих виробів: золотого ланцюжка, 585 проби вагою 7,45 грам, вартістю 2 624,78 гривень; золотої каблучки 585 проби вагою 3,53 грам, вартістю 1 243,69 гривень; золотої каблучки 585 проби вагою 3,26 грам, вартістю 1 148,56 гривень; золотих сережок у вигляді квітки з камінцем цирконію 585 проби, вагою 5,17 грам вартістю 3 000 гривень; золотого браслета 585 проби вагою 4,39 грам, вартістю 1546,68 гривень, золотого кулончика із зображенням «Матері ОСОБА_13» 585 проби вагою 1,72 грам, вартістю 605,99 гривень; золотої обручки 585 проби вагою 2 грами, вартістю 704,64 гривень; золотої каблучки 585 проби вагою 2,5 грам, вартістю 880,80 гривень; золотої каблучки 585 проби із каменем рубіну вагою 7 грам, вартістю 7 000 гривень; золотої каблучки із каменем рубіну 585 проби, вагою 2 грами вартістю 2 000 гривень; золотої каблучки із каменем білого кольору 585 проби вагою 2 грами, вартістю 2 000 гривень; золотого ланцюжка 585 проби, вагою 3 грами вартістю 3 000 гривень; золотого хрестика 585 проби, вагою 1 грам вартістю 1 000 гривень; золотої каблучки з каменем цирконію 585 проби вагою 2,5 грам, вартістю 3 000 гривень та грошей в Сумі 500 доларів США, спричинивши ОСОБА_10 майнової шкоди на загальну суму 29 755, 14 грн. та 500 дол. США.

Він же, повторно, 23 грудня 2014 року незаконно проник до домоволодіння, що розташоване за адресою Черкаська область м. Золотоноша, провулок 2-й Гоголя, 14, що належить ОСОБА_11 звідки таємно, умисно, метою власного збагачення викрав 10 000 тисяч гривень, 1 200 доларів США, золоту каблучку 583 проби вагою 2 грами вартістю 1 500 гривень чим спичинив останньому майнову шкоду на загальну суму 11 500 гривень та 1 200 дол. США..

Він же, незаконно, без мети збуту: придбав, речовину рослинного походження зеленого кольору, що є особливо - небезпечним наркотичним засобом - каннабіс вагою 361,95 грам, яку в подальшому зберігав за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2, а близько 15 год. 05 січня 2015 року під час проведення обшуку за місцем його проживання дана наркотична речовина була виявлена та вилучена працівниками міліції.

Він же, повторно, 22 січня 2015 року близько 16 години 35 хвилин реалізуючи свій і злочинний умисел, спрямований на крадіжку з метою особистого збагачення намагався незаконно, проникнути в будинок, в м. Золотоноша провулок 2-й Гоголя, 42, який належить ОСОБА_14, однак свій умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Він же, повторно, 22 січня 2015 року близько 17 години 30 хвилин незаконно проник до домоволодіння, що розташоване за адресою Черкаська область Золотоноша, провулок 2-й Гоголя, 34, що належить ОСОБА_12 звідки таємно, умисно, з метою власного збагачення викрав золоту каблучку 585 проби вагою 5 грам вартістю 5 000 гривень, кухонний ніж з дерев'яною рукояткою вартістю 150 гривень, мобільний телефон Нокія 5100 вартістю 1 600 гривень зі стартовим пакетом мобільного оператора МТС вартістю 10 гривень, 1 400 доларів США, чим спричинив останній майнову шкоди на стальну суму 6 760 гривень та 1400 дол. США.

Не заперечуючи доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, прокурор у кримінальному провадженні в апеляційній скарзі просить вирок суду першої інстанції скасувати через невідповідність призначеного судом покарання тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого внаслідок м’якості.

Вказує, що суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_8 покарання, не в повній мірі врахував, що інкриміновані йому у вину діяння останній скоїв в період умовно-дострокового звільнення, а також характер і ступінь небезпечності вчинених ним діянь.

Просить ухвалити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України - 5 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України - 3 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 309 КК України - 3 роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до даного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 26.11.2012 року у виді 2 місяців позбавлення волі та остаточно призначити до відбуття 5 років 2 місяці позбавлення волі.

В змінах до апеляційної скарги просить вирок скасувати через істотні порушення вимог КПК та призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

Вказує, що в порушення вимог ч. 1 ст. 337 КПК України місцевий суд провів судовий розгляд без висунення обвинувачення ОСОБА_8, чим було порушене його право на захист.

Обвинувачений ОСОБА_8 в поданій ним апеляції ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неповноту судового розгляду, що потягло за собою порушення його права на захист.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що по за увагою суду залишилась наявність у нього тяжкої хвороби, а саме: ВІЛ та гепатит «В» і «С».

Вказує, що судом проігноровані клопотання його та захисника про допит додаткових свідків у суді, судовий розгляд проведений за спрощеною процедурою, чим порушене його право на захист.

Просить направити справу на новий розгляд.

Адвокат ОСОБА_7, діючи в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 в поданій апеляції просить вирок суду першої інстанції в частині обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 та ч. 1 ст. 309 КК України скасувати і виправдати останнього. В частині засудження ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України призначити мінімальне покарання.

При цьому вказує, що відповідно до п.1 ПП ВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.07.2003 р., призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов’язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 88 КПК України, докази, які стосуються судимостей обвинуваченого, що не є предметом цього кримінального провадження, а також відомості щодо характеру, або окремих рис характеру обвинуваченого є недопустимими на підтвердження винуватості.

Також зазначає, що ОСОБА_8 за місцем свого проживання характеризується позитивно, проживає разом з рідною бабою ОСОБА_15, яка є особою похилого віку і для якої обвинувачений за відсутності інших родичів є єдиною підтримкою. Крім того, він хворіє на хронічний вірусний гепатит «С» В-20, хронічний холецистопанкреатит, а на даний час ініційовано дослідження стану здоров’я ОСОБА_8 стосовно захворювання на ВІЛ.

Проте суд належним чином не перевірив зібрані по справі докази і безпідставно дійшов до висновку про доведеність його вини за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 та ч. 1 ст. 309 КК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, підтримавшого апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, пояснення обвинуваченого та його захисника, які погодилися із змінами апеляційної скарги прокурора та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, ухваленим на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, з дотриманнями вимог щодо кримінального провадження.

Проте ці вимоги закону при винесенні цього судового рішення належним чином дотримані не були.

Відповідно до ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, який висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

При цьому мотивувальна частина вироку має містити формулювання обвинувачення, яке судом доведене.

Як встановлено перевіркою, згідно обвинувального акта обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 та ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 та ч. 1 ст. 309 КК України не висунуте.

Відповідно до ст. 314 ч. 3 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Проте судом ці вимоги закону враховані не були і за умови, що обвинувачення ОСОБА_8 висунуте не було, призначив кримінальне провадження відносно нього для розгляду по суті, після чого і провів судовий розгляд.

В зв’язку з тим, що ОСОБА_8 обвинувачення висунуте не було і це порушення перешкоджало суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, то це порушення є істотним, а тому за його наявності винесене судове рішення у відповідності до ст. 412 КПК України підлягає безумовному скасуванню з призначенням судового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

Оскільки зазначене порушення є безумовною підставою для скасування вироку, тому колегія суддів доводи обвинуваченого та його захисника стосовно законності цього судового рішення не перевіряє.

Вони підлягають перевірці під час розгляду даного кримінального провадження по суті.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у зміненому виді задоволити повністю, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах захисника ОСОБА_7 задоволити частково.

Вирок Золотоніського міськрайонного суду від 03.11.2015 р. відносно ОСОБА_8 скасувати і призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_8 до 09.03.2016 р. включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :