Справа № 2-а-119/2009 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2009 р. Енергодарський міський суд Запорізької області
у складі головуючого судді: Дьяченко С.В.
при секретарі: Сідельниковій О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області, про визнання дій неправомірними щодо відмови у перерахунку пенсії, зобов’язання проведення перерахунку державної пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області (надалі – УПФУ), про зобов’язання проведення перерахунку державної пенсії.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом ІІ групи. Крім того, статтею 14 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” його віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Йому призначено пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров’ю. Позивач зазначає, що статтями 50 та 54 Закону України “Про статус та (надалі – Закон) соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено, що він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, та розмір його пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідач усупереч зазначеним нормам не провів відповідне перерахування цих пенсій. Крім того, не проводить їх перерахунок після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено частиною третьою статті 67 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Тому він звернувся до відповідача щодо проведення відповідного визначення та перерахунку зазначених пенсій, однак отримав відмову.
Просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні, перерахунку та виплаті пенсії, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити пенсію відповідно до ст. 54 Закону з 01.07.2006 р.
В судовому засіданні позивач уточнював позовні вимоги (а.с. 23-25,31-33), просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті належної йому пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, стягнути з відповідача на його користь недоплачену пенсію відповідно до ст. 54 Закону за 2008 рік в сумі 20648,40 грн., недоплаченої додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю відповідно до ст. 50 Закону за 2008 рік в сумі 1700,80 грн.
Представник відповідача, діючий на підставі довіреності ОСОБА_2 .в судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання, не повідомив про причини неявки (а.с.41). Згідно наданих письмових заперечень позовні вимоги не визнав, заперечує проти їх задоволення. Зазначає, що відповідач отримує пенсію як інвалід другої групи внаслідок захворювання пов ’ язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в розмірі фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону. Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 р. встановлено, що з 22.05.2008 р. розмір мінімальної пенсії для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим для учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у 1987-1990 роках по інвалідності ІІ групи 725 грн. Згідно Постанови КМУ № 654 від 16.07.2008 року, установлено починаючи з 01.07.2008 р. доплату для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС – 820 грн. Перевіркою встановлено, що станом на 01.10.2008 р. позивачу пенсія призначена та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства.
Вислухавши пояснення, дослідував матеріали справи – суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 5). Внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом ІІ групи (а.с.6-9). Положеннями ст. 14 Закону його віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 46 Конституції України).
Відповідно до ч. ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанови Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Зі статей 50 та 54 Закону випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону.
Безпідставними визнано посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону, щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком. Однак питання про нарахування, здійснення перерахунку пенсії відноситься до компетенції Управління Пенсійного фонду.
Керуючись ст. 19,22,46 Конституції України, ст. 9,11,60,69-70,86,158,160,163,186,254 КАС України, ст.ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров ’ ю протиправними.
Зобов’язати управління пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2008 рік.
Зобов’язати управління пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за шкоду заподіяну здоров ’ ю відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2008 рік.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлений 26.06.2009 року.
Суддя:_______________