Справа №666/5426/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року м. Херсон

Дніпровський районний суд міста Херсона у складі:

Головуючого судді Єпішина Ю.М.

за участю секретаря Поліщук Н.Л.,

прокурора Козярин О.В.,

представника третьої особи ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Херсоні цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації в інтересах малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи: Служба у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Херсоні ради, ОСОБА_7, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2015 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_6 є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3. 15.08.2014 року на Відповідача Суворовським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 184 КУпАП. 15.08.2014 року Суворовською районною в м. Херсоні радою було видано розпорядження про відібрання малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яке затверджено рішенням Виконавчого комітету Суворовської районної в м. Херсоні ради від 12.09.2014 за № 139. Працівниками СКМСД Суворовського РВ ХМУ Управління МВС України в Херсонській області 15.08.2014 року було складено акти про вилучення дітей та доставлено до Комунального закладу «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша». Відповідач за час перебування дітей в даному медичному закладі їх не відвідувала, станом здоров'я не цікавилася. 22.08.2014 року Виконавчим комітетом Суворовської районної в м. Херсоні ради органом опіки та піклування Суворовського району м. Херсона було передано до Дніпровського районного суду м. Херсона позовну заяву про позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 та стягнення аліментів на утримання дітей. Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 12.09.2014 року у задоволенні позову було відмовлено. 06.10.2014 року ОСОБА_6 було надано дозвіл Служби у справах дітей Виконавчого комітету Дніпровської районної в м. Херсоні ради забрати дітей з дитячого відділення, оскільки вона має намір займатися вихованням та утримуванням своїх малолітніх дітей, буде проживати у своєї матері ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 Мати відповідача ОСОБА_7 перебуває на обліку Служби у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, як потенційний опікун. Відповідач надала нотаріально посвідчену заяву, якою не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Відповідач ОСОБА_6 участі у вихованні дітей не приймає, допомоги не надає, за місцем мешкання дітей не з'являється, свідомо нехтує батьківськими обов'зками. У звязку з чим , просить суд суд позбавити батьківських прав ОСОБА_6 відносно її малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, судові витрати покласти на Відповідача.

У судове засідання представник позивача Органу опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації не з'явився, на адресу суду надав письмову заяву, відповідно якої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, розгляд справи проводити без участі представника. Заперечень з приводу ухвалення по справі заочного рішення до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заперечень з приводу заявленого позову до суду не надходило.

Від третьої особи Служби у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації представник у судове засідання не з'явився, на адресу суду надав письмову заяву, відповідно якої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, розгляд справи проводити без участі представника.

Третя особа ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Раніше надавала пояснення, які зводяться до того, що вона є бабусею малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Но сьогоднійшній день утримує двох онуків ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які машкають разом із нею за місцем її проживання у м. Київі і є їх потенційним опікуном. Мати дітей ОСОБА_6 відмовилася від двох своїх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_5. На таперішній час її донька ОСОБА_6 створила сім'ю, фактично мешкає у Туреччині, змінила спосіб життя, опікується своєю донькою ОСОБА_4 разом із її біологічним батьком. З відповідачем спілкується за допомогою відеозвязку, бачить дитину, яка утримується в добрих умовах та забезпечена усім необхідним. Проте, ОСОБА_6 не виявляє бажання виховувати інших своїх дітей, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Не заперечувала проти задоволення позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які на даний час проживають разом з нею, у іншій частині позову просила відмовити.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Дніпровської районної у м. Херсоні ради Айралова Л.М. у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Вважала за недоцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 відносно ОСОБА_4.

Прокурор Козярин О.В. у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_5, в частині позову щодопозбавлення батьківських прав ОСОБА_6 відносно ОСОБА_4 заперечувала.

Вислухавши пояснення осіб які беруть участь у справі, думку прокурора, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що в матеріалах є достатньо доказів, які свідчать про права та взаємовідносини сторін, тому суд вважає можливим справу розглядати у відсутності відповідача. суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положенням ст.224 ЦПК України. Позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 06.11.2007 року Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Херсонського міського управління юстиції, витягу №00014593169 від 16.10.2014 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України - 29.10.2007 року народився ОСОБА_3, батьками записані ОСОБА_11, ОСОБА_6 про що зроблено актовий запис 06.11.2007 року №576 (а.с. 8-9).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 10.09.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпровського управління юстиції у м. Херсоні, витягу №00014433760 від 10.09.2014 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ст.ст.126, 133, 135 СК України - 27.05.2014 року народилась ОСОБА_5, батьками записані ОСОБА_11, ОСОБА_6 про що зроблено актовий запис 10.09.2014 року №730 (а.с. 10-11).

Відповідно до свідоцтва про народження виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві - 29.09.2015 року серії НОМЕР_3, витягу №00015848868 від 29.09.2015 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ст.ст.126, 133, 135 СК України - ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_4 - батьками записані ОСОБА_11, ОСОБА_6 про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні було складено актовий запис №23 (а.с. 61-62).

У нотаріально завіреній заяві серії HAH 842419 від 11.06.2015 року до компетентних органів, ОСОБА_6 зазначає, що не має можливості здійснювати свої батьківські обов'язки щодо виховання та утримання її малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. (а.с. 16).

Висновком виконавчого комітету Суворовської районної у м.Херсоні ради органу опіки та піклування Суворовського району м.Херсона від 12.09.2014 року № 132 встановлено доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 відносно її малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с. 43).

Рішенням Дніпровського районного суду 06.10.2014 року у цивільній справі №666/5904/14-ц за позовом органу опіки та піклування Суворовського району м.Херсона в інтересах малолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа: орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Херсоні ради відмовлено у задоволенні вимог про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів (а.с. 30-31).

ОСОБА_7 15.09.2014 року звернулась із заявою до начальника служби у справах дітей Шевченківської районної у м.Києві раді Дмитренко О.М. з проханням поставити її на облік потенційних опікунів та занести до електронної бази, як потенційного опікуна, з бажанням оформити опіку над онуками. З відповіді за №40-1803 від 16.09.2014 року за підписом начальника служби у справах дітей Шевченківської районної у м.Києві раді Дмитренко О.М., вбачається, що ОСОБА_7 поставлена на облік як потенційний опікун за №11/2014 від 06.09.2014 року та занесені відомості до єдиного банку даних потенційних опікунів (піклувальників) (а.с. 36-37).

17.07.2015 року ОСОБА_7 звернулась із заявою до начальника служби у справах дітей Шевченківської районної у м.Києві раді Дмитренко О.М. з проханням позбавити її доньку ОСОБА_6 батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_5, у зв'язку з тим що ОСОБА_6 від них відмовилась та на даний час вони перебувають з бабусею ОСОБА_7 у м. Києві (а.с. 38).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 17.07.2015 року малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_5 встановлено, що останні проживають у належних умовах з бабусею ОСОБА_7, яка займається їх вихованням та навчанням (а.с. 39).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_13, ОСОБА_14 від 17.08.2015 року їх сестра ОСОБА_6 веде асоціальний спосіб життя та не займається виховання своїх малолітніх дітей (а.с. 40-41).

Згідно акту від 29.07.2015 року малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проживають за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 42).

Згідно висновку Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації від 16.09.2015 року №109/02/40-8130 комісія з питань захисту прав дитини при Шевченківській районній в м.Києві державній адміністрації вважає за доцільне позбавити ОСОБА_6 батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4та ОСОБА_5 (а.с. 44-47).

Відповідно висновку №40-А-486 від 11.11.2015 року за підписом начальника служби у справах дітей Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації Дмитренко О.М. підтримано заяву громадянки ОСОБА_7 про можливість бути опікуном своїх онуків ОСОБА_3, та ОСОБА_5..

Пунктом 2 частини 1 статі 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Статтею 165 цього ж кодексу встановлено, що з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звертатись: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідноч.1 ст.9 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. №780-Х11 держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно ч.1 ст. 18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. №780-Х11 держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дітей у дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї родини, своєму народові і Вітчизні; піклуватися про здоров'я дітей, їх фізичному і моральному розвитку, забезпечувати одержання ними повної середньої освіти, готувати до самостійного життя, поважати людей.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно п. 16 цієї ж постанови, особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Таким чином, із наданих до суду доказів вбачається, що на протязі тривалого часу Відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання та утримання своїх малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Данні факти, згідно зі ст. 164 СК України є підставою для позбавлення її батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3

Разом з цим, з відповіді Вих.№0.64-248/0/15-16 від 11.01.2016 року наданої головним центром обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України щодо перетинання державного кордону України ОСОБА_6 та ОСОБА_4 бвачається, що вказані особи виїхали за межі України 15.06.2015 року до Стамбулу Туреччина.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Тобто, позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише наявності в діях батьків вини. Ця міра застосовується судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав як щодо окремої дитини, так і щодо всіх дітей, оскільки протиправна поведінка батьків може стосуватися не всіх дітей.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи не встановлено обставин, які є беззаперечними підставами для позбавлення відповідача батьківських прав щодо її неповнолітньої доньки ОСОБА_4 у зв'язку з чим, слід відмовити в позбавленні батьківських прав щодо неї, оскільки як встановлено судом ОСОБА_6 разом зі своєю донькою ОСОБА_4 фактично проживают за межами України, опікується нею, дитина утримується в добрих умовах та забезпечена усім необхідним, що також підтверджується поясненнями ОСОБА_7

Виходячи зі змісту положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Статтями 58-59 ЦПК України, визначено поняття належності та допустимості доказів в цивільній справі. Оцінюючи в сукупності всі зібрані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 відносно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України з Відповідача ОСОБА_6 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1218,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.. 3, 10-11, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Органу опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації в інтересах малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи: Служба у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Херсоні ради, ОСОБА_7, про позбавлення батьківських прав - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

В частині позовних вимог щодо позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грнивень 00 копійок.

Вступна та резолютивна частина рішення складена і підписана у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 04 лютого 2016 року.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, шляхом подання до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Ю.М.Єпішин