Справа № 2-2400/09.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ.

18 червня 2009 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

    головуючої – Шевченко І.М.

    при секретарі – Гіс О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді  цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградський завод дозуючих автоматів» про стягнення коштів не виплачених при звільненні працівника, -

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по невиплаченим в день звільнення розрахункових коштів в сумі 2 862 грн. 66 коп. та середнього заробітку за весь час затримки виплати розрахункових коштів по час фактичного розрахунку посилаючись на те, що він з 01.06.2004 року по 06.10.2008 року працював на посаді токаря четвертого розряд в ВАТ «Кіровоградський завод дозуючих автоматів».

06.10.2008 року був звільнений із вказаного підприємства у зв»язку із скороченням чисельності працюючих на підставі наказу № НОМЕР_1 , однак підприємство не розрахувалось з ним в день звільнення. Заборгованість по заробітній платі становить 2 862 грн. 66 коп., тому просить задовольнити даний позов і стягнути на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку та моральну шкоду в сумі 5 000 грн.

    В судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

    Представник відповідача в судовому  засіданні позов визнав частково, пояснив, що згоден з вимогами про стягнення заборгованості, однак у зв»язку із зміною керівництва та відсутністю документів про середній заробіток позивача не визнає позов в частині стягнення  середнього заробітку за весь час затримки виплати розрахункових коштів по час фактичного розрахунку. Пояснив, що на день звільнення позивача і по сьогоднішній день підприємство неплатоспроможне, фактично не проводить ніяких розрахунків, відносно функціонування рахунків запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів і тому розрахунок з відповідачем провести не мали змоги не з вини відповідача, не визнав і вимоги про стягнення моральної шкоди, посилаючись на вищезазначені обставини.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено, що позивач дійсно працював на посаді токаря четвертого розряду електрогазозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах в цеху ВДО у ВАТ «Кіровоградський завод дозуючих автоматів» з 01.06.2004 року і 06.10.2008 року був звільнений  згідно п.1 ст. 40 КЗпП (скорочення чисельності) відповідно до ксерокопії трудової книжки ( а.с. 10-18).

    Згідно довідки (а.с. 8) ВАТ «Кіровоградський завод дозуючих автоматів» станом на 26.03.2009 року має заборгованість перед ОСОБА_1 . по заробітній платі  2 862,66 коп.

    Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідачем даний розрахунок з позивачем не проведено, тому сума заборгованості підлягає стягненню в повному об»ємі.

    Відповідно до вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    Як вбачається з вимог ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини  власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа або організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами існує спір про виплату належних позивачеві сум,  позивачем не надано суду довідку про його середній заробіток, і як пояснив представник відповідача на даний час, з незалежних від відповідача причин, така інформація не збереглась.  Також в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що невиплата заробітної плати позивачеві при звільненні не є виною відповідача, на даний час підприємство має нульовий баланс та відносно функціонування рахунку ВАТ «Дозавтомати» з 07.10.2008 року Національний банк України призначив у «Промінвестбанку» тимчасову адміністрацію та запровадив мораторій на задоволення вимог кредиторів, що підтверджується наданим суду повідомленням банку за вих. № НОМЕР_2  від 05.05.2009 року.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засідання позивачем не надано жодних доказів та не обґрунтовано у відповідності до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4  в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір цієї шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню лише в частині стягнення заборгованості.

Підлягають стягненню з відповідача і судові витрати по справі.

    Керуючись ст. 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 209, 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

    Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградський завод дозуючих автоматів» на користь ОСОБА_1  по заробітній платі  в сумі 2862

( дві тисячі вісімсот шістдесят дві) гривні 66 коп.

    Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградський завод дозуючих автоматів» судовий збір на користь держави в сумі 51 гривня.

    Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградський завод дозуючих автоматів» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень.

    В частині стягнення на користь ОСОБА_1 . середнього заробітку за весь час затримки виплати розрахункових коштів по час фактичного розрахунку та стягнення моральної шкоди – відмовити.

    Рішення в частині стягнення заробітку в межах місячного платежу підлягає негайному виконанню.

    Рішення може бути оскаржене до Кіровоградського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя Ленінського районного суду

        м. Кіровограда                                                                     І.М. Шевченко