Справа № 2а-920/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 травня 2009 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючої судді – Шевченко І. М.

при секретарі – Гіс О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до інспектора взводу ДПС м. Кіровограда ОСОБА_2  про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 . звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора взводу ДПС м. Кіровограда ОСОБА_2  з вимогою скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_1  від 31 березня 2009 року.

В обґрунтування позову зазначив, що 31 березня 2009 року інспектором взводу ДПС м. Кіровограда ОСОБА_2 . відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_2  за порушення п.15.9 ПДР України, а саме: здійснення ним зупинки ближче ніж за 10 метрів до пішохідного переходу та постанову по справі про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_1  від 31.03.09 року з накладенням стягнення у вигляді штрафу в ромірі 330,00 грн.

Позивач в судове засідання з’явився, просив суд скасувати постанову.

Інспектор взводу ДПС м. Кіровограда ОСОБА_2 . до суду не з’явився, про час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, письмових заперечень проти позову не надав.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

    Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками .

    Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 31.03.09 року інспектором взводу ДПС м. Кіровограда ОСОБА_2 . було складено протокол серії НОМЕР_2  про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано порушення ОСОБА_1 . пункту 15.9 Правил дорожнього руху України, за яке передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.122 КУпАП.

На підставі вказаного протоколу інспектором ДПС 31 березня 2009 року винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 . притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.15.9 Правил дорожнього руху України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 330 грн.

Відповідно до п.15.9 Правил дорожнього руху України, зупинка забороняється: а) на залізничних переїздах; б) на трамвайних коліях, крім випадків, обумовлених пунктом 15.8 цих Правил); в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, а також у тунелях; г) на  пішохідних  переходах  і  ближче  10м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі; ґ) на перехрестях та ближче 10м  від  краю  перехрещуваної проїзної  частини  за відсутності на них пішохідного переходу,  за винятком зупинки для надання переваги  в  русі  та  зупинки  проти бокового  проїзду  на Т-подібних перехрестях,  де є суцільна лінія
розмітки або розділювальна смуга; д) у місцях,  де  відстань  між  суцільною  лінією  розмітки, розділювальною  смугою  чи  протилежним  краєм  проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м; е) ближче  30  м  від  посадкових  майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків; є) ближче 10 м від позначеного місця виконання дорожніх робіт і  в  зоні  їх  виконання,  де це створить перешкоди технологічним транспортним засобам, що працюють; ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз’їзд або об’їзд транспортного засобу, що зупинився; з) у місцях,  де транспортний засіб закриває від інших водіїв сигнали світлофора або дорожні знаки; и) ближче  10  м  від  виїздів  з   прилеглих   територій  і безпосередньо в місці виїзду.

З огляду на зазначене вище пункт 15.9 ПДР України, на який посилався інспектор ДПС у вказаній постанові, передбачає ще і підпункти, однак ні в протоколі, ні в постанові інспектором не зазначено та не конкретизовано, який саме підпункт пункту 15.9 ПДР України порушено ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

            Враховуючи вищевикладене, а також те, що суду при розгляді справи не надано достатніх доказів вини у скоєнні ОСОБА_1 . правопорушення, при цьому додаткових матеріалів та оригіналів справи про адміністративне правопорушення на вимогу суду відповідачами не надано, в зв’язку з чим суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 31 березня 2009 року відносно ОСОБА_1 . за ч.1 ст.122 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 330 грн. 00 коп., винесена інспектором взводу ДПС М. Кіровограда ОСОБА_2 . з процесуальними порушеннями, без достатніх доказів та вини особи у скоєнні адміністративного правопорушення, а тому зазначена постанова  підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.11, 71, 99, 100, 158-160, 161-163, 167, 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, ч.1 ст.122, ст..ст.283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №106 від 10 жовтня 2001 року, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1  до інспектора взводу ДПС м. Кіровограда ОСОБА_2  про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

    Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_1  від 31 березня 2009 року, винесену інспектором взводу ДПС м. Кіровограда ОСОБА_2 . про накладення штрафу на ОСОБА_1  у розмірі 330 грн. 00 коп. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного  адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з  дня її складення в повному обсязі.

    Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

Ленінського районного

суду м. Кіровограда

Шевченко І. М.