КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2011 № 57/184
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Поляк О.І.
суддів: Буравльова С.І.
ОСОБА_1
при секретарі: Помаз І.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2
від відповідача: ОСОБА_3
розглянувши
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Будівельна компанія Профіт"
на рішення господарського суду міста Києва
від 05.08.2011року (дата підписання – 11.08.2011 року)
у справі № 57/184 (суддя – Гулевець О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Крайзель-Будівельні Матеріали"
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Будівельна компанія Профіт"
про стягнення 40 649,26 грн.
Суть рішення і апеляційної скарги:
У червні 2011 року ТОВ "Крайзель-Будівельні Матеріали" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Будівельна компанія Профіт" про стягнення 40 649,26 грн. заборгованості за поставлений товар.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.08.2011року (дата підписання – 11.08.2011 року) у справі № 57/184 (суддя – Гулевець О.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Профіт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайзель-Будівельні Матеріали" 40649 грн. 26 коп. основного боргу, 406 грн. 49 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Будівельна компанія Профіт" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення господарського суду міста Києва скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням норм матеріального права судом першої інстанції. Так, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що підписавши акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2008 року, відповідач визнав наявний перед позивачем борг, що в свою чергу є підставою для переривання перебігу позовної давності згідно положень ст. 264 ЦК України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2011 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.09.2011 року.
Розпорядженням секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб’єктами Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/7 від 27.09.2011 року «Про зміну складу колегії суддів» були внесені зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у даній справі колегії суддів у складі: ОСОБА_4 - головуючий суддя (доповідач), судді Кропивна Л.В., Буравльов С.І.
У судове засідання 28.09.2011 року з’явилися представники сторін.
Представник позивача відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні проти доводів апелянта заперечував та просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 14.03.2008 року між ТОВ "Крайзель-Будівельні Матеріали" (постачальник) та ТОВ "Будівельна компанія Профіт" (покупець) був укладений договір № К-08-03-48 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач передає у зумовлені строки, а відповідач приймає у власність товари, вироби та послуги позивача, що іменуються товар, і зобов’язується сплатити за них певну грошову суму на умовах, що встановлені цим договором та додатками, які є невід’ємними частинами цього договору.
Датою поставки вважається дата передачі товару позивачем відповідачу, його представнику або транспортно-експедиторській фірмі, що оформлюється видатковою накладною, засвідчується підписом відповідальної особи, якій відповідач доручає отримати товар у позивача (п. 3.4 договору).
Згідно п. 3.2 додатку № 1 до договору покупець зобов’язувався оплачувати поставлений товар не пізніше 45 днів з моменту виставлення позивачем рахунку-фактури на оплату товару.
На виконання умов договору протягом квітня - серпня 2008 року позивач передав у власність відповідачу товар на загальну суму 82714,15 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000288 від 14.04.2008р. на суму 31741,92 грн.; № РН-0000335 від 18.04.2008р. на суму 8907,34 грн.; № РН-0000466 від 20.05.2008р. на суму 19795,94 грн.; № РН-0000529 від 27.05.2008р. на суму 4351,03 грн.; № РН-0000709 від 23.06.2008р. на суму 4964,88 грн.; № РН-0000970 від 25.07.2008р. на суму 9597,60 грн.; № РН-0001114 від 11.08.2008р. на суму 3355,44 грн., підписаними повноважними представниками сторін, а також наявними в матеріалах справи довіреностями, виданими відповідачем на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача серії ЯПВ № 321003 від 14.04.2008р.; серії ЯПВ № 321004 від 18.04.2008р.; довіреність серії ЯПВ № 321006 від 20.05.2008р.; серії ЯПВ № 321007 від 26.05.2008р.; серії ЯПВ № 321009 від 20.06.2008р.; серії ЯПВ № 321011 від 24.07.2008р.; серії ЯПВ № 321013 від 06.08.2008р.
Як вбачається з матеріалів справи, для оплати товару позивачем були виставлені відповідачу наступні рахунки-фактури № СФ-0000302 від 14.04.2008р. на суму 31741,92 грн.; № СФ-0000332 від 18.04.2008р. на суму 8907,34 грн.; № СФ-0000390 від 07.05.2008р. на суму 19795,94 грн.; № СФ-0000482 від 21.05.2008 року на суму 9112,82 грн.; № СФ-0000673 від 19.06.2008р. на суму 4964,88 грн.; № СФ-0000916 від 23.07.2008р. на суму 13288,58 грн.
Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань, отриманий товар оплатив лише частково в сумі 42 064,89 грн., що підтверджується банківськими виписками, у зв’язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 40 649,26 грн.
Як встановлено місцевим господарським судом, 31.12.2008 року сторонами у справі було підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.12.2008 року становить 40 649,26 грн.
З аналізу зазначеного акту та матеріалів справи в їх сукупності, вбачається, що відповідачем не оплачено товар, поставлений позивачем на підставі видаткових накладних № РН-0000288 від 14.04.2008р. на суму 31 741,92 грн. та № РН-0000335 від 18.04.2008р. на суму 8 907,34 грн.
Встановивши вказані обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Крайзель-Будівельні Матеріали" про стягнення з ТОВ "Будівельна компанія Профіт" 40 649,26 грн. заборгованості за отриманий товар є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, відхиливши при цьому заяву відповідача про застосування до позовних вимог позовної давності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
За змістом ст. 174 ГК України договір є однією з підстав виникнення господарських зобов’язань, які згідно зі ст. 193 ГК України та ст. 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
За правилами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як правильно встановлено місцевим господарським судом, укладений між сторонами договір № К-08-03-48 від 14.03.2008 року за своєю правовою природою є договором поставки.
Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не заперечується отримання ним 14.04.2008 року та 18.04.2008 року відповідно товару за видатковими накладними № РН-0000288 від 14.04.2008р. на суму 31 741,92 грн. та № РН-0000335 від 18.04.2008р. на суму 8 907,34 грн. і супровідної документації до нього, у тому числі рахунків-фактур № СФ-0000302 від 14.04.2008р. на суму 31 741,92 грн. та № СФ-0000332 від 18.04.2008р. на суму 8 907,34 грн.
Як уже зазначалося, згідно п. 3.2 додатку № 1 до договору відповідач зобов’язувався оплачувати поставлений товар не пізніше 45 днів з моменту виставлення позивачем рахунку-фактури на оплату товару.
Таким чином, як правильно зазначено місцевим господарським судом, відповідач повинен був оплатити отриманий від позивача товар в строк до 30.05.2008 року та 03.06.2008 року відповідно.
В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Разом з цим, докази оплати відповідачем вказаних рахунків-фактур загальною сумою 40 649,26 грн. в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача 40 649,26 грн. заборгованості за отриманий товар.
Посилання апелянта на те, що ТОВ "Крайзель-Будівельні Матеріали" звернулося до господарського суду з позовом лише 23.06.2011 року, тобто після спливу 3-річного строку позовної давності, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.
За приписами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
В силу ч. 5 ст. 261 вказаного Кодексу за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
При цьому, ст. 264 ЦК України передбачає, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Незважаючи на те, що наведена норма не закріплює вичерпного переліку таких дій, остання наділяє їх узагальнюючою та обов’язковою ознакою, а саме: дані дії повинні свідчити про визнання боржником себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора.
Таким чином, в силу наведеної норми, підписання 31.12.2008 року повноважним представником відповідача та скріплення печаткою останнього акта звірки взаємних розрахунків сторін від 31.12.2008 року свідчить про визнання ним наявності заборгованості по розрахункам за договором поставки № К-08-03-48 від 14.03.2008 року у розмірі 40 649,26 грн.
Хоча сам по собі вказаний акт не породжує обов’язку відповідача оплатити отриманий товар, у той час, як такий обов’язок виник з договору № К-08-03-48 від 14.03.2008 року і підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та рахунками-фактурами, утім, даний акт фіксує стан розрахунків між сторонами та відображає загальну суму заборгованості, визнану відповідачем, а відтак є підставою для переривання перебігу позовної давності в розумінні ст. 264 ЦК України.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 ЦК України).
За таких обставин колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування рішення господарського суду міста Києва від 05.08.2011року у справі № 57/184 та задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Профіт".
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду міста Києва від 05.08.2011року у справі № 57/184 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Профіт" залишити без задоволення.
3. Матеріали справи № 57/184 скерувати до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Головуючий суддя Поляк О.І.
Судді Буравльов С.І.
ОСОБА_1