Справа № 344/14531/15-к

Провадження № 11-кп/779/63/2016

Категорія ст. 187 ч. 2 КК України

Головуючий у 1 інстанції . ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Стефурака Є.М.,

суддів Іванів О.Й.,Ткачук Н.В.,

при секретарі судового засідання Шемрай Г.А.,

з участю прокурора Сапожникової Ю.О.,

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6,

законного представника ОСОБА_7,

потерпілого ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 та подану в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2015 року у кримінальному провадженні № 12015090010002677 про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_5/54-А, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, судимого 04.08.2015 року Івано-Франківським міським судом за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,-

в с т а н о в и л а :

у поданій в інтересах ОСОБА_5 апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить оскаржуваний ним вирок суду першої інстанції змінити та призначити обвинуваченому із застосуванням ст. 75 КК України більш м`яке покарання.

Обвинувачений ОСОБА_6 в поданих апеляційних скаргах просить змінити вирок Івано-Франківського міського суду від 11 грудня 2015 року в частині призначеного покарання у виді двох років позбавлення волі на покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Зазначеним вироком ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України, та призначено йому покарання - із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке є його власністю з відбуванням у кримінально-виконавчій установі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили змінено з особистого зобов'язання на тримання під вартою.

Взято ОСОБА_5 під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 постановлено обчислювати з 11.12.2015 року.

ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та призначено йому покарання - із застосуванням ст.69 КК України - 2 (два) роки позбавлення без конфіскації майна з відбуванням у кримінально-виконавчій установі.

Постановлено даний вирок допустити до самостійного виконання і виконувати самостійно. Вирок Івано-Франківського міського суду від 04.08.2015 року відносно ОСОБА_6 - виконувати самостійно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили змінено з домашнього арешту на тримання під вартою. Взято ОСОБА_6 під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 постановлено обчислювати з 11.12.2015 року.

Доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 є те, що при призначенні покарання ОСОБА_5 суд першої інстанції не достатньо врахував обставини, які пом`якшують покарання, зокрема, характер та ступінь участі обвинуваченого як співучасника у вчиненні злочину, відношення потерпілого до покарання, відсутність матеріальних чи моральних претензій до ОСОБА_5, а також те, що в нього на утриманні троє малолітніх дітей та його незадовільний стан здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_6 в поданій апеляційній скарзі зазначає, що судом при призначенні йому покарання не достатньо враховано пом`якшуючі обставини, а саме: позитивну характеристику, щире каяття та вчинення злочину у неповнолітньому віці.

Як встановлено судом першої інстанції, 29.06.2015 року приблизно о 02.30 год. ОСОБА_5 разом з неповнолітнім ОСОБА_6 йшли по вул. Шевченка в м. Івано-Франківську, де побачили потерпілого ОСОБА_8, у вухах якого були навушники та мобільний телефон в передній кишені плечового рюкзака. В цей час у ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_6 виник умисел на відкрите заволодіння майном ОСОБА_8, для чого вони вступили у злочинну змову з метою вчинення даного злочину. Після цього, діючи умисно, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_6 розподілили між собою ролі таким чином: спочатку неповнолітній ОСОБА_6 став поруч з потерпілим та спостерігав чи не проходять сторонні особи, в той же час ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_8 та наніс йому один удар кулаком в область обличчя, внаслідок чого потерпілий впав на землю. Далі ОСОБА_5 наніс ще ряд ударів в область голови ОСОБА_8, внаслідок чого потерпілий, згідно висновку судово-медичної експертизи, отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому лівої виличної кістки, що викликав необхідність проведення операції вправлення виличної кістки гачком Лімберга, який відноситься до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоровя, а також синця в ділянці лівого ока, підконяюктивального крововиливу в ділянці лівого очного яблука, що відносяться до легких тілесних ушкоджень. При цьому, під час отримання ударів, з передньої кишені рюкзака ОСОБА_8 випав мобільний телефон, побачивши це неповнолітній ОСОБА_6 різко підбіг до потерпілого та відкрито заволодів його мобільним телефоном «NOKIA 101» вартістю 234 грн., з сім-картою мобільного оператора «Київстар» вартістю 12 грн., з грошовими коштами на рахунку в сумі 30 грн. Після вчинення протиправних дій, ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_6 місце вчинення злочину покинули, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 276 грн.

Під час апеляційного розгляду:

- прокурор вважає вирок суду законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін;

-обвинувачений ОСОБА_6 та його законний представник просили задовольнити вимоги поданої обвинуваченим апеляційної скарги та пом`якшити призначене йому покарання;

-обвинувачений ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу подану його захисником, просив задовольнити її, а вирок суду змінити;

-захисник ОСОБА_3 просив задовольнити подану ним апеляційну скаргу;

-потерпілий ОСОБА_8 не заперечив проти пом`якшення обвинуваченим покарання.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, доводи обвинувачених та їх захисників, законного представника обвинуваченого, думку потерпілого, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 та подана в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 апеляційна скарга захисника ОСОБА_3П до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, за вказаних у вироку обставин відповідають матеріалам кримінального провадження, ґрунтуються на належно досліджених й правильно оцінених доказах, не оспорюються і апеляційному перегляду згідно ст. 404 КПК України не підлягають.

Доводи захисника ОСОБА_3 про безпідставність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст.187 КК України за такими кваліфікуючими ознаками як діяння вчинене за попередньою змовою групою осіб не заслуговують на увагу, оскільки судом першої інстанції було прийнято рішення про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються та проведено розгляд даного кримінального провадження в порядку ст. 349 КПК України, що позбавляє учасників судового провадження оскаржувати вказані обставини в апеляційному порядку.

Що стосується покликання обвинувачених на суворість призначених їм покарань, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими.

Відповідно до ст. 65 КК України загальними принципами призначення покарання, є призначення покарання в межах санкції статті КК України, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, з врахуванням положень загальної частини КК України, а також ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції належним чином врахував всі обставини вчиненого злочину та дані про особу обвинуваченого, зокрема, його умови життя і виховання, вплив на нього дорослих, рівень його розвитку, соціально-психологічні риси та особливості його особи.

Крім того, судом першої інстанції враховано обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, зокрема, те, що він позитивно характеризується, навчається, його щире каяття у вчиненому, вчинення злочину неповнолітнім та призначив ОСОБА_6 покарання за скоєне, яке не можна вважати надто суворим.

Колегія суддів вважає, що суд повно та всебічно розглянув справу та з урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_6 даний тяжкий злочин вчинив безпосередньо вже під час судового розгляду попереднього кримінального провадження щодо нього, постановив законний, обґрунтований, справедливий вирок і призначене покарання обвинуваченому є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд першої інстанції належним чином врахував всі обставини вчиненого злочину та дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше не судимий, не працює, позитивно характеризується, хворіє, одружений, має трьох неповнолітніх дітей, його щире каяття у вчиненому, тобто ті обставини, які покликається захисник в поданій апеляційній скарзі, та призначив покарання за скоєне із застосуванням ст. 69 КК України, яке не можна вважати надто суворим.

Колегія суддів вважає, що суд повно та всебічно розглянув справу і постановив законний, обґрунтований, справедливий вирок і призначене покарання обвинуваченим є необхідним й достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

З врахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для пом’якшення покарання, як про це покликаються апелянти.

Крім того слід зазначити, що у зв`язку з набранням 24.12.2015 року чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» та внесенням змін у ст. 72 КК України колегія суддів вважає необхідним зарахувати обвинуваченому у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі – з 11 грудня 2015 року по 17 лютого 2016 року включно.

к е р у ю ч и с ь ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 та подану в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, вирок Івано-Франківського міського суду від 11 грудня 2015 щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_9 – без змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строк їх попереднього ув`язнення з 11 грудня 2015 року по 17 лютого 2016 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня її проголошення, а обвинуваченими – з дня отримання ними копії ухвали.

Судді Є.М. Стефурак

ОСОБА_10

ОСОБА_11

Згідно з оригіналом

Суддя Є.М. Стефурак