12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 лютого 2016 року ОСОБА_1Справа № 812/1706/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання – Бутенко К.В.,

за участю:

позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду, клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_4 до Прокуратури Луганської області про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку,-

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_4 до Прокуратури Луганської області про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року відкрито провадження у справі № 812/1607/15.

02 лютого 2016 року через канцелярію суду представником відповідача подано заперечення проти адміністративного позову, відповідно до якого відповідач посилається на ст. ст. 99, 100 КАС України та зазначає, що позивач пропустив місячний строк на звернення до адміністративного суду.

28.10.2015 його ознайомлено з наказом прокурора Луганської області №1386к від 28.10.2015 про звільнення з посади заступника прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області та з органів прокуратури за грубе порушення вимог Закону України «Про прокуратуру», правил прокурорської етики, вчинення ганебного вчинку, що порочать звання прокурора і викликають сумніви у його об'єктивності та неупередженості, чесності та непідкупності органів прокуратури з даного числа (про що він не заперечує в позовній заяві).Позивач про своє звільнення дізнався 28.10.2015, однак до суду звернувся лише 23.12.2015, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.

Посилання позивача на знаходження в період часу з 09.11.2015 по 16.11.2015 та з 18.11.2015 по 07.12.2015 на лікуванні не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як вбачається з епікризу хвороби № 2423 встановлено, що у період з 09.11.2015 по 18.11.2015 позивач самостійно відвідував денний стаціонар консультативного діагностичного поліклінічного відділення №1 ОСОБА_1 з діагнозом «гипертоническая болезнь : 1ст., риск І. криз неосложнённый» і це не перешкоджало вчасно, а саме в місячний термін, звернутися позивачу до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Крім того, відповідач по справі був спроможний звернутись до суду у період часу з 28.10.2015 до 09.11.2015.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала доводи наведені в письмових запереченнях проти адміністративного позову, зазначивши, що позивач також пропустив строк на оскарження наказу Генерального прокурора України № 38дк від 30.10.2015. Просила суд залишити позовну заяву без розгляду з підстав пропуску строку на звернення до адміністративного суду.

Позивач у судовому засіданні зазначив, що строк на звернення до адміністративного суду ним пропущено з поважних причин, а саме події пов'язані з його незаконним звільненням призвели до значного погіршення стану здоров'я. В період часу з 09.11.2015 року по 16.11.20015 року позивач знаходився на лікуванні у денному соматичному стаціонарі КДПО № 1: гіпертонічна хвороба 1 ст., ризик 1, (криз 09.11.2015 року).

В період часу з 18.11.2015 року по 07.12.2015 року проходив лікування на цілодобовому стаціонарі у травматологічному відділенні СМБЛ з діагнозом: остеохондроз, деформуючий спондилоартроз попереково-крестцового відділу хребта, протрузія дисків L3-L5, екструзія диску L5-S1 з погрозою секвестрації, виражений больовий та радикулярний (зліва) синдроми, порушення стато-кінетичної функції хребта. Рекомендовано оперативне лікування.

Позивач зазначає, що він не мав фізичної можливості захистити свої законні права та інтереси, постійно знаходився у пригніченому стані, викликаному значним погіршенням стану здоров'я та незаконним звільненням з роботи.

З наказом № 38 дк від 30.10.2015 року про зміну наказу прокурора Луганської області від 28.10.2015 року № 1386к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» про зміну п. 1 наказу прокурора Луганської області № 1386к від 28.10.2015 року про звільнення із займаної посади та органів прокуратури з позбавленням його класного чину «радник юстиції», присвоєного наказом Генерального прокурора України від 29.12.2014 року № 1761к позивач ознайомився 02.02.2016 року в судовому засіданні у приміщенні Луганського окружного адміністративного суду.

Позивач просив суд вважати причини пропуску строку на звернення до адміністративного суду поважними.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, розглянувши клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду, клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_4 до Прокуратури Луганської області про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку,- суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач про своє порушене право дізнався 28.10.215 року, коли був ознайомлений з наказом 1386к від 28.10.2015 року про його звільнення з органів прокуратури Луганської області за п.5, п.6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», ч. 1 ст. 8, п. 5 ст. 9, ст.ст. 10,11 Дисциплінарного статуту України (за грубе порушення вимог Закону України «Про прокуратуру», правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і викликають сумніви у його об'єктивності та неупередженості, чесності та непідкупності органів прокуратури), що не заперечують сторони по справі.

З наказом № 38 дк від 30.10.2015 року про зміну наказу прокурора Луганської області від 28.10.2015 року № 1386к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» про зміну п. 1 наказу прокурора Луганської області № 1386к від 28.10.2015 року про звільнення із займаної посади та органів прокуратури з позбавленням його класного чину «радник юстиції», присвоєного наказом Генерального прокурора України від 29.12.2014 року № 1761к, позивач ознайомився 02.02.2016 у судовому засіданні у приміщенні Луганського окружного адміністративного суду, що встановлено матеріалами справи (а.с.69-73).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Строк на звернення до суду з приводу оскарження наказа 1386к від 28.10.2015, відповідно до вимог ст. 99 КАС України, закінчився 28 листопада 2015 року.

За захистом своїх прав та інтересів позивач звернувся до адміністративного суду 23 грудня 2015 року, тобто за межами місячного строку на звернення до адміністративного суду.

З 09.11.2015 по 16.11.2015 позивач знаходився на лікуванні на денному соматичному стаціонарі КДПО № 1. З 18.11.2015 року по 07.12.2015 року позивач знаходився на обстеженні та лікуванні у травматологічному відділенні СМБЛ (а.с.10-12) та відповідно не мав змоги звернутись до суду за захистом свої прав та інтересів.

Таким чином, оскільки позивач перебував на лікарняному сумарно 28 днів у межах місячного строку на звернення до суду, суд дійшов до висновку, що позивачем причини пропуску строку звернення до суду є поважними.

Суд вважає за потрібне зазначити, що у рішеннях по справі “Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії” від 13 січня 2000 року та по справі “Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії” від 28 жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням вищенаведного, суд дійшов до висновку про задоволення клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду та необгрунтованості клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_4 до Прокуратури Луганської області про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку,- відмовити.

Вважати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом ОСОБА_4 до Прокуратури Луганської області про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Ухвала в повному обсязі складена та підписана 22 лютого 2016 року.

Суддя ОСОБА_5