ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року м. Львів № 876/4450/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Гулида Р.М., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

апелянта: ОСОБА_1

представника апелянта: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області до ОСОБА_1 про стягнення податку з власників транспортних засобів,-

ВСТАНОВИВ:

15.03.2011 року позивач Державна податкова інспекція у Стрийському районі Львівської області звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення податку з власників транспортних засобів в сумі 32140 грн..

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2014 року позов задоволено повністю. Суд стягнув з ОСОБА_1 в користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 32140 грн.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права.

Апелянт просить суд, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2014 року скасувати та прийняти нову, якою відмовити в позові.

Апелянт ОСОБА_1 та представник апелянта ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, згідно листа управління Державтоінспекції Львівського ВРЕР № 9504/10/17-108/174 від 28.04.2010 року на ім'я ОСОБА_1 зареєстровано: 04.03.2010 року автомобіль марки, CITROEN JUMPY, державний номерний знак НОМЕР_1 1999 року випуску; 24.03.2010 року автомобіль OPEL VIVARO, державний номерний знак НОМЕР_2 2002 року випуску.

Згідно розрахунку позивача про суми податку з власників транспортних засобів при першій реєстрації за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 32 140,00 грн.

статтею 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» передбачено, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

ч. 1 ст. 5 цього ж Закону передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

Із змісту ч. 4, 6 ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» видно, що фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами. У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року N 1388, державна реєстрація транспортних засобів проводиться в числі іншого, з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів.

пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів).

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що обов'язковими умовами здійснення першої реєстрації транспортних засобів є особисте подання до органу ВРЕР заяви про реєстрацію транспортного засобу, необхідних документів для вчинення реєстраційної дії, а також документів про сплату податку з власників транспортних засобів або документів, що дають право на користування пільгами.

При вирішенні даної справи, суд першої інстанції не врахував, що у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право користування пільгами, перша реєстрація в Україні транспортних засобів не проводиться. Провівши реєстрацію транспортного засобу, посадові особи Львівського ВРЕР УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області підтвердили виконання відповідачем усіх необхідних вимог, зокрема і сплати податку з власників транспортних засобів.

Вищенаведене свідчить, що першій реєстрації в Україні транспортних засобів на ім'я ОСОБА_1 передувала сплата податку з власників транспортних засобів, яка є безумовною підставою для такої реєстрації, що спростовує доводи податкового органу про відсутність сплати податку.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

За таких обставин, позивачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях відповідача ознак протиправності, як і не доведено правомірності стягнення з нього сум податку з власників транспортних засобів, а тому, на думку суду апеляційної інстанції, заявлений позов до задоволення не підлягає.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ст. 202 КАС України передбачено суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, колегія суддів приходить до висновку, що постанову слід скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Керуючись ст.160, ст.195, ст.198, ст.202, ст.207, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2014 року у справі за № 2а-2920/11/1370 - скасувати.

В позові Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області до ОСОБА_1 про стягнення податку з власників транспортних засобів - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання постановою законної сили.

Головуючий: Н.В. Бруновська

Судді: Р.М. Гулид

Р.М. Шавель

Постанова складена в повному обсязі 22.02.2016 року.