БОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 614/1283/15-ц

2/614/13/16

Категория 42

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

17.02.2016 року Борівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого-судді Любої В.І.

за участі секретаря Кравцової О.П.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Борова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 21.12.2016р. звернулася до Борівського районного суду Харківської області з вищевказаним позовом, який уточнила 19.01.2016р. та вказала, що 06.09.2003 року відділом РАГС Борівського РУЮ Харківської області між нею та ОСОБА_4було зареєстровано шлюб, актовий запис № 47.

Від спільного шлюбу вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_5 24.12.2003р.

Шлюб 22.06.2015р. було розірвано згідно рішення Борівського районного суду Харківської області.

За час подружнього життя (у 2008 році) за 52 000,00 гривень ними був придбаний автомобіль сірого кольору марки «GEELY MR-7151A» 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію АХС161115, та 28.11.2008 року зареєстровали в органах державної автомобільної інспекції на ім’я відповідача ОСОБА_4, який без її згоди 23.06.2015р. розпорядився спільним сумісним майном подружжя, здійснивши перереєстрацію автомобіля з себе на іншого власника, тому вона просить визнати за нею та ОСОБА_4 право спільної сумісної власності подружжя на вищевказаний автомобіль марки GEELY MR-7151А, державний номерний знак НОМЕР_2, визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частину даного автомобіля марки GEELY MR-7151А, стягнути з відповідача ОСОБА_4 на її користь компенсацію у сумі 26000 грн. в рахунок 1\2 частини даного автомобіля марки GEELY MR-7151А, а також стягнути з ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 487 грн 20 коп та за подання заяви про забезпечення позову в сумі 243 грн 60 коп.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 підтвердила вищевикладене та підтримала позовні вимоги в повному обсязі, уточнивши, що не заперечує проти компенсації половини вартості автомобіля.

Представник позивача ОСОБА_1 також підтримав позовні вимоги ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання 22.01.2016р. не з'явився у зв’язку з відрядженням до Харківського окружного адміністративного суду, що підтверджується копією повістки (а.с.38-39), в судове засідання 05.02.2016р. відповідач вдруге не з'явився, надавши заяву, в якій вказав, що з’явитися не може, так як перебуває на лікуванні, але з копії виписки з медичної карти №736, вбачається, що він лікувався в КЗОЗ «Харківський обласний клінічний центр урології і нефрології ім. В.І. Шаповала» з 27.01.2016р. по 02.02.2016р. (а.с.53-54), в судове засідання 17.02.2016р. також не з'явився, надавши довіреність представнику ОСОБА_2 на представлення його інтересів в суді.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні не оспорював, що даний автомобіль був придбаний сторонами під час шлюбу за 52000грн, але при останній перереєстрації автомобіля була отримана усна згода позивача ОСОБА_3, крім того, припускає, що вона свою частку грошей отримала, тому проти позовних вимог він заперечує.

Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_3, її представника ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги конкретні обставини у справі та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки в ході судового розгляду встановлено, що шлюб між сторонами зареєстрований 06.09.2003року було розірвано рішенням Борівського районного суду Харківської області від 22.06.2015 року. (а.с.9).

За час подружнього життя (в 2008 році) ними був придбаний автомобіль сірого кольору марки «GEELY MR-7151A» 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, який було 28.11.2008 року зареєстровано в органах державної автомобільної інспекції на ім’я відповідача ОСОБА_4, що підтвердити в судовому засіданні позивач та представник відповідача.

Згідно п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 - 72 СК України та ст. 372 ЦК України.

Відповідно до п. 23 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11, спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК ч. 3 ст. 368 ЦК) відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України, можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

На підставі п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4,5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації…

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно до ст. 64 СК України, дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до статті 70 цього ж Кодексу, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

В силу ст. 71 СК України ...присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою...

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-1У «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами , внесеними Протоколом № 11 - стаття 5 , про рівноправність кожного з подружжя кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обовязками цивільного характеру , що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Так, у Рішенні Європейського Суду від 29.11.1991 року у справі «ОСОБА_6 Девелопментс ЛТД» проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 19.09.2012 року №17-рп/2012 у справі за конституційним зверненням приватного підприємства «ІКІО» щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України, право подружжя на поділ майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 Кодексу. Поділ майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частина перша, друга статті 71 Кодексу), або реалізується через виплату грошової чи матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України). Власність у сім'ї існує у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя.

Доводи представника відповідача ОСОБА_2 про те, що при перереєстрації автомобіля була отримана усна згода позивача та, можливо, нею були отримані гроші, необґрунтовані і не можуть прийняті до уваги судом, тому що відповідачем та його представником не надано суду ніяких доказів по даному факту, а позивач заперечує вищевказані доводи представника відповідача.

А на підставі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому суд розглянув цивільну справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів сторін у відповідності до вимог ст.11 ЦПК України.

ОСОБА_2 того, дані факти та відповідні правовідносини підтверджуються матеріалами справи:довідкою Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області №72/128 від 23.11.2015р. вбачається, що станом на 20.11.2015р. автомобіль сірого кольору марки «GEELY MR-7151A» 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_4 з 28.11.2008р. (а.с.11); довідкою регіонального сервісного центру МВС України в Харківській області №20 від 20.11.2015р., з якої вбачається що згідно Національної автоматизованої інформаційної системи ДДАІ МВС України 23.06.2015р. у центрі №6308 надання послуг, пов’язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування Ізюмського, Барвінківського та Борівського районів підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Харківській області було здійснено перереєстрацію на нового власника відповідно до довідки-рахунок транспортного засобу GEELY MR-7151A, 2008 року випуску, сірого кольору, кузов № НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію АХС161115, з громадянина ОСОБА_4, 02.04.1981р.н. на іншого власника, що підтверджується (а.с.12), листом регіонального сервісного центру МВС України в Харківській області №27/20-189 легковий автомобіль GEELY MR-7151A, 2008 року випуску, сірого кольору, кузов № НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, двигун MR479QA802271789, перереєстрований 23.06.2015р. з громадянина ОСОБА_4 на ОСОБА_7. Реєстраційні дії здійснено на підставі Довідки-рахунку серії ВІА №997782, виписаної 23.06.2015р. ТОВ «ТРАНС-КОМ ПЛЮС». З вказаним транспортним засобом технологічна операція «зняття з обліку» ніколи до теперішнього часу не проводилася (а.с.51).

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст.88 ЦПК України.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України,  на підставі ст.ст. 60, 63, 65, 69-71 СК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 (і.н.3078415388) та ОСОБА_4 право спільної сумісної власності подружжя на автомобіль марки GEELY MR-7151А, 2008 року випуску, сірого кольору, кузов L6T7524S98N026295, державний номерний знак НОМЕР_2, свідоцво про реєстрацію АХС161115 від 23.06.2015 року.

Стягнути з відповідача ОСОБА_4 компенсацію у сумі 26000грн (двадцять шість тисяч) 00 коп. в рахунок 1\2 частини автомобіля марки GEELY MR-7151А, 2008 року випуску, сірого кольору, кузов L6T7524S98N026295, державний номерний знак НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію АХС161115 від 23.06.2015 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 487 грн 20 коп та за подання заяви про забезпечення позову в сумі 243 грн 60 коп.

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Борівський районний суд Харківської області протягом 10 днів з дня отримання копії повного рішення.

Рішення складене та надруковане суддею в нарадчій кімнаті і є оригіналом.

Повний текст рішення виготовлено 22.02.2016р.

Суддя Люба В. І.