Справа №666/660/16-ц

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

18 лютого 2016 року суддя Дніпровського районного суду м.Херсона Решетов В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Дніпровського РУЮ у м.Херсоні, ПП «ОСОБА_2 Пі Департамент», Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання недійсним оцінки майна, оскарження дій посадових осіб державної виконавчої служби, усунення порушень ЗУ «Про виконавче провадження»,-

В С Т А Н О В И В :

17 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Відділу Державної виконавчої служби Дніпровського РУЮ у м.Херсоні, ПП «ОСОБА_2 Пі Департамент», Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання недійсним оцінки майна, оскарження дій посадових осіб державної виконавчої служби, усунення порушень ЗУ «Про виконавче провадження».

Зі змісту позовної заяви вбачається, та позивачем наголошено на сторінці 4, що він звертається до суду саме з позовною заявою, одним із пунктом вимог якої є оскарження оцінки майна.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

У відповідності до статті 383 Цивільного процесуального кодексу України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частиною 2 статі 384 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Судовий контроль за виконанням судових рішень, ухвалених відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, здійснюється відповідно до розділу VІІ Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, з огляду на те, що Цивільним процесуальним кодексом України передбачено імперативний порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби при виконанні виконавчих документів, виданих в порядку цивільного судочинства (при примусовому виконанні судових рішень в цивільних справах), даний позов належить розглядати в порядку цивільного судочинства, однак позивачу слід звернутись до суду із скаргою на дії державного виконавця, на виконанні якого знаходиться виконавчий лист, відповідно до розділу VІІ Цивільного процесуального кодексу України, а не із позовною заявою.

Аналогічну правову позицію викладено в п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», яким визначено, що суди мають враховувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до п.20 Постанови, у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Суди розглядають справи за такими скаргами в передбаченому розділом VII ЦПК порядку незалежно від наявності у сторін спору про право, який підлягає розгляду в позовному провадженні. Такий спір не може бути підставою для залишення скарг без розгляду або іншим чином впливати на їх розгляд.

Враховуючи приписи чинного законодавства, суд звертає увагу на те, що контроль за виконанням судового рішення повинен здійснюватись судом, який видав виконавчий документ, а дана позовна заява має розглядатись за нормами розділу VІІ Цивільного процесуального кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження», а не в порядку позовного провадження.

Із позовної заяви вбачається, що позивач звертається саме з позовною заявою, на сторінці 4 наголошуючи, що він звертається саме з позовом, а не зі скаргою на дії державного виконавця, заперечуючи проти оскаржень дій державного виконавця скаргою, тому розглядати дану позовну заяву в порядку, передбаченому розділом VIІ ЦПК України неможливо.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку позовного провадження. З зазначеними вимогами ОСОБА_1 слід звернутись до суду зі скаргою в порядку, передбаченому Розділом VIІ ЦПК України.

Тому у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Дніпровського РУЮ у м.Херсоні, ПП «ОСОБА_2 Пі Департамент», Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання недійсним оцінки майна, оскарження дій посадових осіб державної виконавчої служби, усунення порушень ЗУ «Про виконавче провадження» - слід відмовити.

Разом з цим позивачем сплачено судовий збір у сумі 275,61 гривень, згідно квитанції №ПН6616 від 16.02.2016 року.

Згідно з п.3 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.

Суд вважає, що сплачена позивачем сума судового збору підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст.209,210, ст.383 ЦПК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ЗУ "Про судовий збір", суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Дніпровського РУЮ у м.Херсоні, ПП «ОСОБА_2 Пі Департамент», Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання недійсним оцінки майна, оскарження дій посадових осіб державної виконавчої служби, усунення порушень ЗУ «Про виконавче провадження».

Роз’яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду з даними вимогами зі скаргою в порядку, передбаченому Розділом VIІ ЦПК України.

Зобов’язати Державну казначейську службу України ГУ у Херсонській області повернути ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 275 гривня 61 копійок, сплачену 07.02.2016 року, згідно квитанції №ПН6616 АБ «Південний».

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції протягом п’яти днів з дня її отримання.

Суддя В.В.Решетов