Справа № 2 –1821/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и

05 травня 2009 року          Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді –                         Бондаренко Г.М.

            при секретарі –                         Пархоменко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3 освіти ОСОБА_2  міської ради,   спеціальної загальноосвітньої дев’ятирічної школи продовженого дня для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку № 3 про стягнення заборгованості за підвищену ставку на заробітну плату,  суд

В С Т А Н О В И В :

Позивачка просить суд стягнути з відповідачів надбавку до заробітної платні за роботу з дітьми, потребуючими особливих вимог за період з 01.09.2001 року по 30.04.2007 років сумі  

7 761 гривня  43 копійки  та з  урахуванням індексу інфляції 13 491 гривню 82 копійки  .

Заявлені вимоги мотивує тим, вона працює вчителем у Спеціальній загальноосвітній дев’ятирічній школі продовженого дня для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку № 3, та є працівником бюджетної сфери. Разом з тим відповідачами із 2001 року і по цей час, надбавка нараховується із розрахунку мінімальної заробітної платні встановленої в 1993-1996 року, у розмірі 0,6 гривень, хоча з 01 березня 1996 року розмір мінімальної заробітної платні постійно змінювався. У зв’язку із чим просить стягнути заборгованість по заробітній платі з урахуванням індексу інфляції .

Позивачка  у судовому засіданні просила  суд позов задовольнити .

Представник відповідача ОСОБА_2 міської Ради у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, так пояснив , що   розрахунок  доплат  робиться  на підставі Інструкції  про порядок нарахування  заробітної плати  робітників освіти , доплати  наразовуються  від мінімальної заробітної плати  у розмірі 0,6 гривень ( 60 копійок) , що відповідає постанові  Верховної Ради України . Мінімальна заробітна плата  станом на 01.12.1996 року  складала 60000 крб – 0,6 гривень , тоб то  вважає , що   доплати які  сплачені позивачці  за  вказаний нею період часу , виплачені  у розмірі ,  передбаченом законодавством України.

Представник відповідача ОСОБА_3 освіти ОСОБА_2 міської ради заперечував проти заявлених вимог, так як не є належним відповідачем, не здійснює фінансування навчальних закладів і не є розпорядниками місцевого бюджету і не має власних коштів.

Представник Спеціальної загальноосвітньої дев’ятирічної школи продовженого дня для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку № 3 у судове засідання не зґ явився ,  просив суд розглянути  справу  у їх відсутність .

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши сторони, вважає, що позов до  ОСОБА_2 міської ради  підлягає  задоволенню .

На підставі п.4 ст.43 Конституції України кожний має право на заробітну плату не нижче тої, яка визначена законом.

Статтею 57 Закону України «Про освіту» передбачені гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям установ освіти, зокрема: виплата надбавок до заробітної платні, які введені в дію відповідно з 1 січня 1997 року і з 1 січня 1998 року.

              Судом встановлено, що позивач працює вчителем у Спеціальній загальноосвітній дев’ятирічній школі продовженого дня для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку № 3 з  16  серпня 1993 року , згідно з наказом і копією трудової книжки .

         Позивач знаходиться у трудових правовідносинах з ОСОБА_3 освіти, яке прийняло його на роботу, та від якого він отримує заробітну платню.

          Згідно із статутом Спеціальної загальноосвітньої дев’ятирічної школи продовженого дня для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку № 3 ОСОБА_2 міської ради є юридичною особою і знаходиться у комунальній власності та фінансується із місцевого бюджету.    

Згідно з роз’ясненнями , викладеними в п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» та ст. 21 КЗпП України, належним відповідачем по спорам про оплату праці є юридична особа, з якої позивачем укладена трудова угода.

Разом з тим, на ці правовідносини розповсюджуються положення ч.3 ст.32 ЦК України про те, що при недостатності коштів у державному закладі, відповідальність по його обов’язкам несе власник, яким, відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є органами місцевого самоврядування в особі Рад та уповноваженим ним органів.

Таким чином, відповідач по справі ОСОБА_3 освіти, повинен здійснювати виплати вказаної надбавки, проте міська Рада повинна фінансувати ці виплати.

    На підставі ст. 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці згідно актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору і заробітна платня включає доплати, надбавки, гарантійні компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, відповідачі своїх обов’язків не виконували, чим порушили права позивачки в частині оплати праці.

Наказом міністра освіти України № 102 від 15 квітня 1993 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 року «Про порядок нарахування підвищення ставки посадового окладу» передбачено, що ставка заробітної плати за діяльність, яка безпосередньо пов’язана з педагогічно-виховальним процесом підвищується: у школах для дітей та підліток, які мають порушення в розумовому чи фізичному розвитку (спеціальний режим) на 0,66 мінімальної заробітної плати.

Між тим, в порушення цього Наказу виплати, передбачені чинним законодавством, відповідачем не сплачуються у повному обсязі, чим порушені права позивачки в частині оплати праці.

Так, згідно із довідки, із 01.09.2001 року доплату вчителям за роботу з дітьми та підлітками, які мають порушення у фізичному та психічному розвитку проводиться в сумі 21 гривня 40 копійок із урахуванням мінімальної заробітної плати, яка була встановлена в 1993-1996 році .

Однак, відповідно наданому розрахунку індексу  інфляції з додатком  , розрахунку  суми  надбавки за  спеціальний режим  , які є у матеріалах справи, сума боргу у вигляді доплати до заробітної плати за роботу з дітьми та підлітками, які мають порушення у фізичному та психічному розвитку за період з 01.09.2001 року по 30.04.2007 року складає 7 761 гривня 43 копійки  (без утримання податків та зборів),  з урахуванням індексу інфляції складає 13 491 гривня 82 копійки .

Суд, перевіривши  надані доказі , вважає, що розрахунок надбавки за звання із урахуванням мінімальної заробітної плати встановленої Законами України «Про державний бюджет України» зроблений вірно із урахуванням отриманої суми надбавки.

              Оскільки відповідачі не бажають відшкодовувати позивачу заборгованість по заробітній платі в добровільному порядку, суд вважає, що суму боргу слід стягнути із відповідача ОСОБА_2 міської ради примусово.

У задоволенні позову до ОСОБА_3 освіти ОСОБА_2 міської ради та  спеціальної загальноосвітньої дев’ятирічної школи продовженого дня для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку № 3 слід відмовити на тих підставах, що вони  не є розпорядником бюджету.

             На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,6,10,11,60,174,212-215,367 ЦПК України, ст.ст.32,94,97,Кзпп України, ст. 21 Закону України «Про оплату праці», ст. 57 Закону України «Про освіту», ст. 25,48 Закону України «Про загальну середню освіту», суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1   -   задовольнити.

        Стягнути з ОСОБА_2 міської ради на користь ОСОБА_1  заборгованість по заробітній платі по надбавці за роботу з дітьми та підлітками, які мають порушення у фізичному та психічному розвитку за період з 01.09.2001 року по 30.09.2007 року  з рахуванням індексу інфляції у розмірі 13 491 гривню  82 копійки  (без утримання податків та зборів), шляхом перерахування вказаних сум з розрахункового рахунку міського бюджету, розпорядником якого є ОСОБА_2 міська Рада, на розрахунковий рахунок ОСОБА_3 освіти  ОСОБА_2 міської ради із наступним стягненням вказаної суми на користь ОСОБА_1 .

В задоволенні позову до ОСОБА_3 освіти ОСОБА_2 міської ради, спеціальної загальноосвітньої дев’ятирічної школи продовженого дня для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку № 3 – відмовити.  

Стягнути з ОСОБА_2 міської ради судовий збір на користь держави в сумі 135  гривень та витрати на інформаційне – технічне забезпечення справи в сумі 30 (тридцять) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги у порядку передбаченому ст.ст. 294-296 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С у д д я –