КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2011 № 05-5-33/2427
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лосєва А.М.
суддів: Іваненко Ю.Г.
ОСОБА_1
при секретарі: Семенович А.В.
за участю представників:
від позивача не з’явився;
від відповідача не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна”
на Ухвалу Господарського суду міста Києва
від 02.03.2011р. №05-5-33/2427 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна”
до Національної акціонерної страхової компанії „Оранта”
про стягнення страхового відшкодування у сумі 4 052,83 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2011р. №05-5-33/2427 позов Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” було повернуто без розгляду на підставі пунктів 1-3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вказаною Ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.03.2011р. №05-5-33/2427 скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було невірно застосовано норми процесуального права, а саме ст. ст. 36, 54, 63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2011р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.04.2011р.
Представники сторін у судове засідання 27.04.2011р. не з’явилися, про причини нез’явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Оскільки явка представників сторін не була визнана судом обов’язковою, зважаючи на обмеженість строку розгляду апеляційної скарги на ухвали суду, а також приймаючи до уваги наявні у справі докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Приватне акціонерне товариство „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” (далі – позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національної акціонерної страхової компанії „Оранта” (далі - відповідач) про стягнення 4 052,83 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2011р. №05-5-33/2427 вищевказану позовну заяву було повернуто без розгляду на підставі п.п.1, 2, 3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на те, що позовна заява від імені позивача підписана представником ОСОБА_2 за довіреністю, виданою за підписом Голови правління Акціонерної страхової компанії „ІНГО Україна” ОСОБА_3, проте до позову не надано документів на підтвердження посадового становища ОСОБА_3 як Голови Правління, а в самій довіреності не вказано, що представник позивача ОСОБА_2 має право на підписання саме позовних заяв. В порушення ст. 54 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві не вказано поштовий індекс, реквізити юридичної особи та повна назва організаційно-правової форми відповідача – Національної акціонерної страхової компанії „Оранта”. Окрім того, додані до позовної заяви ксерокопії документів засвідчені неналежним чином, оскільки відповідність копії оригіналу засвідчена підписом представника ОСОБА_2, тоді як останній діє на підставі довіреності, виданої за підписом Голови правління позивача ОСОБА_3 без доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_3 як Голови Правління.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі, вважає їх помилковими з наступних підстав.
Форма і зміст позовної заяви, а також перелік документів, які додаються до неї визначені в ст. ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Недодержання вимог статей 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Згідно зі ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником.
В ч.3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Тобто, вищевказаними нормами Господарського процесуального кодексу України чітко визначено, що до позовної заяви повинно бути додано доказ на підтвердження повноважень особи, яка цей позов підписала, в даному випадку – довіреність.
Як вбачається з матеріалів справи, до позову було додано копію довіреності №524 від 31.12.2010р. на представництво ОСОБА_2 інтересів Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна”, зокрема, з правом підпису всіх документів, необхідних для виконання цього доручення.
Окрім того, до апеляційної скарги було додано витяг зі Статуту позивача (в частині повноважень Голови правління) та копію Довідки з ЄДРПОУ, в якій зазначено, що керівником Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” є ОСОБА_3, тобто особа, за яким підписом оформлено вищезгадану довіреність на ОСОБА_2
Таким чином, висновок місцевого господарського суду про відсутність доказів на підтвердження повноважень у ОСОБА_2 на підписання від імені позивача позовної заяви є необґрунтованим та таким, що спростовується наявними у справі доказами.
Відносно твердження суду першої інстанції про те, що в порушення ст. ст. 54, п.2 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві не вказано поштовий індекс, реквізити юридичної особи та повна назва організаційно-правової форми відповідача, апеляційний господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
В п.2 ч.2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).
Відповідно до п.2 ч.1 ст. ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
Як вбачається з першого аркушу позовної заяви (відмітка Відділу документального забезпечення Господарського суду міста Києва про реєстрацію - вх.№5365 від 24.02.2011р.), позивачем було наведено повне найменування сторін (позивача та відповідача) та їх повні поштові адреси. Зокрема, зазначаючи особу відповідача, позивачем вказано (мовою оригіналу): „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” Відкрите акціонерне товариство; 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 0034186”.
Отже, підстави для застосування п.2 ч.1 ст. ст. 63 Господарського процесуального кодексу України у суду були відсутні.
Відносно висновку місцевого господарського суду про те, що додані до позову копії документів не засвідчені належним чином, апеляційним господарським судом було встановлено наступне.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В ст. 36 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
В оскаржуваній ухвалі суду зазначено про те, що позивачем до позовної заяви додано копії документів, які не засвідчені (не завірені) належним чином, чим порушено приписи ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, оскільки засвідчував відповідність копії документів їх оригіналам представник позивача ОСОБА_2 за довіреністю, підписаною Головою правління позивача, тоді як докази на підтвердження повноважень останнього у справі відсутні.
Як уже зазначалось вище, до позову було додано довіреність, на підставі якої ОСОБА_2, зокрема, було надано право підпису всіх документів, необхідних для виконання доручення на представництво інтересів позивача.
Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку місцевим господарським судом не надано належної оцінки вимогам ч.3 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, в якій передбачено, що оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Тобто, суд першої інстанції не був позбавлений права і можливості витребувати у заявника оригінали документів, доданих до позову у процесі підготовки справи до розгляду.
Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 02.03.2011р. №05-5-33/2427 прийнята з невірним застосуванням норм процесуального права та має бути скасована.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до положень ч.7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Таким чином, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 02.03.2011р. – скасуванню, з направленням справи №05-5-33/2427 на розгляд Господарського суду міста Києва.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32-34, 63, 75, 86, 99, 102-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.03.2011р. №05-5-33/2427 скасувати.
3. Справу №05-5-33/2427 передати на розгляд Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.
Головуючий суддя Лосєв А.М.
Судді Іваненко Ю.Г.
ОСОБА_1
06.05.11 (відправлено)