УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

23 лютого 2016 року№ 876/1347/16

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Гуляк В.В., перевіривши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші в Калуському районі Івано-Франківській області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.01.2016р. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші в Калуському районі Івано-Франківській області про зобов"язання повернути недоплачені суми пенсії, -

встановив:

постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.01.2016р. задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші в Калуському районі Івано-Франківській області про зобов"язання повернути недоплачені суми пенсії.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт подав на неї апеляційну скаргу.

Однак, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України, а саме апелянтом до поданої апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору у розмірі встановленому законом.

Разом з тим, у апеляційній сказі апелянт заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору. Вказане клопотання мотивоване тим, що відповідно до п.18 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла до 01.09.2015 р.) Пенсійний фонд та його органи були звільнені від сплати судового збору, у зв"язку з чим бюджетом на 2015 р. кошти на сплату судового збору передбачені не були. Бюджет Пенсійного фонду на 2016 рік станом на дату подання апеляції не затверджено.

Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне правове положення передбачено ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обгрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 71, 88 КАС України покладається на заінтересовану сторону.

Однак, в матеріалах справи відсутні та апелянтом не надано суду належних доказів на підтвердження важкого майнового стану, що свідчили б про неможливість або утруднення в сплаті судового збору в 2016 році.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що системний аналіз статей 8, 124, 126, 129 Конституції України у взаємозв'язку із приписами статей 71, 86, 88 КАС України дає підстави вважати, що при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судових витрат суд в кожному конкретному випадку з'ясовує наявність або відсутність підстав для такого звільнення, враховуючи майновий стан сторони, а остання, в свою чергу, несе обов'язок доказування обставин на які посилається як на підставу для звільнення від сплати судового збору. В будь якому випадку КАС України передбачено виключно право, а не обов'язок суду, щодо зменшення, звільнення, розстрочення чи відстрочення сплати судового збору.

Водночас, слід врахувати, що згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року № 484-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.9 Закону України "Про судовий збір" кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Таким чином, розглянувши вищевказане клопотання апелянта, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки покликання апелянта на позбавлення його пільг на оплату судового збору не є безумовною підставою для звільнення апелянта від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28.09.2015 року у справі 21-5496а15.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Згідно із ч. 1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 статті 4 вказаного Закону (із змінами, внесеними законом № 590-VII від 19/09/2013 року) визначено ставки судового збору, відповідно до якої, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на постанову суду сплачується 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до адміністративного суду апеляційної скарги становить 535,92 грн. .

Враховуючи те, що апелянт не долучив до апеляційної скарги документ про сплату судового збору у відповідності до вимог ст. 108 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.

Зазначені недоліки мають бути усунені шляхом надіслання на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату апелянтом судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги, у розмірі 535,92 грн. за реквізитами: одержувач - Державний бюджет Галицького району м. Львова, код ЄДРПОУ - 38007573, рахунок - 31219206781004, банк одержувача - ГУДКУ у Львівській області, МФО банку - 825014, призначення платежу - Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 34668371 (суду, де розглядається справа).

Керуючись ст.ст. 86, 87, 88, 108, 187, 189, 212, 254 КАС України, суддя -

ухвалив:

У задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші в Калуському районі Івано-Франківській області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші в Калуському районі Івано-Франківській області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.01.2016р. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші в Калуському районі Івано-Франківській області про зобов"язання повернути недоплачені суми пенсії - залишити без руху.

Зазначені в ухвалі недоліки апелянту слід усунути в 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали.

Роз'яснити особі яка подала апеляційну скаргу, що у разі не усунення зазначених недоліків, відповідно до ч. 3 ст. 108 КАС України апеляційна скарга буде повернута.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Гуляк В.В.