ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 лютого 2016 року Справа № 910/20796/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівПопікової О.В. Євсікова О.О., Кролевець О.А.

розглянувши матеріали касаційної скарги Запорізького державного підприємства "Радіоприлад"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2016

у справі№ 910/20796/15 Господарського суду міста Києва

за позовомЗапорізького державного підприємства "Радіоприлад"

до1)Публічного акціонерного товариства "Неос Банк" 2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Дата Майнінг Груп"

провизнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке державне підприємство "Радіоприлад" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 у справі № 910/20796/15. Вказана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України виходячи з наступного.

Пунктом 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктом 62 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено наступне: за приписом пункту 4 частини першої статті 111 ГПК у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини першої статті 1113 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, які саме норми порушено чи застосовано неправильно, і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.

Тобто в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті.

Згідно з положеннями частини 2 статті 1115 та частин. 1, 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований Закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма Закону.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів, зокрема неналежної оцінки судами поданих доказів, а також необхідності додаткового встановлення обставин справи, що згідно частини 2 статті 111 Господарського процесуального кодексу України не допускається.

Як вбачається з касаційної скарги, остання містить посилання на норми процесуального та матеріального права, однак скаржник не зазначає суті порушення або неправильного застосування конкретних норм матеріального чи процесуального права судами попередніх інстанцій з урахуванням встановлених попередніми судами фактичних обставин справи.

Однак скаржник не зазначає суті порушення або неправильного застосування конкретних норм матеріального чи процесуального права, яких припустився суд апеляційної інстанції при прийняті оскаржуваної постанови.

Судова колегія відзначає, що касаційна інстанція в силу наданих їй повноважень не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, враховуючи, що касаційна скарга зводиться до переоцінки доказів та не містить належного обґрунтування порушення або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови, така скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Крім цього, заявник касаційної скарги неодноразово вказує на те, що предметом спірного договору факторингу, укладеного між відповідачами, є майнові вимоги, які були предметом розгляду у справі №26/48/09 про банкрутство Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" та вважаються погашеними, відтак не могли бути відступлені відповідачу 2. Однак скаржником при зверненні із касаційної скаргою не надано жодної інформації щодо стадії на якій перебуває банкрутство підприємства з наданням відповідного процесуального документу (постанови про визнання банкрутом, ухвали про введення процедури розпорядження майном тощо).

Відповідно до частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

На підставі наведеного, керуючись статтею 86, пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 у справі № 910/20796/15 повернути скаржнику.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О.О. Євсіков

О.А. Кролевець