ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року Справа № 926/20/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Дроботова Т.Б., Алєєва І.В. (доповідач), Рогач Л.І.

за участю представників:

від прокуратури:Томіліна Я.М., посв. №036110 від 26.10.2015р.;

від позивача:Чорней С.В., дов. №10-08-04675 від 11.12.2015р.;

від відповідача:не з'явився;

від третьої особи:не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуРегіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2015р.

у справі господарського суду№926/20/15 Чернівецької області

за позовомПрокурора м.Чернівці в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерійна фірма "Нірвана ЛТД"

третя особаДержавний вищий навчальний заклад "Чернівецький політехнічний коледж"

проповернення орендованого майна та стягнення 34 121,28грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 16.03.2015р. у справі №926/20/15 позовні вимоги задоволені частково. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерійна фірма "Нірвана ЛТД" повернути Державному вищому навчальному закладу "Чернівецький політехнічний коледж" нежитлові підвальні приміщення будівлі учбового корпусу №2 (літ. А) з реєстраційним №03360140.13.ЮКЕКЖМ013 загальною площею 129,7 кв.м. (у тому числі: приміщення (1-1) - 12,4 кв.м., (1-2) - 17,8 кв.м., (1-3) - 21,0 кв.м., (1-5) - 37,4 кв.м., (1-6) - 7,4 кв.м., (1-7) - 3,8 кв.м., (1-8) - 8,9 кв.м.) вартістю 524422,00 грн., розміщених за адресою: вул. Федьковича, 16, м. Чернівці та переданих згідно акту приймання-передавання від 15.08.2014р. шляхом складання та підписання відповідного акту приймання-передавання протягом 30 днів з моменту набрання рішенням законної сили. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерійна фірма "Нірвана ЛТД" в дохід Державного бюджету України 6159,43грн. - боргу, 269,74грн. - пені, 36,07грн. - 3% річних та 27451,33грн. - неустойки. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2015р. у справі №926/20/15 вищезазначене судове рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерійна фірма "Нірвана ЛТД" в дохід Державного бюджету України 1473,18грн. - орендної плати, 15,14грн. - пені та 1,82грн. - 3% річних. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.01.2016р. задоволено клопотання позивача про поновлення строку на подання касаційної скарги, відновлено строк на її подання, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 09.02.2016р. Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу відповідач просив оскаржувану постанову апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

23.02.2016р. до Вищого господарського суду України від відповідача надійшло електронне повідомлення №11 з клопотанням про відкладення розгляду касаційної скарги.

Зазначене клопотання судовою колегією Вищого господарського суду України відхиляється з огляду на скорочені строки розгляду касаційних скарг, встановлені ст. 1118 ГПК України та з урахуванням того, що вже відкладався розгляд касаційної скарги по даній справі та з огляду на те, що явка уповноважених представників сторін не визнавалась обов'язковою.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 23.02.2016р. з'явився прокурор та представник позивача. Відповідач та третя особа уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 15.08.2013р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерійною фірмою "Нірвана ЛТД" (орендар), оформлений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові підвальні приміщення будівлі учбового корпусу №2 (літ. А), загальною площею 129,7 кв.м., вартістю 524422,00грн. терміном до 14.08.2014р. включно.

Відповідно до п. 2.4 договору, у разі припинення цього договору орендоване майно повертається орендарем балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна відповідачеві за цим договором. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Балансоутримувач у триденний термін з моменту підписання акту приймання-передавання з орендарем повинен надати орендодавцю один примірник акту приймання-передавання, підписаного орендарем та балансоутримувачем.

Відповідно до акту приймання-передавання від 15.08.2013р., який погоджений та підписаний позивачем, орендар прийняв від орендодавця вищезазначене нерухоме майно.

З огляду на припинення договору оренди №429 від 15.08.2013р. позивач направляв відповідачу та третій особі заяву №11-03-03566 від 12.09.2014р. та лист №11-03-03766 від 29.09.2014р. в яких зазначав про необхідність передати майно балансоутримувачу по акту приймання-передавання.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи міститься копія акту приймання-передавання від 01.09.2014р., відповідно до якого орендар передав, а балансоутримувач прийняв вищезазначене нерухоме майно.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, договір є основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Договір за своєю правовою природою є правочином, який відповідно до ст. 202 ЦК України є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За загальними положеннями ст.ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, упродовж якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору.

Статтею 763 ЦК Кодексу унормовано, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Посилання місцевого господарського суду, що підпис ОСОБА_1. (директора відповідача) на акті приймання-передавання від 01.09.2014р. не відповідає підпису цієї ж особи на інших документах відповідача є передчасним, оскільки суд фактично взяв на себе функції судового експерта та зробив висновки щодо обставин, де потрібні спеціальні знання у відповідній галузі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи судове рішення в апеляційному порядку, з огляду на те, що 14.08.2014р. дія договору оренди припинилась та те, що 01.09.2014р. між орендарем до балансоутримувачем підписаний акт приймання-передавання (що останніми не заперечується, а також підтверджується записом в журналі реєстрації актів балансоутримувача), дійшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо повернення орендованого майна.

Як вже зазначалось вище, відповідно до п. 2.4 договору від 15.08.2013р., у разі припинення цього договору орендоване майно повертається орендарем балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна відповідачеві за цим договором. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Балансоутримувач у триденний термін з моменту підписання акту приймання-передавання з орендарем повинен надати орендодавцю один примірник акту приймання-передавання, підписаного орендарем та балансоутримувачем.

Отже, інформування орендодавця про повернення орендованого майна покладено на балансоутримувача, а відтак обґрунтованим є висновок апеляційної інстанції, що орендар не може нести відповідальність за невиконання балансоутримувачем обов'язку щодо надання позивачу примірника акту про повернення орендованого майна з оренди.

Щодо іншої частини позовних вимог, господарським судом апеляційної інстанції здійснено перерахунок заявленої до стягнення орендної плати, пені та 3 % річних.

Беручи до уваги вищевикладене, Вищий господарський суд України, на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, з'ясованих судами з урахуванням наданих доказів та наявних матеріалів справи, перевіривши застосування ними норм матеріального та процесуального права, погоджується з висновками господарського суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2015р. у справі №926/20/15 відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2015р. у справі №926/20/15 - залишити без змін, а касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Б. Дроботова

Суддя (доповідач) І.В. Алєєва

Суддя Л.І. Рогач