Справа № 2а-554/09
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
(в порядку письмового провадження)
27 квітня 2009 року м. Кіровоград
Ленінський районний суд в складі судді Шевченко І. М., розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про зобов’язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
27 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про визнання відмови відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною, зобов’язання здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечення її виплати за 2006-2008 роки в сумі 4471,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона, як дитина війни, відповідно до ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак, така допомога відповідачем їй не виплачувалась. Пунктом 17 статті 77 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2006 рік” дію ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” зупинено на 2006 рік. Пуктом 12 статті 71 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2007 рік” дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційним п. 12 ст. 71 Закону України ?ро державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
При обрахунку суми невиплаченої допомоги позивач виходив з наступних розрахунків. Розмір соціальної допомоги, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня – 350 грн., з 01 квітня – 359 грн., з 01 жовтня –366 грн. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня – 380 грн., з 01 квітня – 406 грн., з 01 жовтня – 411 грн.
Сторони в судове засідання не з’явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового розгляду, але надали до суду клопотання про можливість розгляду справи за їх відсутністю.
Згідно Ухвали суду від 27 квітня 2009 року подальший розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Представник відповідача по справі Управління ПФУ в м. Кіровограді надав до суду заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що нормою ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом № 2195, здійснюється за рахунок виключно коштів Державного бюджету України. Кошти для забезпечення виплати соціальної гарантії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком Державним бюджетом не були передбачені і на даний час жодних змін та перерозподілу до частини видатків Державного бюджету не було внесено. Управління ПФУ в м. Кіровограді, як територіальне управління не має жодного відношення до коштів державного бюджету. Відповідно до ч. 2 ст. 73 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду України не включені до Державного бюджету України. Статтею 9 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачені виплати, які здійснюються за рахунок коштів пенсійного фонду, виплати дітям війни серед перерахованих в ст. 9 пенсійних виплат відсутні. До компетенції органів Пенсійного фонду не входить дана виплата. Із норми ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не вбачається, що виплати дітям війни повинні проводити органи Пенсійного фонду. Крім цього розділом 4 Прикінцевих положень ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» передбачено: у двомісячний строк із дня опублікування цього Закону подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із Законом № 2195-ІV; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом № 2195-ІV; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із Законом № 2195-ІV; вжити заходів щодо приведення пенсій пенсіонерів, які вийшли на пенсію до 1992 року, у відповідність із встановленим законом прожитковим мінімумом. Жодних визначених дій вчинено не було, в зв’язку з чим Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, як територіальний орган Пенсійного фонду України, який є органом виконавчої влади не може проводити виплати без покладення на нього таких функцій та приведення нормативно-правових актів у відповідність та безпосереднього фінансування з Державного бюджету України.
В зв’язку з викладеним вважають, що Управління Пенсійного фонду в м. Кіровограді є неналежним відповідачем по справі, належним відповідачем, на їх думку, повинні бути Пенсійний фонд України та Кабінет Міністрів України, як єдиний розпорядник бюджетних коштів.
Крім зазначеного, Управління, керуючись ст. 100 КАС України, наполягає на відмові в задоволенні позовних за період до 05.02.2008 року так як минув річний строк для звернення до суду, визначений ст. 99 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у відповідності до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-IV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, відповідно до абз. 1 ч. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 та відповідною відміткою в ньому, тобто вона має право на пільги передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV.
Згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» (в редакіції до 28 грудня 2007 року) дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року №3235-IV, дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV на 2006 рік зупинено. Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року №3367-IV, п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст.110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст.110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” в зазначеній частині не реалізовані.
Таким чином, у 2006 році позивач не мав правових підстав для нарахування йому підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дітині війни, відповідно Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді не зобов’язане було здійснювати відповідне підвищення пенсії, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V, дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV, на 2007 рік зупинено.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо зупинення дії ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» визнанні неконституційними.
Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, в строк з 01 січня по 8 липня 2007 року, не зобов’язане було виплачувати позивачу пільгу, передбачену ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.
Правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» позивач набула з 9 липня 2007 року, відповідно до зазначеного Рішення Конституційного суду, тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно пп.2, 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, викладено в новій редакції згідно якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-XII визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, пп.2, 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, визнано неконституційним.
Тобто з 22 травня 2008 року позивач має право на отримання підвищення пенсії, не на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії. На підставі зазначеного, Управлінню Пенсійного фонду України в м. Кіровограді належить здійснити позивачу перерахунок пенсії починаючи з 22 травня 2008 року, згідно вище вказаного законодавства України, і тому в цій частині позовні вимоги належить задовольнити.
Щодо задоволення позовної вимоги в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як «Дитині війни» за 2006-2008 роки в сумі 4471 грн. 20 коп.
Зважаючи на те, що до компетенції суду не належить виконання функцій суб’єкта владних повноважень, покладених на нього законом, та питання щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовної вимоги щодо виплати йому грошових коштів в розмірі 4471,20 грн. та визнає необхідним зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії позивачу починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, відповідно до ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, оскільки крім вищезазначеного:
реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто доводи відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов’язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями. З огляду на викладене дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.
Крім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов'язкових роз'яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України.
Керуючись ч.2 ст.152 Конституції України, ст.1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV (із змінами та доповненнями), ч.4 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-XII, ст.28 Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-I, п.17 ст.77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року №3235-IV (із наступними змінами), ст.58, п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-V, п. 2 п. 41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VІ, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, ст.ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,Ї
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді провести перерахунок та виплату підвищення пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік», ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», з урахуванням ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007року, а також починаючи з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови – з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда: І. М. Шевченко