АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-а-1329/2007 р.                      Голов. 1 інст.- Лантратова А. І.

Доповідач - Белинчук Т. Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2007 року січня місяця 15 дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, в складі:

Головуючого, судді   Панкова М. В., Суддів   Ісаєва Г. А.,

Белинчук Т.Г.,

При секретарі     Бахтагареевій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за адміністративним позовом Алуштинської міської ради до представника групи кримських татар ОСОБА_1 про обмеження права проведення зборів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Алуштинського міського суду АР Крим від 20 грудня 2006 року

ВСТАНОВИЛА:

Алуштинська міська рада в особі Алуштинського міського голови Щербіни B.Є. 19 грудня 2006 року звернулася до суду з адміністративним позовом до представника групи кримських татар ОСОБА_1 про обмеження права проведення зборів.

Свої вимоги мотивує тим, що 18 грудня 2006 року до Алуштинської міської ради надійшла заява від 34 осіб кримсько-татарської національності про проведення акції протесту на захист духовної та культурної спадщини кримських татар на території скверу біля кінотеатру „Шторм" по вул. Горького м. Алушти. Особи які підписали заяву посилаються на те, що таким чином вони виказують своє обурення з приводу прийнятих міською радою рішень з питань проектування і реконструкції скверу у кінотеатрі „Шторм". При виїзді на зазначене в заяві місце встановлено, що особами, які принесли заяву захоплена територія у кінотеатрі „Шторм", перекриті виїзди на територію паркової зони.

Алуштинська міська рада вважає, що своїми діями зазначена група кримських татар намагається вплинути на органи місцевої влади, прийняття нею рішень і може спровокувати зіткнення між жителями міста і прилеглих сіл. На теперішній час на зазначеній території, запланована реконструкція скверу, проведено тендер, отримані дозвільні документи на виконання робіт по реконструкції і підрядник приступив до виконання робіт. Скупчення групи осіб у кількості понад 30 чоловік у сквері, який-розташований у центрі міста може порушити санепідемобстановку, що у подальшому вплине на здоров'я населення регіону, тому просить обмежити проведення зборів до тридцяти п'яти осіб - учасників акції протесту на мотодромі по вул. 60 років СРСР м. Алушти.

Постановою Алуштинського міського суду АР Крим від 20 грудня 2006 року постановлено: „Позов Алуштинської міської ради - задовольнити. Обмежити право проведення зборів за заявою ОСОБА_1 від 34 осіб кримсько­татарської національності про проведення акції протесту на захист духовної та культурної спадщини кількістю не більше тридцяти п'яти осіб учасників акції на мотодромі по вул. 60 років СРСР м. Алушти. Постанова підлягає негайному виконанню."

В апеляційній  скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Доводи апеляційної- скарги зводяться до того, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 грудня 2006 року до Алуштинської міської ради надійшла заява від 34 осіб кримсько-татарської національності про проведення акції протесту на захист духовної та культурної спадщини кримських татар на території скверу біля кінотеатру „Шторм" по вул. Горького м. Алушти. При виїзді на зазначене в заяві місце встановлено, що особами, які принесли заяву захоплена територія у кінотеатрі „Шторм", перекриті виїзди на територію паркової зони

Таким чином встановлено , що заява до Алуштинської місткої ради надійшла коли акція протесту вже проводилася.

Статтею 11 Конвенції про захист прав людини і основних свобод людини (Рим,  1950; далі - Конвенція), яка з 11 вересня 1997 року набрала чинності для України, передбачено обов'язок держави забезпечити ефективне використання особою права мирних зборів, допускаючи встановлення законом обмежень, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, з метою запобігання заворушенням і злочинам, для захисту здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших людей.

Відповідно до ст. 39 Конституції України право громадян на мирні збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких вони завчасно сповіщають органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, може бути обмежене судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку -з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Рішенням Конституційного Суду України від 19 квітня 2001 року № 4 - рп/2001 вказано, що строк завчасного сповіщення має бути достатнім і для того, щоб органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування могли визначитися, наскільки проведення таких зібрань відповідає закону, та в разі потреби, згідно з частиною другою статті 39 Конституції України, звернутися до суду для вирішення спірних питань.

Таким чином про відповідні зібрання та інших заходів необхідно своєчасно-сповістити (повідомити) органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

У розумінні підп. 3 п. б ч. 1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення питань про проведення мітингів, зборів та ін. є повноваженнями, делегованими державою саме органам місцевого самоврядування.

Проте учасники акції не дотримавшись рішення про дозвіл на проведення акції від органа місцевого самоврядування, на момент подання заяви до Алуштинської міського ради вже проводили акцію. Це достовірно встановлено судом і відповідачем не спростовано.

З підстав наведеного, судова колегія вважає, що дійсно, організаторами проведення акції не були виконані всі необхідні і суттєві, передбачені ч. 2 ст. 39 Конституції України та ст. 11 Конвенції умови для проведення цього масового заходу.

Таким   чином,   не   був  дотриманий   необхідний   баланс   між   несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів мешканців міста Алушта і іншого населення і. цілями, на досягнення були спрямовані оскаржувані дії.

Вищевказане, як вважає колегія суддів, означає не тільки право самої людини вимагати дотримання зазначених у Конституції України прав, але й обов'язковість будь-якої людини самої неухильно дотримуватися положень Конституції та діючих законів України.

Інші дії порушують конституційний принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Тому рішення суду першій інстанції відповідає положенням ст. 39 Конституції України, ст. 182 КАС України.

Доводи апеляційної скарги щодо застосування частини 2  статті  182 КАС. України є безпідставними.

Згідно   зі   статтею   200   КАС   України   суд   апеляційної  інстанції   залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони належним чином були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду.

Приймаючи до уваги наведене, судова колегія вважає постанову суду законною і обґрунтованою і такою, що не суперечить фактичним обставинам і колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

На підставі вказаного і керуючись статтями 182, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Алуштинського міського суду АР Крим від 20 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця.