Справа № 22-ц-62                                       Головуючий у 1-й інстанції     Аршук Т.М.

Категорія  39                                               Суддя-доповідач     Дубровна В.В.

РІШЕННЯ

іменем України

30 січня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючої -                    Дубровної В.В.,

суддів -                          Сибільової Л.О., Хвостика С.Г.,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.

та осіб, які приймають участь у справі : представника ОСОБА_1, третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5, представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Конфар" , третіх осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - ОСОБА_9.

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника   ОСОБА_1 - ОСОБА_5

на рішення Конотопського  міськрайонного суду  від 21 листопада  2006 року

у справі за позовом  ОСОБА_1   до товариства з обмеженою

відповідальністю «Конфар», треті особи: ОСОБА_2,    ОСОБА_3,   ОСОБА_4,   ОСОБА_6,   ОСОБА_7, ОСОБА_8

про визнання рішення   зборів   учасників товариства з обмеженою   відповідальністю

«Конфар» незаконним , про поновлення на роботі, стягнення грошових сум ,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2006 року позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом, вточнюючи в подальшому свої позовні вимоги , зазначала про те , що в липні 2002 року вона була призначена директором ТОВ «Конфар» /далі- товариство/ та працювала на цій посаді на підставі безстрокового трудового договору . 29 липня 2006 року були проведені збори учасників ТОВ «Конфар»/ далі- товариство/, які прийняли рішення про звільнення її з посади директора за неналежне виконання своїх посадових обов*язків та про призначення директором товариства ОСОБА_8  31 липня 2006 року був виданий наказ про звільнення її з посади директора товариства , але вже за іншою підставою - в зв*язку з закінченням строку повноважень. Вважаючи незаконними дії відповідача по її звільненню, які полягають в порушенні процедури звільнення - не витребування від неї письмових пояснень , порушення строку застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення , суперечних підстав звільнення, а також того , що вона належним чином виконувала покладені на неї обов*язки , просила визнати незаконним рішення зборів про її звільнення та про призначення іншої особи директором , поновити її на посаді директора товариства , стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням суду в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду по даній справі та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

2

В своїх доводах апелянт посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Також на думку апелянта судом не враховано докази та норми права, що підтверджують її позицію.

Вислухавши суддю -доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню в частині вирішення трудового спору - відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства та призначення на цю посаду ОСОБА_8 , з постановлениям нового рішення про задоволення цих позовних вимог. / В іншій частині , що стосується корпоративних прав , справа відповідно до ухвали апеляційного суду Сумської області від 11 січня 2007 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягає направленню для розгляду до апеляційного господарського суду Харківської області /.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, місцевий суд виходив з того , що спірні правовідносини регулюються цивільним законодавством , і товариство , звільняючи ОСОБА_1  з посади директора, діяло у відповідно до ст. 99 ЦК України , яка передбачає , що члени виконавчого органу можуть бути в будь-який час усунені від виконання своїх обов*язків , якщо в установчих документах не визначені підстави їх усунення від виконання своїх обов*язків. Видання наказу про звільнення ОСОБА_1 на підставі ст. 36, п. 2 КЗпП України відповідач пов*язував і з цим погодився суд , було обумовлено тим , що посаду директора ОСОБА_1 обіймала на час виконання нею цієї роботи , а поскільки вона рішенням зборів засновників була звільнена з цієї посади , то закінчився строк її повноважень.

Але з таким висновком колегія суддів погодитись не може , оскільки місцевий суд при розгляді справи неповно з*ясував обставини справи , дійшов висновків , які не відповідавють обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права.

Із матеріалів справи вбачається, що в липні 2002 року було створене ТОВ «Конфар», засновниками якого були ОСОБА_2, ОСОБА_1,  ОСОБА_10  25.11.2003 року відбулися зміни в складі учасників товариства, якими стали: ОСОБА_3 - 8,72 %, ОСОБА_2  -5,63 %, ОСОБА_6  -11,11 %, ОСОБА_7 - 51,4 %,ОСОБА_1 - 9,99 % та ОСОБА_4  -13,15 % статутного капіталу товариства (а.с. 7-18).

Директором товариства з першого дня його діяльності згідно наказу № 1 від 16.07.2002 року була призначена ОСОБА_1  / а.с. 259/ на умовах безстрокового трудового договору . Доказів , які б свідчили про укладення строкового трудового договору сторонами суду не надано. Контракт з ОСОБА_1 не укладався , а Статутом товариства / а.с.11/ не передбачались будь - які обмеження щодо строку перебування на посаді директора товариства. Сторонами укладеного трудового договору виступає ОСОБА_1 та товариство.

29 липня 2006 року відбулися збори учасників товариства , які поряд з іншими , прийняли рішення "про звільнення директора товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 з роботи за неналежне виконання своїх посадових обов*язків " - п.2.5 ; про призначення на п*ятирічний термін директором товариства з обмеженою відповідальністю "Конфар" ОСОБА_8" - п. 7.1 / а.с. 20 /.

Як зазначено в протоколі зборів № 1 , підставою для звільнення ОСОБА_1 за невиконання посадових обов*язків послужило те , що в 2005 році вона , як директор і одночасно учасник товариства , разом з учасниками товариства ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 , без належного повідомлення інших учасників  збирали збори засновників,

3

фальсифікували протоколи , зазначаючи в них про стовідсоткову участь засновників , а також перешкоджала представникові ОСОБА_7-  ОСОБА_11  здійснювати повноваження на підставі виданої довіреності.

В той же час , 31 липня 2006 року був виданий наказ про звільнення ОСОБА_1 / а.с. 76/, в якому йдеться про слідуюче: " відповідно до протоколу № 1 від 29.07.2006 року зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Конфар" звільнити ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "Конфар" за ст. 36 , п.2 КЗпП України у зв*язку з закінченням строку виконання покладених на неї обов*язків директора товариства з 31.07.2006 року".

Таким чином , ОСОБА_1  була звільнена з роботи за двома абсолютно різними підставами, що суперечить вимогам трудового законодавства.

Згідно п.8.1.3 Статуту товариства до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить обрання та відкликання Голови зборів , Директора, членів ревізійної комісії.

Скориставшись правом виключної компетенції, загальні збори відкликали ОСОБА_1 з посади директора шляхом звільнення.

Але застосування положення щодо усунення членів виконавчого органу товариства від своїх обов*язків має бути узгодженим з нормами трудового законодавства , що витікає зі змісту ст. 99 ЦК України та відповідає вимогам ст. З КЗпП України , за якою законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств , установ , організацій незалежно від форми власності , виду діяльності і галузевої належності , а також осіб , які працюють за трудовим договором з фізичними особами .

З огляду на викладене , звільнення позивачки за рішенням загальних зборів мало бути проведене у відповідності до норм трудового законодавства. Але ці вимоги не були дотримані товариством при звільненні позивачки , й суд , розглядаючи справу , допустився помилки , не застосувавши відповідні  норми трудового законодавства.

Згідно ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач не надав переконливих доказів на підтвердження законності звільнення позивачки з роботи.

Не можливо погодитись з позицією відповідача про те , що ОСОБА_1  неналежно виконувала свої посадові обов*язки , що полягало у фальсифікації протоколів загальних зборів . Факт фальсифікації не знайшов свого підтвердження , в установленому порядку протоколи /рішення / не визнавались незаконними, на сьогодні вони є чинними. Щодо іншої причини , з якою відповідач пов*язує звільнення з роботи ОСОБА_1 в зв*язку з неналежним виконанням обов*язків - це перешкоджання представнику ОСОБА_7 - ОСОБА_11 здійснювати повноваження представника у відповідності до виданої довіреності. Як вбачається з матеріалів справи , ОСОБА_7 дійсно уповноважував ОСОБА_11 представляти його інтереси відповідно до виданої довіреності , а.с. 80 . Але , оспорюючи в установленому порядку цю довіреність , ТОВ "Конфар" зверталось до суду з позовом про визнання недійсною довіреності і 2 .06.2006 року Ленінським районним судом м. Донецька була постановлена ухвала про забезпечення позову шляхом зупинення дії зазначеної довіреності. / а.с. 81/. Скасування заходів забезпечення позову мало місце 20 червня 2006 року/ а.с. 82/ Як уповноважений представник ОСОБА_7 - за довіреністю ОСОБА_11  звертався до ТОВ "Конфар" в особі директора ОСОБА_1   22 травня 2006 року , тобто в той час , коли дія

4

довіреності була призупинена згідно ухвали суду . А тому , відмова ОСОБА_11 в задоволенні будь-яких його заяв , що грунтувались на довіреності , дія якої зупинялась, була обгрунтованою з боку ОСОБА_1

Крім того , звільняючи ОСОБА_1 за неналежне виконання посадових обов*язків , відповідач не зазначив , за якою саме статтею відбулося звільнення . Звільнення в такій редакції не передбачено жодною статтею Кодексу законів про працю України . Про систематичне невиконання трудових обов*язків чи про одноразове грубе порушення трудових обов*язків в рішенні загальних зборів не йдеться.

Безпідставними є доводи відповідача щодо законності звільнення ОСОБА_1 в зв*язку із закінчення строку повноважень , як про це зазначено в наказі про звільнення від 31.07.2006 року , оскільки звільнення за вказаною підставою стосується лише випадків припинення строкових трудових договорів . Як уже зазначалось вище , із ОСОБА_1 в 2002 році був укладений безстроковий трудовий договір , який не міг бути припинений із закінченням строку, а ОСОБА_1,  в свою чергу, не могла бути звільнена за п. 2 ст. 36 КЗпП України .

За викладених обставин звільнення ОСОБА_1 є незаконним , а тому , вона підлягає поновленню на роботі , з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу у відповідності до ст. 117 КЗпП України.

Виходячи з шестимісячного строку вимушеного прогулу та середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 в розмірі 600 грн., середній заробіток , що підлягає стягненню за час вимушеного прогулу, складає 3600 грн.

В зв*язку з поновленням на роботі на посаді директора товариства ОСОБА_1 , є підстави визнати незаконним призначення на посаду директора товариства ОСОБА_8 , який призначався на цю посаду у зв*язку зі звільненням ОСОБА_1

Відповідно до ст. ст. 81, 88 ЦПК України підлягають стягненню з ТОВ "Конфар" : на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати зі сплати судового збору - 21 грн. 25 коп ., витрати з інформаційно- технічного забезпечення - 15 грн. ; в доход держави - судовий збір в розмірі 68 грн.

Керуючись ст. ст. 307, ч. 1, п. 2 , 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1       задовольнити.

Скасувати рішення Конотопського міськрайонного суду від 21 листопада 2006 року про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання незаконним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Конфар" від 29 липня 2006 року про звільнення з посади директора ТОВ "Конфар"  ОСОБА_1 , про призначення на посаду ОСОБА_8.

В цій частині постановити нове рішення.

Визнати незаконним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Конфар" від 29.07.2006 року про звільнення з посади директора ТОВ "Конфар"  ОСОБА_1;  про призначення на посаду директора ТОВ "Конфар"  ОСОБА_8.

5

Поновити  ОСОБА_1  на роботі , на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю "Конфар".

Стягнути на користь ОСОБА_1 з товариства з обмеженою відповідальністю "Конфар" середній заробіток за час вимушеного прогулу 3600 грн . , понесені нею витрати : судовий збір- 21 грн. 25 коп , витрати з інформаційно- технічного забезпечення -15 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Конфар" в доход держави судовий збір - 68 грн.

Рішення суду в частині поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі місячного платежу підлягає негайному виконанню.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.