ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Справа № 7/16/5022-143/2012(18/36/5022-753/2011)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Данилової Т.Б.

розглянувши касаційну скаргуСуб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4

на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 18.05.2015

у справі№ 7/16/5022-143/2012 (18/36/5022753/2011) Господарського суду Тернопільської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест"

до1. Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, 2. Шумської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Шумського районного споживчого товариства

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 1. Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області, 2. Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області

прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинно збудованого торгового павільйону

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаНазарчук О.М.

- - відповідача-1ОСОБА_4, ОСОБА_6

- відповідача-2не з'явився

- третьої особи-1не з'явився

- третьої особи-2не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У червні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" (далі за текстом - ТОВ "Шумськ-Інвест") звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (далі за текстом - СПД ОСОБА_4) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Шумського районного споживчого товариства, Шумської міської ради, в якій просив суд звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, шляхом знесення (демонтування) самочинно збудованого торгового павільйону.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останньою постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 у справі № 7/16/5022-143/2012 (18/36/5022-753/2011), яка набрала законної сили, рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.06.2014 про відмову у позові скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов ТОВ "Шумськ-Інвест" задоволено повністю. Зобов'язано СПД ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення (демонтування) самочинно збудованого торгового павільйону за НОМЕР_3, загальною площею 26, 97 кв. м. Додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2013 про розподіл судових витрат у цій справі, скасовано.

Зазначене судове рішення переглядалось в касаційному порядку і було залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2014.

В січні 2015 року СПД ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Тернопільської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 на підставі пункту 1 частини першої статті 112 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України).

Ухвалою кого апеляційного господарського суду від 18.05.2015 (головуючий Юрченко Я.О., судді: Давид Л.Л., Хабіб М.І.) вказану заяву залишено без задоволення, а судове рішення - без змін.

Не погоджуючись із зазначеною судовою ухвалою, СПД ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на помилковість висновків суду апеляційної інстанції, просить її скасувати, а його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 - задовольнити.

В своєму відзиві та запереченні на касаційну скаргу ТОВ "Шумськ-Інвест" заперечує проти доводів касатора і просить суд залишити його касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Шумська міська рада, Шумське районне споживче товариство, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області, Державна інспекція сільського господарства в Тернопільській області не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

10.02.2016 на адресу суду від СПД ОСОБА_4 надійшли доводи і міркування, які залучені до матеріалів справи та враховані судом.

16.02.2016 на адресу суду від ТОВ "Шумськ-Інвест" надійшли додаткові доводи і міркування, які залучені до матеріалів справи та враховані судом.

24.02.2016 на адресу суду від СПД ОСОБА_4 надійшов додаток № 2, до якого додано ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2016, якою залишено без змін постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.02.2015 у справі № 819/259/14-а про скасування другої державної реєстрації від 15.10.2013 реєстраційною службою Шумського районного управління юстиції Тернопільської області права оренди земельної ділянки за ТОВ "Шумськ-інвест", яка залучена до матеріалів справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції на підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що 10.10.2007 між ТОВ "Шумськ-Інвест", як переможцем проведеного Тернопільською облспоживспілкою аукціону, та Шумським районним споживчим товариством укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу підприємства споживчої кооперації "Ринок", що розташований на земельній ділянці по вул. Українська (торговий ринок) в м. Шумськ площею 1,1365 га, яка належала Шумському районному споживчому товариству на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 13.09.2001.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2007 у справі № 10/240-4609, яке набрало законної сили, вказаний договір купівлі-продажу визнано дійсним та визнано за ТОВ "Шумськ-Інвест" право власності на цілісний майновий комплекс підприємства споживчої кооперації "Ринок", яке в подальшому було зареєстровано Комунальним підприємством "Шумське бюро технічної інвентаризації", що підтверджено витягом про державну реєстрацію прав № 29273733 від 12.03.2010.

За змістом статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

З огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 Цивільного кодексу України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

З наведених положень законодавства випливає, що правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому, новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до діючого законодавства.

Таким чином, у зв'язку з придбанням у власність цілісного майнового комплексу "Ринок" у ТОВ "Шумськ-інвест" виникла підстава для оформлення права користування земельною ділянкою, яке існувало у продавця цілісного майнового комплексу - Шумського районного споживчого товариства.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.04.2009 у справі № 6/29-519 зобов'язано Шумську міську раду укласти з ТОВ "Шумськ-Інвест" договір оренди земельної ділянки площею 1, 1365 га за адресою АДРЕСА_1.

На виконання цього рішення, 30.06.2009 між Шумською міською радою та ТОВ "Шумськ-Інвест" укладено договір оренди вказаної земельної ділянки. Даний договір є чинним. Доказів в спростування цієї обставини, в установленому законом порядку, до матеріалів справи не надано.

15.12.2009 Шумським районним відділом Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" проведено реєстрацію договору оренди землі від 30.06.2009 площею 1,1365 га за адресою АДРЕСА_1 за орендарем ТОВ "Шумськ-інвест"

Відповідно до витягу з бази даних автоматизованої системи ведення земельного кадастру, вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_2.

Таким чином, ТОВ "Шумськ-Інвест" визнано належним користувачем земельної ділянки, площею 1,1365 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи спір виник у зв'язку з тим, що на орендованій позивачем земельній ділянці без достатніх правових підстав розміщено торговий павільйон СПД ОСОБА_4, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення (демонтування) самочинно збудованого торгового павільйону.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2014, яка переглядалась в касаційному порядку і була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2014, зобов'язано СПД ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення (демонтування) самочинно збудованого торгового павільйону за НОМЕР_3, загальною площею 26, 97 кв. м.

Підставою для прийняття такого рішення стало те, що позивач - ТОВ "Шумськ-інвест" є належним землекористувачем земельної ділянки, на якій без достатніх правових підстав розташований торгівельний павільйон НОМЕР_3 відповідача - СПД ОСОБА_4, право користування земельною ділянкою під яким не оформлено.

В обґрунтування заяви про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами, заявник посилається на обставини, встановлені постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 у справі № 123131/11/9104 за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 до Шумського районного відділу Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", Шумської міської ради, Державного комітету України із земельних ресурсів в особі управління Держкомзему у Шумському районі, треті особи: ТзОВ "Шумськ - Інвест", Шумське РайСТ про визнання дій протиправними щодо відмови у скасуванні державної реєстрації договору оренди земельної ділянки та скасування реєстрації даного договору.

Вказаним судовим рішенням, зокрема, зобов'язано Шумський районний відділ Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" скасувати державну реєстрацію 15.12.2009 договору від 30.06.2009 оренди земельної ділянки площею 1,1365 га за адресою АДРЕСА_1 - орендар ТОВ "Шумськ-Інвест", шляхом внесення відомостей про скасування до автоматизованої системи державного земельного кадастру в порядку, встановленому законодавством.

На думку заявника, врахування судом обставини неправильної державної реєстрації договору оренди землі від 30.06.2009 Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Колегія вважає висновки Львівського апеляційного господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з підстав викладених у ній, достатньо обґрунтованими, враховуючи наступне.

Статтею 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, серед яких однією з підстав є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

В своїй постанові № 17 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (із змінами і доповненнями) пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Також не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.

У з'ясуванні ж наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктами 2 - 5 частини другої статті 112 ГПК України має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору.

Днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в пункті 1 частини другої статті 112 ГПК України, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові.

Таким чином, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних по справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Розглядаючи заяву СПД ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції встановив, що станом на момент прийняття постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2014, заявнику було відомо про наявність підстав для скасування державної реєстрації договору оренди землі, що підтверджується тим, що 02.09.2011 (тобто до прийняття постанови апеляційним господарським судом, яку заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами) постановою Шумського районного суду Тернопільської області відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 до Шумського районного відділу Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", Шумської міської ради, Державного комітету України із земельних ресурсів в особі управління Держкомзему у Шумському районі, за участю ТОВ "Шумськ-Інвест", Шумське РайСТ про визнання дій протиправними щодо відмови у скасуванні державної реєстрації договору оренди земельної ділянки за орендарем ТОВ "Шумськ-інвест" та скасування державної реєстрації даного договору.

Суд апеляційної інстанції визнав обставини, встановлені у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 у справі № 123131/11/9104 такими, що могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, а отже не є нововиявленими обставинами для даної справи.

Крім того, як вже зазначалось, необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини як факту і нового доказу як підтвердження факту. Так, не можуть вважатися такими наступні судові рішення, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Така правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 у справі № 29/441-09.

В даному випадку, рішення адміністративного суду, на яке посилається заявник, було постановлено після набрання законної сили постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 у даній справі, тому за своїм змістом воно є новим доказом, а не нововиявленою обставиною.

Крім того, це судове рішення не містить фактичних даних, що в установленому порядку спростовує факти, які було покладено в основу рішення суду про перегляд якого було подано заяву.

Так, заявником не надано доказів в спростовання факту права власності позивача на ЦМК, а відповідно і виникнення у нього підстави для оформлення права користування земельною ділянкою, яке існувало в продавця ЦМК (право постійного користування); рішення Господарського суду Тернопільської області у справі № 6/82-1471, яким договір оренди землі визнано укладеним; відсутності у заявника доказів оформлення права власності на торговий павільйон НОМЕР_3 та оформлення права власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено павільйон.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що посилання заявника на рішення адміністративного суду, яким зобов'язано скасувати держреєстрацію договору оренди землі, не може кваліфікуватися як нововиявлена обставина, оскільки виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХШ ГПК України.

Посилання заявника на висновок експертів за результатами проведеної комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 21.04.2015 за № 1058/1059/14-22 на стадії розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не відповідає вимогам діючого законодавства та постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 № 17, оскільки не можуть вважатися нововиявленими обставинами, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.

Заперечуючи проти доводів касатора щодо присвоєння спірній земельній ділянці кадастрового номера у зв'язку з реєстрацією за позивачем договору оренди земельної ділянки 15.12.2009, останній в своїх запереченнях звернув увагу на те, що в матеріалах справи є довідка Управління Держкомзему у Шумському районі від 09.11.2009 № 2522 про присвоєння кадастрового номера НОМЕР_2 спірній земельній ділянці Шумського районного споживчого товариства, у зв'язку з наявністю у нього Державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_4 від 13.09.2001. Вказана довідка видана до реєстрації у Шумському відділенні Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 15.12.2009 договору оренди землі.

Посилання касатором в касаційній скарзі та додаткових доводах і міркуваннях, поясненнях на інші обставини та інші судові рішення, а саме:

- на Рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 12.06.2012 у справі № 1917/562/2012 щодо встановлення нумерації об'єктів, розташованих на території м. Шумськ по Ринковій площі, провулкам Ринковий 1, 2;

- на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2016, якою залишено без змін постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.02.2015 у справі № 819/259/14-а про скасування другої державної реєстрації від 15.10.2013 реєстраційною службою Шумського районного управління юстиції Тернопільської області права оренди земельної ділянки за ТОВ "Шумськ-інвест";

- на постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 20.10.2014 про визнання протиправним та скасування рішення Шумської міської ради "Про розгляд пропозиції депутата міської ради Шліхти Анатолія Федоровича", яким включено до порядку денного поточної сесії міської ради розгляд питання про підтвердження адреси цілісного майнового комплексу, власником якого є ТОВ "Шумськ-Інвест" та підтверджено адресу ЦМК;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 27.07.2015 про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ "Шумськ-Інвест";

у відповідності із приписами ст. 1117 ГПК України не приймаються Вищим господарським судом України до розгляду касаційної скарги по суті, оскільки ці рішення судів не були зазначені заявником як нововиявлені обставини і не були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.

В пункті 9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (із змінами і доповненнями) прямо зазначено, що відповідно до статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одного доказу над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази. Ці обмеження поширюються і на права касаційної інстанції у перегляді рішення за нововиявленими обставинами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції на підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів дійшов обґрунтованого висновку про те, що викладені у заяві обставини не можуть кваліфікуватися як нововиявлені, оскільки не спростовують фактів, які покладені в основу судового рішення про перегляд якого подано заяву, що стало підставою для відмови у її задоволенні.

До того ж, колегія вважає за доцільне зазначити, що заява про перегляд судового рішення на зазначених підставах суперечить практиці Європейського суду з прав людини з огляду на наступне.

Так, принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу resjudikata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду справи та винесення нового рішення.

Таким чином, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, скасування рішення суду, що набрало законної сили, в провадженні за нововиявленими обставинами за відсутності факту істотних обставин, з мотивів неправильного застосування судом норма матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статті 1 Першого протоколу до неї.

Заява СПД ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з підстав заявлених у ній, задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Львівським апеляційним господарським судом дана належна юридична оцінка усім обставинам справи, вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування оскаржуваної судової ухвали, відсутні.

Доводи, що викладені в касаційній скарзі не спростовують правильних висновків апеляційного господарського суду та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 у справі № 7/16/5022-143/2012 (18/36/5022753/2011) залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і М. В. Данилова

Т. Б. Данилова