КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"26" лютого 2016 р. Справа №910/28101/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Рудченка С.Г.

Яковлєва М.Л.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Златобанк» в

особі Уповноваженої особи Фонду гарантування

вкладів фізичних осіб на ліквідацію В.І. Славінського

на Рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.15

у справі № 910/28101/15 (суддя Привалова А.І.)

за позовом ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"

до відповідача ПАТ «Златобанк»

про стягнення заборгованості у розмірі 62 817 588,31 грн. за

Договорами банківського рахунку.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПрАТ "Міжнародні Авіалінії України" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача ПАТ «Златобанк» про стягнення заборгованості у сумі 62 817 588,31 грн. за Договором банківського рахунку № 1588-ЮР від 12.08.2012 та Договором банківського рахунку № 1588-ЮР від 05.07.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.12.2015 № 910/28101/15 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, як заявлених необґрунтовано.

Не погоджуючись з вказаним Рішенням, відповідач ПАТ «Златобанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію В.І. Славінського звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить Рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2015 № 910/28101/15 «змінити, в позові ПрАТ "Міжнародні Авіалінії України" відмовити повністю з підстав, зазначених у цій апеляційній скарзі АТ «Златобанк».

За Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2016 для розгляду даної апеляційної скарги було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Рудченко С.Г., Яковлєв М.Л..

Розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду судом, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 93 Господарського процессуального кодексу (надалі - ГПК) України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2015 в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення, повний текст якого підписано 04.01.2016.

У відповідності до статті 50 ГПК України процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом. Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено протягом всього періоду. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Згідно зі статтею 51 ГПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Отже, останнім днем строку на подання апеляційної скарги на вказане рішення, відповідно до вимог статті 93 ГПК України є 14.01.2016.

Між тим, апеляційна скарга подана 05.02.2016, що підтверджується відбитком поштового штемпелю, що міститься на поштовому конверті, в якому надійшла апеляційна скарга, тобто, через 22 (двадцять два) дні після закінчення встановленого ч. 1 ст. 93 ГПК України строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду.

Одночасно, з поданням апеляційної скарги, скаржник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з Заявою про відновлення процесуального строку на апеляційне оскарження Рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2015 № 910/28101/15. Вказане Клопотання мотивоване тим, що банк був обізнаний з повним текстом судового рішення лише 26.01.2016, в той час, коли йому надійшла апеляційна скарга ПрАТ "Міжнародні Авіалінії України" до якої було додано копію Рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2015 № 910/28101/15. Таким чином, за оцінкою банку, наведені вище обставини унеможливили подання апеляційної скарги в строк та є поважними підставами для відновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів вважає його таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Виходячи зі змісту статті 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Слід зазначити, що представник банку був присутній у судовому засіданні від 29.12.2015, в якому було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, що відображено в Протоколі судового засідання (т.3 а/с 119).

У відповідності до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Як роз'яснено у пп. 3.18 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом ст. 87 ГПК України надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено. Водночас ці сторони, прокурор, треті особи (які були присутні в судовому засіданні) мають право згідно з частиною другою статті 22 ГПК України знайомитися з відповідними процесуальними актами, знімати їх копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень.

Таким чином, у представника скаржника була наявна інформація про хід та результат розгляду позовної заяви, та з врахуванням того, що законодавством передбачена можливість отримання повного рішення безпосередньо у суді за зверненням представника сторони, колегія суддів вважає, що можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Як вбачається з матеріалів даної справи, позивач не скористався своїм процесуальним правом отримання судового рішення під розписку безпосередньо у суді та не звертався до місцевого господарського суду з клопотанням про видачу судового рішення нарочно. На останній сторінці рішення є лише розписка представника позивача за довіреністю - Козуб Б.Ю. з відміткою про отримання цього рішення - 15.01.2016.

При цьому, наведені заявником підстави в обґрунтування причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги на Рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2015 № 910/28101/15, а саме, що банк був обізнаний з повним текстом судового рішення лише 26.01.2016, в той час, коли йому надійшла апеляційна скарга ПрАТ "Міжнародні Авіалінії України" до якої було додано копію Рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2015 № 910/28101/15, не можуть бути визнанні поважними, адже не є об'єктивно непереборними.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідач не був позбавлений права звернутись до «Єдиного державного реєстру судових рішень», де здійснюється офіційне оприлюднення судових рішень та судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Інших доводів та доказів щодо наявності причин пропуску процесуального строку з обґрунтуванням їх поважності, які б позбавляли ПАТ «Златобанк» подати апеляційну скаргу у встановлений ч. 1 ст. 93 ГПК України строк, що могло б бути підставою для відновлення пропущеного процесуального строку відповідно до ст. 53 ГПК України, апеляційна скарга не містить.

Колегія суддів зазначає, що подання стороною клопотання про відновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку для подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку з наданням відповідних доказів.

Також, встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи. При цьому, норма про можливість відновлення процесуальних строків є по суті пільгою, що може використовуватися лише, як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного із процесуальних строків.

Враховуючи, що скаржник не зазначив в клопотанні про наявність об'єктивних перешкод, які унеможливили подання ним апеляційної скарги в установлений строк, колегія суддів не може визнати викладені у клопотанні обставини поважними причинами пропуску процесуального строку та дійшла до висновку, що заявлене клопотання скаржника про відновлення строку для подання апеляційної скарги не підлягає задоволенню, а строк для подання скарги не підлягає поновленню.

Аналогічна правова позиція, щодо відсутності підстав для відновлення процесуального строку оскарження, викладена у Постановах Вищого господарського суду України від 13.11.2015 № 910/3391/15-г, від 12.10.2015 №910/21581/14, від 29.09.2015 № 910/28347/14.

У відповідності до статті 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно з вимогами статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Отже, скаржником не надано належних доказів того, що він не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку не вбачається.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на відхилення клопотання про відновлення строку оскарження, апеляційна скарга не приймається до розгляду та підлягає поверненню скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, ст. 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Повернути відповідачу ПАТ «Златобанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію В.І. Славінського апеляційну скаргу на Рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2015 № 910/28101/15 на 22 аркушах з конвертом, в тому числі оригінал Платіжного доручення про сплату судового збору від 29.01.2016 № 2851 на суму 200 970,00 грн. без розгляду.

Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2016 № 910/28101/15 надіслати зазначеним у скарзі сторонам.

Матеріали справи № 910/28101/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді С.Г. Рудченко

М.Л. Яковлєв