Справа № 2-165/11

Провадження №6/471/7/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2016 р.

Братський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Губанової В.М. при секретарі Тягнирядно І.Г., розглянувши подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Братського районного управління юстиції про обмеження виїзду за кордон,

ВСТАНОВИВ:

Старший Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Братського районного управління юстиції в Миколаївській області ОСОБА_1 звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, без вилучення паспортного документу - до виконання зобов'язань.

Свої вимоги мотивує тим, що на примусовому виконанні у відділі ДВС Братського районного управління юстиції в Миколаївській області знаходиться виконавчий лист №2-165 виданий 04.07.2011 року Братським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів громадян, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 травня 2011 року.

Ст. виконавцем 06.10.2015 р. відкрито виконавче провадження.

Аліменти відповідачем в добровільному порядку сплачувалися, тобто йшло відрахування із Братського районного центру зайнятості в період з грудня 2015 року по лютий 2016 року. Заборгованість по аліментам становить 31607,32 грн.

Дослідивши матеріали подання та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон визначені Законом України “Про порядок виїзду в в'їзду в Україну громадян України” (надалі — Закон).

Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у таких випадках:

- якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання -до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (п.2);

- якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань (п.5);

- якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі (п.8).

Отже, Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з чим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних права та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням слід розуміти, як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадження, коли виконати цей обов'язок є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборна сила, події тощо).

Відповідно до п.18 ч.3 ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Отже, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.

Разом з тим, відомостей про те яким саме чином боржник ухиляється від виконання вимоги матеріали справи не містять.

Ст. виконавцем до суду не надано інформації, чи має ОСОБА_2 закордонний паспорт і які саме його дії спрямували державного виконавця вчинити дії по обмеженню виїзду за кодон.

До матеріалів справи не додано паспортні дані його, дані про місце проживання чи перебування ОСОБА_2, підтвердження факту відкриття виконавчого провадження. В поданні не зрозуміло викладені факти щодо виконавчого листа, вказані посилання на постанову про закінчення виконавчого провадження та не вмотивована сума заборгованості по аліментам та період їх не сплати.

Згідно положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказів, які б свідчили про те, що божник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, тобто, ухиляється від виконання вказаного рішення суду відділом ДВС та намір виїхати за кордон суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що в задоволенні подання слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 209, 210 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Братського районного управління юстиції в Миколаївській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 Васильовича- відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області через Братський районний суд Миколаївської області протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя ОСОБА_5