Судове рішення #5401980

                             

                        ПОСТАНОВА

                        Іменем України

1 квітня 2009 року                                        с. Мілове

    Суддя Міловського районного суду Луганської області Чехов С.І.  розглянувши у порядку письмового  провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону україни “Про соціальний захист дітей війни”.

                        В С Т А Н О В И В:

    До суду звернувся позивач ОСОБА_1. із адміністративним позовом  у якому просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Міловському районі нарахувати на його  користь недоплачену  як “дитині війни “ щомісячну державну соціальну  допомогу за 2006-2008 роки у сумі 3891,90 гривень.

    Свої дії позивач ОСОБА_1.  мотивує тим, що він відповідно статті 1 Закону України № 2195-1V від 18 листопада 2004 року “Про  соціальний захист дітей війни” має статус “дитини війни”. За цім Законом згідно ст. 6 з 1 січня 2006 року йому  повинні виплачувати щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак за 2006-2008 роки така допомога не виплачувалась. Він звернувся з цим питанням 6 лютого  2009 року до відповідача  Управління Пенсійним фондом України  у Міловському районі, однак у той же день отримав відповідь яку вважає незаконною. Оскільки у 2006-2008 роках йому  допомога  не виплачувалась з тих підстав, що Верховною Радою України своїм Законом № 3235 – 1V від 20 грудня 2005 року “Про державний бюджет України на 2006 рік” ст. ст. 77, 110 та Законом України № 489-V від 19 грудня 2006 року “Про державний бюджет України на 2007 рік” п.12  ст.77 призупинила дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Однак Конституційний суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року вирішив визнати не відповідаючим  Конституції України положенням Закони України ”Про державний бюджет України  на 2007 рік” п12 ст. 71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року.

    До початку судового засідання від сторін надійшли  заяви про слухання справи   без  їх участі. 1 квітня 2009 року  постановлено ухвалу про розгляд  справим у порядку письмового провадження.

    Від відповідача надійшло   заперечення проти позову у якому він посилається на наступне , що відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” було встановлено, що у 2007 році  було підвищення до пенсії відповідно до  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачувалось особам, які є інвалідами. Виплата надбавки пенсіонерам, які не мали групи інвалідності не проводилась. Рішенням Конституційного суду  України від 9 липня 2007 року  було визнано не конституційними положення Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”Будь яких змін до бюджету 2007 року на рішення Конституційного суду України Верховною радою України не приймалось. Закон України “Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України прийнято рішення про виплату надбавки дітям війни з 1 січня 2008 року у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність 47 гривень, з 1 квітня 2008 року 48,10 гривень, з 1 липня 2008 року 48,20 гривень, 1 жовтня 2008 року 49,80- гривень. На теперішній час розмір надбавки становить 49,80 гривень. Рішення уряду по виплаті набавок “дітям війни” за минулий 2007 рік в поточному році не приймалось. Положення Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення конституційним судом України рішення з 22 травня 2008 рік. Разом з ти, рішення про відновлення дії вищезазначених законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін до них Верховною Радою України не приймалось. Внаслідок цього, порядок обчислення пенсій та або підвищення до них, передбачених вищезазначеними законодавчими актами залишився неврегульованим. Так  у 2008 році обчислення пенсій та підвищення, передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни” здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”. В своїх діях порушень норм діючого законодавства  не вбачають та позов не визнають.

    Суд  приходить до висновку про  часткове задоволення заявлених позовних вимог.

    Відповідно копії посвідчення  Серії  НОМЕР_1 позивач має статус “дитини війни” .(а.с.5)

    Згідно листа від  від управління Пенсійного фонду України в Міловському районі йому було роз'яснено положення нарахування щомісячного довічного грошового утримання, чи державної соціальної допомоги , що виплачуються замість пенсії і далі відмовлено у перерахуванні  посилаючись на те, що законодавством  не врегульовано питання таких виплат. (а.с.6)

    Відповідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни “ від 18 листопада 2004 року № 2195-1V, що набрав чинності 1 січня 2006 року, слід що “Дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком”

    За ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” дії ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” була зупинена.

    Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статті 71 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” яким була призупинена дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнано таким, що не відповідають Конституції України.

    З наведеного слід, що положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна допомога, що виплачується  замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними з 9 липня 2007 року день ухвалення рішення Конституційним судом України до 31 грудня 2007 року кінець бюджетного року.

    Згідно ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний  повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

    За ст. 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року ( із змінами від 15 березня 2007 року) був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність а сам у 2007 році з 1 січня-380 гривень, 1 квітня- 406 гривень, 1 липня - 410,06 гривень,1 жовтня року- 415,11 гривень.

    Таким чином, суд вважає , що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційним судом України, відповідач повинен підвищити позивачу розмір пенсії, як дитині війни, тому вимоги позивача підлягають задоволенню і здійснити перерахунок за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік.

    Крім того відповідно Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ від 28 грудня 2007 року де були внесені зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зокрема ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії буде  виплачуватись підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

    За рішення Конституційного суду України № 1-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення п. 28 розділу2  внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ від 28 грудня 2007 року, щодо внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.

    Однак відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року за № 530 «Де які питання соціального захисту окремих категорії громадян»   відповідно ст.8  було вирішено “ Установити, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується заміст пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах з 22 травня 2008 року 48,10 гривень, з 1 липня 2008 року 48,20 гривень, 1 жовтня 2008 року 49,80- гривень.”

    Про зміну цього остаточного рішення яке було прийнято після рішення Конституційного суду України  № 1-рп/2008 від 22 травня 2008 року ніхто не звертався.

    Вимоги у цій частині позову  позивачу задоволенню  не підлягають.

    Відносно ст.77 ст. 110 Закону України “Про державний бюджет на 2006 рік” на який посилається позивач ОСОБА_1. є без підставними  і в цій частині позовних вимог належить відмовити у задоволенні оскільки в них не містить вказаного про зупинення діючого Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в цьому законі вказано , що слід установити, що пільги дітям війни передбачені абзацами 7 ст. 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” запроваджується з 1 січня 2006 року, а ст. 6 у 2006 році поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, що вказує на дію Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

    Вимоги у цій частині позову позивачу задоволенню не підлягають.

    Позивач просив поновити пропущений строк для звернення до суду, посилаючись на те, що його права були обмеженні шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів, Законів України,  грубе порушення його конституційних прав тривало понад півтора року. Суд вважає, що ця заява підлягає задоволенню і вважає, що позивачем строк звернення до суду був пропущений з поважних причин і підлягає поновленню, оскільки йому стало відомо про порушення його прав з  висвітлення зазначених події  у засобах масової інформації та з відповіді начальника Управління Пенсійним Фондом України в Міловському районі.

    Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень. Суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) а у випадку часткового задоволення позову- відповідно до заявлених вимог.

    Керуючись   ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” ст. ст. 62, 71 Закону України “Про державний бюджет України на  2007 рік” Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008  а також ст. ст.2,17,87,94,158-163 КАС України,-

                        П О С Т А Н О В И В:

    Поновити строк звернення позивачу ОСОБА_1 до суду, як такий, що був пропущений з поважних причин.

    Позов ОСОБА_1     задовольнити частково.

    Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області здійснити виплату  ОСОБА_1      підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року .

      В частині інших заявлених вимог ОСОБА_1       відмовити за необґрунтованістю.

    Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1    судові витрати у сумі 3 гривни  40 копійок.

    Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення до Міловського районного суду.

    Апеляційна скарга на постанову Міловського районного суду подається протягом 20 днів до Донецького адміністративного  апеляційного суду, шляхом її направлення через Міловський районний суд після  подання заяви про апеляційне оскарження.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження .

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано в строк. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

            Суддя:                 С.І. Чехов

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація