Судове рішення #5404331

Справа № 1-239\09

                                                                                           

В И Р О К

І М  Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

14.07.2009 року  Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

                головуючого судді - Воронцової С.В.,

                при секретарі -  Остапенко О.В.,

                за участю прокурора –  Бондаренка П.В.,

                потерпілого – ОСОБА_1,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3,  неодруженого,   непрацюючого ,  раніше судимого: 12.05.2004 року Деснянським районним судом м.Чернігова за ч.2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75,76 КК України з іспитовим строком на 1 рік;   24.05.2005 року Деснянським районним судом м.Чернігова за ч.2 ст. 309,  ч.1 ст.317,70,71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільнився 11.01.2008 року по відбуттю покарання, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4 -б31,

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         

в скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2,186 ч.1  КК України ,

                                                          В С Т А Н О В И В :

30 березня 2009 року близько 22 .00 години , ОСОБА_2  , знаходячись біля поштового відділення №37 що розташоване по проспекту Мира ,190 м.Чернігова , де намагався відкрито викрасти велосипед з тросом загальною вартістю 200 грн., сумку чорного кольору вартістю 40 грн. з речами , а саме : ключами від роботи в кількості 5 шт. , ключами від квартири в кількості 1 шт., та ключами від підвалу в кількості 2 шт.,що не представляють матеріальної цінності для потерпілого , перепусткою на роботу , яка не  представляє матеріальної цінності для потерпілого , мобільним телефоном марки «Нокіа 1112» вартістю 200 грн. з сім-карткою оператора мобільного зв»язку «Київстар» , вартістю 25 грн. з грошима на рахунку 10 грн., а всього на загальну суму 475 грн., що належать ОСОБА_1 , однак свій злочинний умисел довести до кінця не зміг , так як був затриманий неподалік від місця скоєння злочину працівниками міліції.

          В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, визнав себе винним частково по пред”явленому обвинуваченню за ст.ст.15 ч.2, 186 ч.1  КК України та не заперечуючи фактичних обставин відкритого викрадення велосипеда належного потерпілому , вказав що попросив у потерпілого велосипед , той йому відповів, однак відповіді він не зрозумів , після чого він взяв його велосипед та поїхав , його стали наздоганяти , він кинув велосипед , після чого його затримали та прибув дільничний, після чого його доставили до відділення міліції, стверджував що коли забирав велосипед , сумка знаходилась в руках потерпілого. В скоєному щиро кається.

          Факт замаху на  відкрите викрадення його майна при зазначених вище обставинах підтвердив в судовому засіданні потерпілий  ОСОБА_1 , наполягав на тому що підсудний викрав його велосипед на якому знаходилась сумка з речами , при цьому вирвав його в нього з рук , він лише успів забрати сумку , яка при цьому розірвалась. Підтвердив дані ним в ході досудового слідства покази на а.с. 17,20, з приводу того , що він повертався додому , був в стані алкогольного сп»яніння , вів велосипед в руках , поблизу дерева зупинився та поставив велосипед до нього підійшов підсудний та вирвав у нього велосипед, після чого став бігти , він кричав йому в слід щоб він зупинився однак той побіг далі , за ним побігло двоє невідомих чоловіків , після чого до нього підійшли співробітники міліції , які були з його велосипедом та затриманою особою. Матеріальних та моральних претензій до підсудного він не має.

         Допитаний в ході досудового слідства  ОСОБА_3 , що працює ДІМ НВЧМВ УМВС України в Чернігівській області , показав що знаходячись на зупинці громадського транспорту «Вул. Пархоменко»,  побачив як невідомий чоловік починає відводити від іншого чоловіка в сторону велосипед а той намагається його зупинити , однак у нього нічого не виходило, оскільки він перебував в стані алкогольного сп»яніння. Двоє чоловіків, що стояли поруч нього на зупинці, стали наздоганяти невідомого чоловіка , який забрав велосипед,  побачивши що за ним біжать , він його кинув , двоє чоловіків що йшли назустріч допомогли його затримати , потім з»ясувалось що ОСОБА_2, побачивши чоловіка який знаходиться в стані алкогольного сп»яніння, вирішив викрасти його велосипед, однак був затриманий та викрадене в нього вилучили, про що він в присутності понятих склав протокол.(а.с.35)

       Свідок ОСОБА_4 дав в ході досудового слідства аналогічні покази та показав що знаходився на зупинці громадського транспорту «Вул. Пархоменко» разом з товаришем та співробітником міліції ОСОБА_3 та побачили як невідомий чоловік відводить в сторону від іншого велосипед , той намагається цьому завадити , але в нього не виходить, оскільки він перебував в стані алкогольного сп»яніння, після чого вони з товаришем побігли за чоловіком який тікав з велосипедом , той побачивши що за ним біжать , кинув велосипед , хлопці що йшли навпроти допомогли його затримати. Після чого потерпілий пояснив що велосипед належить йому,  а затриманий назвавши свої дані, пояснив що побачивши п»яного чоловіка , відкрито заволодів його велосипедом,  після чого в їх присутності як понятих співробітник міліції виявив та вилучив викрадений велосипед. Ніяких заходів фізичного та психологічного впливу до затриманого з боку співробітників міліції не застосовувалось.(а.с.46)

         Викладене підтверджується наступними доказами :

- Протоколом огляду місця події злочину від 30.03.2009 року , згідно якого було зафіксовано місце зникнення майна , що належить ОСОБА_1В.(а.с.8);

 - Протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 від 31.03.2009 року , згідно якого потерпілий наполягав на тому що останній вирвав у нього з рук велосипед , а ОСОБА_2 стверджував що відкрито заволодів велосипедом який стояв поруч з деревом де був потерпілий. (а.с.22);

- Матеріалами виявлення , вилучення та огляду належних потерпілому речей , що були приєднані до матеріалів справи в якості речових доказів.(а.с.36,37,38)

- Речовими доказами по справі:   велосипед марки «Україна» з тросом , сумка чорного кольору , ключі від роботи в кількості 5 шт. , ключі від квартири в кількості 1 шт., та ключі від підвалу в кількості 2 шт., перепустка на роботу , мобільний телефон марки «Нокіа 1112» з сім-карткою оператора мобільного зв»язку «Київстар», що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_1 (а.с. 18,38-39)          

      Аналізуючи зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази у їх сукупності , суд знаходить покази підсудного захисними , та  приходить до висновку , що обвинувачення пред”явлене   ОСОБА_2 органом досудового слідства обвинувачення знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі.

        З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку що умисні дії ОСОБА_2  , які  виразились в замаху на  відкрите викрадення майна, що належить  потерпілому ОСОБА_1, недоведені до кінця з причин які не залежали від волі винного , підлягають кваліфікації за ст.ст.15 ч.2 186 ч.1 КК України.

          Вирішуючи питання про призначення підсудному покарання суд керується вимогами ст.ст.65-67, 69-1 КК України та Постановою Пленуму Верховного Суду України  від 24.10.2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання ” та виходить із принципів законності, справедливості,обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

        При вирішенні питання про призначення підсудному міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відноситься до категорії  середньої тяжкості,  особу підсудного , що раніше неодноразово притягувався  до кримінальної відповідальності та вчинив злочин в період непогашеної судимості ,  позитивно характеризується , приймає до уваги його вік , сімейні та матеріальні обставини, а саме те що він має на утриманні матір інваліда 1-ої групи, стан його здоров”я, наявність обставин, що пом”якшують покарання, як щире каяття, та  відсутність матеріальної шкоди , за відсутності такої, що його обтяжує, і вважає  за можливе призначити  ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі  згідно мінімальних межі санкції ст.ст.15 ч.2,186 ч.1 КК України.

       Враховуючи дані про особу підсудного, наявність пом”якшуючих покарання обставин суд вважає ,що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства,і знаходить за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши   іспитовий строк.

        Суд відповідно до вимог ст.76 п.3,4 КПК України  знаходить за необхідне зобов”язати підсудного повідомляти органи КВІ про зміну  місця проживання, роботи та з»являтись періодично для реєстрації.

        Враховуючи що в судовому засіданні не здобуто доказів того що своєю хворобою на наркоманію підсудний становить загрозу для життя та здоров»я інших осіб , суд не знаходить підстав передбачених ст.96 КК України для призначення йому примусового лікування з приводу наркоманії , однак з огляду на висновки судово – наркологічної експертизи , довідки про перебування на обліку в ЧОНД , суд відповідно до п.5 ст.76 КК України вважає за необхідне зобов»язати ОСОБА_2 пройти курс лікування з приводу наркоманії самостійно.

          Речові докази по справі:  велосипед марки «Україна» з тросом , сумка чорного кольору , ключі від роботи в кількості 5 шт. , ключі від квартири в кількості 1 шт., та ключі від підвалу в кількості 2 шт., перепустка на роботу , мобільний телефон марки «Нокіа 1112» з сім-карткою оператора мобільного зв»язку «Київстар», що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_1  - залишити власнику.( реквізити а.с.18,38-39)

        До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу  у відношенні  підсудного залишити без змін - підписку про невиїзд.

       На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

           

            ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ст.ст.15 ч.2 186 ч.1 КК України  та призначити йому покарання 1 (одного) року позбавлення волі .

          На підставі ст.ст.75,76 п.п.3,4,5 КК України  звільнити ОСОБА_2 від покарання ,якщо він протягом 2 (двох) років іспитового терміну не вчинить нового злочину , буде повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання, роботи, з»являтись періодично для реєстрації та пройде самостійно курс лікування з приводу наркоманії.

          Речові докази по справі:  велосипед марки «Україна» з тросом , сумка чорного кольору , ключі від роботи в кількості 5 шт. , ключі від квартири в кількості 1 шт., та ключі від підвалу в кількості 2 шт., перепустка на роботу , мобільний телефон марки «Нокіа 1112» з сім-карткою оператора мобільного зв»язку «Київстар», що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_1  - залишити власнику.( реквізити а.с.18,38-39)

        До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу  у відношенні  засудженого ОСОБА_2 залишити без змін - підписку про невиїзд.

        На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

                Суддя

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація