КОПІЯ

Справа № 542/41/16-ц

2/542/130/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2016 року Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Гаврилюка О.І.,

при секретарі - Коркішко А.М.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нові Санжари справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.

15 листопада 2014 року позивач та відповідач уклали між собою шлюб, який був зареєстрованим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Зінківського районного управління юстиції 15 листопада 2014р., по актовому запису № 127, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1.

Після реєстрації шлюбу позивачу було привласнено прізвище ОСОБА_1, дошлюбне ОСОБА_1.

Від шлюбу з відповідачем мають малолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Спільне життя позивача з відповідачем не склалося. З 25 вересня 2015 року фактично припинили шлюбні відносини, проживають окремо, спільного господарства не ведуть.

Згідно довідки Лелюхівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області №1/02-26 від 04 січня 2016 року, позивач, фактично постійно проживає без реєстрації у домоволодінні ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1. Спільний з відповідачем малолітній син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з позивачем за вищезазначеною адресою.

Дитина знаходиться на утриманні позивача.

Позивач не має наміру перешкоджати відповідачу в здійсненні його прав та обов'язків щодо спільної дитини.

В позовній заяві позивач зазначила, що протягом тривалого часу відповідач взагалі самоусунувся від необхідності матеріально забезпечувати свою сім'ю. З вересня 2015 року зароблені ним кошти взагалі не надавалися для потреб сім'ї, враховуючи цю обставину у позивача є підстави вважати, що відповідач і в подальшому в добровільному порядку буде ухилятись від матеріального утримання дитини.

Позивач знаходиться у скрутному матеріальному становищі, оскільки джерел доходу, крім соціальних виплат по догляду за дитиною не має. Підсобного господарства, яке давало б можливість отримувати доходи, відсутнє.

Зі свого боку, позивач прикладає всі зусилля для забезпечення потреб дитини, але це не дозволяє повністю забезпечити та задовольнити потреби малолітнього сина на його повноцінне харчування, купівлю необхідного дитячого одягу та взуття, ліків у разі хвороби, та на інші життєві потреби дитини.

У зв'язку із складним матеріальним становищем, позивач потребує матеріальної допомоги на своє утримання від відповідача, оскільки не може працювати, так як доглядає дитину.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги змінила. Прохає зобов'язати відповідача сплачувати аліменти на користь сина, ОСОБА_3, в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до досягнення сином повноліття, а в разі продовження ним навчання - до досягнення віку 23 років, а також сплачувати аліменти в розмірі 1/6 частини всіх його видів заробітку(доходу) щомісячно на її утримання, на період до досягнення сином, ОСОБА_3, трьохрічного віку.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, прохає сплачувати аліменти на утримання позивача та на користь сина, ОСОБА_3, в твердій грошовій сумі 400 (чотириста) грн. щомісячно, так як він сплачує аліменти на утримання своєї неповнолітньої дитини, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, від першого шлюбу.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та давши належну оцінку доказів в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданим Виконавчим комітетом Батьківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області 14 січня 2015року (а.с. 8).

Дитина проживає разом з позивачем у домоволодінні ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Лелюхівської сільської ради від 04.01.2016 року №1/02-26 (а.с. 9).

Згідно ст. 180, ч. 3 ст. 181 СК України, батьки зобов'язані особисто утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Частина 2 ст. 182 СК України встановлює, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до вимог ч. 2 та ч. 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне положення відповідача і приходить до висновку, що він є молодою працездатною особою, працює і спроможний платити аліменти на утримання дружини, та на утримання дитини.

У зв'язку з тим, що на батьків покладається обов'язок в рівних частинах утримувати дітей, в порядку ст.180 СК України, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, а саме про стягнення з відповідача аліменти на користь сина, ОСОБА_3, в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до досягнення сином повноліття, а в разі продовження ним навчання - до досягнення віку 23 років, а також сплачувати аліменти в розмірі 1/6 частини всіх його видів заробітку(доходу) щомісячно на утримання позивача, на період до досягнення сином, ОСОБА_3, трьохрічного віку.

Згідно ст.88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 3 Цивільного кодексу України, ст.ст. 84, 180-184 Сімейного кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 сплачувати аліменти на користь сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до досягнення сином повноліття, а в разі продовження ним навчання - до досягнення віку 23 років.

Зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, сплачувати аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку(доходу) щомісячно, на утримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, до досягнення сином, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьохрічного віку.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь держави судовий збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Полтавської області через Новосанжарський районний суд.

Відповідає оригіналу.

Суддя О.І. Гаврилюк