КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 760/22559/15-а Суддя доповідач Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

04 березня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Грищенко Т.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 02 лютого 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Адміністрації Державної прикордонної служби України про перерахунок одноразової грошової допомоги та відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 02 лютого 2016 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 КАС України.

Так, до апеляційної скарги не додано належним чином оформлений документ про сплату апелянтом судового збору передбаченого п.п. 1 п. 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень КАС України, а саме: судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується в порядку, встановленому законодавством для державного мита.

У п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка набрала чинності станом на дату виникнення в апелянта права на апеляційне оскарження, встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинною на момент звернення позивача до суду першої інстанції із заявою у цій справі, було закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру (який подано фізичною особою) справляється судовий збір у розмірі: 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинною на момент звернення позивача до суду першої інстанції з адміністративним позовом у цій справі, було закріплено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У Законі України «Про Державний бюджет на 2015 рік» станом на 01.01.2015 р. було встановлено розмір мінімально заробітної плати 1218,00 грн.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у справі за даним позовом немайнового характеру судовий збір становить 1071,84 грн. ((487,2х2)х110%).

Однак, апелянтом судовий збір сплачено не було та не надано суду жодних доказів, які б підтверджували наявність у нього пільг зі сплати судового збору, у відповідності до ст.5 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на момент виникнення в нього права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі.

Апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з тим, що Міністерство оборони України є бюджетною установою і сплата судового збору здійснюються структурним підрозділом - Департаментом фінансів МО України, через органи державного казначейства України (подання заявок до Департаменту фінансів МО України, реєстрація, надання виконавцям, підготовка документів, відправка в казначейство, оплата та отримання відмітки на платіжному дорученні про оплату тощо), а тому ще не сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову суду.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Однак, як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір", як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року №38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Також, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України.

Таким чином, таке звільнення апелянта від сплати судового збору може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Отже, на підставі наведеного, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

За наведених обставин в їх сукупності, прихожу до висновку, що подана апеляційна скарга не може бути прийнятою до розгляду, та підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до вимог ч.3 ст.189 КАС України до апеляційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без руху, та надати тридцятиденний строк з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову суду в розмірі 2143,68 грн. за наступними реквізитами: Р/Р 31211206781007, Банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ-38004897, МФО 820019, Код класифікації доходів бюджету: 22030001, Символ звітності -206, Призначення платежу: Судовий збір Київський ААС, пункт таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору, ПІБ позивача, номер справи. Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва.

У разі невиконання вимог суду до зазначеного вище строку апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: Т.М. Грищенко