АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 654/3103/15-ц Головуючий в 1 інстанції: Ширінська О.Х. Номер провадження: 22-ц/791/664/16 Доповідач – Іванова І.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого – Іванової І.П.

суддів: Базіль Л.В.,Полікарпової О.М.,

секретар – Прушинська О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2

на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від  08 грудня 2015 року

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство «Кредобанк», про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (далі – ТОВ «ФК Приватні інвестиції») звернулося до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що між Відкритим акціонерним товариством «Кредобанк» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Кредобанк») та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 16/пж, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит у сумі 270 000 доларів США. 29 листопада 2011 року між ПАТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК Приватні інвестиції» було укладено договір факторингу, відповідно до якого 14 грудня 2011 року відбулось відступлення права вимоги всіх грошових зобов’язань до позичальника ОСОБА_2 Відповідач своїх зобов’язань по поверненню кредитних коштів за кредитним договором не виконав, у зв’язку з чим 23 липня 2010 року Суворовський районний суд м. Херсона ухвалив рішення по справі № 2-3398/10, яким стягнув заборгованість з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Кредобанк» в сумі 2 602 593,20 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Під час здійснення примусових заходів стягнень не відбулось. На даний час заборгованість відповідача за кредитним договором №16/пж складає: 362 595,93 доларів США, що за курсом НБУ станом на 08 червня 2015 року складає: 7 625 392, 40 грн., з яких: 262 312, 87 доларів США – сума заборгованості за кредитом; 48 453, 84 доларів США - сума заборгованості за відсотками; 51 829, 22 доларів США - сума штрафних санкцій за не своєчасне повернення кредиту. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 16/пж від 04 серпня 2008 року в сумі 7 253 92, 40 грн. та сплачений судовий збір.

У запереченнях на позовну заяву представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову та вказав, що відповідно до довідки № 18.08/4-3502/13 від 20 лютого 2013 року, виданої Херсонським відділенням центральної філії ПАТ «Кредобанк» кредит ОСОБА_2 за кредитним договором № 16/пж від 04 серпня 2008 року погашено повністю, всі платежі, транші, відсотки, комісії сплачено в повному обсязі. Виконавче провадження № 34505668 по виконанню судового рішення про стягнення з ОСОБА_2 2 602 593,20 грн., 04 квітня 2013 року було закрито ВДВС Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні у зв'язку з фактичним виконанням виконавчого документа. Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 04 червня 2014 року у скасуванні постанови державного виконавця було відмовлено. Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 22 березня 2013 року по справі № 668/2653/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Кредобанк» про визнання договору іпотеки недійсним, визнано недійсним договір іпотеки №16/пж від 04 серпня 2008 року, укладений між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_3, ОСОБА_2 та суд визнав повне погашення кредитних зобов'язань ОСОБА_2 перед банком.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від  08 грудня 2015 року позов ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» задоволено. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Приватні інвестиції» задоволено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» заборгованість за кредитним договором № 16/пж від 04 серпня 2008 року у сумі 7 625 392, 40 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 410,40 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що 04 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 16/пж, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит у сумі 270 000 доларів США зі сплатою 16,00 % річних на строк до 01 серпня 2023 року.

29 листопада 2011 року між ПАТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК Приватні інвестиції» було укладено договір факторингу, відповідно до якого 14 грудня 2011 року відбулось відступлення права вимоги всіх грошових зобов’язань до позичальника ОСОБА_2

Заслухавши доповідача, сторони, що з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції, виходив з того, що між сторонами склались договірні відносини. За кредитним договором № 16/пж від 04 серпня 2008 року ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 7 625 392, 40 грн. З 29 листопада 2011 року до ТОВ «ФК Приватні інвестиції» перейшли всі права кредитора у зобов’язані по договору факторингу. Довідку № 18.08/4-3502/13 від 20 лютого 2013 року, на яку посилається відповідач, заперечуючи проти позову,відкликано ПАТ «Кредобанк» як помилково видану, оскільки на момент її видачі ПАТ «Кредобанк» не володів інформацією щодо проведення будь-яких фінансових операцій по даному кредиту, а первинного платіжного документа щодо погашення кредиту за кредитним договором № 16/пж від 04 серпня 2008 року відповідачем та його представником не надано. Такого висновку суд першої інстанції дійшов обґрунтовано.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України цього Кодексу.

Довід апеляційної скарги, що суд не взяв до уваги рішення Суворовського суду м.Херсона від 22 березня 2013 року не заслуговує на увагу. Зазначеним рішенням було визнано недійсним договір іпотеки, укладений між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_3, ОСОБА_2 з тих підстав, що майно було передано в іпотеку без згоди співвласника майна.

Не можна погодитись з доводом апеляції, що суд першої інстанції безпідставно відхилив належний та допустимий доказ: довідку банку від 21 березня 2013 року про відсутність заборгованості ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи, 20 лютого 2013 року за №18.08/4-3502/13 ОСОБА_2 видано довідку про погашення ним всіх платежів (а.с.84). 21 березня 2013 року за № 18.08-5934/13 ПАТ «Кредобанк» повідомило ОСОБА_2, що раніше, 20 лютого 2013 року довідка видана помилково та просили вважати її недійсною. Звернули увагу на те, що 29 листопада 2011 року ПАТ «Кредобанк» продав та відступив право вимоги за кредитним договором №16/пж від 04 серпня 2008 року, просили у разі виникнення питання щодо заборгованості звертатися до ТОВ «Фінансова компанія»Приватні інвестиції» (а.с.65).

При наявності другої довідки та відсутності первинного платіжного документа щодо погашення кредитного зобов’язання, суд обґрунтовано не взяв до уваги довідку від 20 лютого 2013 року, що відповідає вимогам ч.3 ст. 212 ЦПК України, якою передбачено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачено ст. 308 ЦПК України.

Керуючись ст. 303, п.1 ч. 1 ст. 307, ст.308, п.1 ч. 1 ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2відхилити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від  08 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набуває чинності негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий І.П. Іванова

Судді: Л.В. Базіль

ОСОБА_4