Справа № 192/17/16-ц
Провадження № 2-о/192/6/16
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" березня 2016 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої - судді Щербини Н. О.,
народних засідателів – Чейпеш В. М., Філіпової Н. О.,
за участі секретаря судового засідання – Сербіної Л. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Солоне цивільну справу за заявою Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (як органу опіки та піклування) в інтересах малолітньої ОСОБА_1, заінтересована особа: Комунальний заклад освіти «Василівська середня загальноосвітня школа-інтернат» про визнання фізичної особи безвісно відсутньою,
В С Т А Н О В И В :
Солонянська районна державна адміністрація Дніпропетровської області (як орган опіки та піклування) в інтересах малолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до суду з заявою про визнання безвісно відсутніми батьків дитини: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.
На обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що у зв’язку з перебуванням матері дитини у складних життєвих обставинах та неможливістю утримувати малолітню, рішенням виконавчого комітету Привільнянської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 26 квітня 2011 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, була направлена до КЗО «Дніпропетровський дитячий будинок № 6 компенсуючого типу» на термін до досягнення 5 років, а потім цей термін був продовжений до досягнення дитиною 7 років.
Відповідно до довідки Привільнянської сільської ради від 28 серпня 2014 року ОСОБА_2, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_5, не проживає за місцем своєї реєстрації з 2011 року, а після виповнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 7 років вона була переведена до «Василівської шкоди-інтернату» Солонянського району Дніпропетровської області і 24 серпня 2014 року була переведена до КЗО «Василівська середня загальноосвітня школа-інтернат», яка 14 травня 2015 року звернулася до служби у справах дітей з листом, згідно якого за час перебування дитини в їхньому закладі мати дитини не відвідувала доньку, не цікавилася її здоров’ям, навчанням, матеріально її не підтримувала.
Крім того, 03 листопада 2015 року КЗО «Василівська середня загальноосвітня школа-інтернат» звернулася до служби у справах дітей з клопотанням про встановлення дитині статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, оскільки мати не відвідувала доньку з 27 серпня 2014 року по цей час.
Заявником також було встановлено, що батько дитини – ОСОБА_4 зареєстрованим на території Дніпропетровської та Харківської областей не значиться, а згідно інформації, яка була надана службою у справах дітей Харківської облдержадміністрації, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 був раніше зареєстрованим за адресою: м. Харків, Салтівське шосеАДРЕСА_1, але за цією адресою проживає його рідний брат ОСОБА_5, який повідомив, що його брат – ОСОБА_4 дійсно до 2004 року був зареєстрований за цією адресою, але рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 2004 року був знятий з реєстрації та з 2008 року жодного зв’язку з братом не підтримує.
У зв’язку з викладеним для встановлення малолітній ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, статуту дитини, яка позбавлена батьківського піклування заявник просить визнати безвісно відсутніми її батьків: мати - ОСОБА_1 з 24 серпня 2014 року, а батька - ОСОБА_4 – з 01 січня 2009 року.
Представник заінтересованої особи – Солонянська районна державна адміністрація Дніпропетровської області (як орган опіки та піклування), у судовому засіданні 03 березня 2016 року заяву підтримала в повному обсязі, просила її задовольнити, пояснивши, що після встановлення малолітній дитині статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, можливе вирішення питання про влаштування дитини до прийомної сім’ї, а тому з метою захисту прав малолітньої, просила задовольнити подану до суду заяву.
Представник заінтересованої особи – КЗО «Василівська середня загальноосвітня школа-інтернат»,у судове засідання не з’явився, згідно листа просили розглянути справу у відсутність їх представника (а.с.68-70).
Судом у межах заявлених вимог наявними у справі доказами встановлено, що згідно актового запису про народження від 05 червня 2007 року №09 батьками малолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 (а.с.49).
Матеріалами справи підтверджується, що в місці постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яким згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області (а.с.27) та довідки Привільнянської сільської ради від 29 серпня 2014 року № 211 (а.с.8) є с. Привільне, вул. Пушкіна, буд. 13 Солонянського району Дніпропетровської області, відсутні відомості про її місце перебування з липня 2011 року (а.с.8), а ОСОБА_4 в 2004 році згідно рішення суду був знятий з реєстрації за місцем свого проживання: м. Харків, Салтівське шосеАДРЕСА_1 та з 2008 року відомості про нього відсутні (а.с.31,29).
Згідно відомостей, наданих Солонянським РВ УМВС України у місці останнього відомого постійного місця проживання ОСОБА_1 немає ніяких відомостей про неї, а її пошуки Солонянським РВ УМВС України позитивних результатів не дали, що підтверджується висновком за результатами розгляду матеріалу ЖЄО №2321 від 31 липня 2015 року (а.с.17-19).
Також судом встановлено, що згідно відповідей на запити суду ОСОБА_1 в період з 2011 року по 25 січня 2016 року не зверталася за медичною допомогою та не перебувала на стаціонарному лікуванні в Солонянській ЦРЛ ДОР (а.с.55,56,57), а згідно відповіді відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції у Дніпропетровській області актові записи про смерть на ОСОБА_1, ОСОБА_4 за 2010-2016 роки по Солонянському району та відділу відсутні. Крім того, такі відомості також відсутні і за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян (а.с.71). Згідно відповіді КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР Солонянське міжрайонне відділення від труп ОСОБА_1 у період з 2011 року по теперішній час в прозектуру Солонянського відділення СМЕ не надходив (а.с.57), а ОСОБА_4 на диспансерному обліку в КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» м. Харкова не перебуває (а.с.52).
В судовому засіданні представник заявника пояснила суду, що останній раз мати малолітньої дитини згідно акту № 130 від 27 серпня 2014 року відвідувала її в КЗО «Дніпропетровський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр № 9» ДОР» 24 серпня 2014 року (а.с.15). Відомості про відвідування дитини батьком - взагалі відсутні, а матеріалами справи підтверджується, що малолітня ОСОБА_1 згідно рішень від 26 квітня 2011 року (а.с.9), від 24 травня 2012 року №1 (а.с.10), від 25 квітня 2013 року №3 (а.с.11), від 26 червня 2014 року № 5 (а.с.12) з 2011 року перебуває в «Дніпропетровському дитячому будинку № 6», в КЗО «Дніпропетровський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр № 9» ДОР» та на теперішній час – в КЗО «Василівська середня загальноосвітня школа-інтернат» (а.с.12).
Відповіді, надані на запити суду щодо встановлення місця перебування батьків малолітньої дитини або відомостей про місце їхнього перебування, позитивних результатів не дали (а.с.38-42,48-49,52,55-57,67,71).
Відповідно до ст. 43 ЦК України особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи, початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць – перше січня наступного року.
На підставі зазначеного знайшли своє підтвердження в процесі розгляду справи посилання представника заявника стосовно того, що ОСОБА_1 слід визнати безвісно відсутньою саме з дати останнього відвідування дитини, тобто з 24 серпня 2014 року, а ОСОБА_4 – з 01 січня 2009 року, скільки останні відомості про нього були в 2008 році.
Пунктом 24 постанови КМУ від 24 вересня 2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» передбачено, що статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям, батьки яких визнані безвісно відсутніми, що підтверджується рішенням суду.
На підставі зазначеного, заява про визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 безвісно відсутніми підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки є підставою для встановлення малолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 статуту дитини, позбавленої батьківського піклування.
Частиною 7 ст. 235 ЦПК України передбачено, що при ухваленні судом рішення, судові витрати не відшкодовуються, якщо не встановлено законом.
На підставі наведеного, керуючись ст.43 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 212-215, 234, 248, 249 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Заяву Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (як органу опіки та піклування) в інтересах малолітньої ОСОБА_1, заінтересована особа: Комунальний заклад освіти «Василівська середня загальноосвітня школа-інтернат» про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_8, безвісно відсутньою з 24 серпня 2014 року.
Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, безвісно відсутнім з 01 січня 2009 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: суддя Н. О. Щербина
Народні засідателі: В. М. Чейпеш
ОСОБА_6