Справа 2 «а» - 206/2009 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2009 року м. Макіївка
Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
Головуючого судді Мироненко В. В.
при секретарі Лазник І. В.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ОСОБА_2, 3-я особа Головне управління державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій управління праці та соціального захисту Центрально – ОСОБА_2 районної адміністрації Макіївської міської ОСОБА_2 неправомірними, про стягнення заборгованості по невиплаченій в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 – 2008 р. р., суд –
встановив:
08 грудня 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, про стягнення заборгованості по невиплаченій в повному обсязі грошової допомоги при народженні дитини, та стягнення заборгованості по невиплаченій в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за 2007-2008 роки. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що вона має на утриманні дитину віком до 3-х років – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і відповідно до вимог Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» отримувала державну допомогу при народженні дитини та отримує допомогу на дитину до досягнення нею трьохрічного віку, яка нараховувалася Управлінням праці та соціального захисту населення Центрально – ОСОБА_2 районної адміністрації Макіївської міської ради. Також позивачка зазначає, що вона є застрахованою особою і до неї повинні застосовуватись норми ст. ст. 40 – 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», однак зазначає, що відповідачем протиправно розмір державної допомоги при народженні дитини та до досягнення нею трирічного віку у 2007 – 2008 роках виплачувався їй не в повному обсязі. Вказала, що сума допомоги при народженні дитини згідно ст. 12 Закону № 2811 повинна була становити та бути їй виплачена у розмірі 10622 грн. 00 коп., однак відповідачем фактично нараховано та виплачено допомогу при народженні дитини у розмірі 8075 грн., таким чином сума недоотриманої допомоги при народженні дитини становить 2547 грн. 00 коп. Крім того, позивачка зазначила, що у період з лютого по жовтень 2008 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку мав складати 4734 грн. 17 коп., однак фактично відповідачем за вказаний період їй нарахована та виплачена допомога з 07 лютого 103,10 грн., з березня по жовтень 130,00 грн., загальною сумою1143,10 грн. Таким чином з 07 лютого по 30 жовтня 2008 року відповідачем їй не доплачено допомогу по догляду за дитиною віком до 3 – х років загальною сумою 3591 грн. 07 коп. і просила визнати дії відповідача неправомірними, стягнути на її користь недоплачену грошову допомогу при народженні дитини в розмірі 2547 грн. 00 коп., стягнути з відповідача на її користь різницю не доплаченої їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за період з 07 лютого по жовтень 2008 року на загальну суму 3591 грн. 07 коп., зобов’язати відповідача в подальшому нараховувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, у розмірі рівному прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, а також стягнути з відповідача сплачений нею судовий збір.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги та просила суд визнати неправомірними дії УПСЗН Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ОСОБА_2 щодо призначення та нарахування їй виплати сум одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 07 лютого по жовтень 2008 року включно у розмірі меншому, ніж прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років; стягнути з УПСЗН Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ОСОБА_2 на її користь недоплачену грошову допомогу при народженні дитини у розмірі 2547 грн. 00 коп. та недоплачену їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 07 лютого по жовтень 2008 року на загальну суму 3591 грн. 07 коп.; зобов’язати УПСЗН Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ОСОБА_2 в подальшому нараховувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі рівному прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років; стягнути з УПСЗН Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради сплачений нею судовий збір.
Представник відповідача, управління праці та соціального захисту населення Центрально-міської районної адміністрації Макіївської міської ОСОБА_2, в судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки суду нічого не повідомив, але відповідачем суду було надано листа, в якому просили справу розглядати без участі їх представника. Також зазначили, що позов ОСОБА_1 не визнають.
В запереченнях наданих суду, Управлінням праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ОСОБА_2 зазначено, що позивачка ОСОБА_1 отримувала допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», постанови КМУ «Про деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми» від 11.01.2007 року, Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Також зазначили, що на підставі ст. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», було зупинено дію ст.ст. 41, 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», в якій правлінням фонду соціального страхування встановлювався розмір допомоги при народженні дитини. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим законом, є окремим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Відповідно до Закону України № 2240 – III, Державним бюджетом на 2007 рік була встановлена допомога при народженні дитини у розмірі 8500 гривень, виплата якої здійснювалась одноразово при народженні дитини в сумі 3400 грн., решта – протягом наступних 12 місяців рівними частинами. На підставі п. 23 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» встановлено, що у 2008 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різницю між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 130 гривен. Згідно цих встановлених розмірів ОСОБА_1 і було перераховано зазначені допомоги за 2007 і 2008 роки.
У запереченнях проти позову відповідач наполягав на застосуванні строку звернення до адміністративного суду.
Представник 3-ї особи Головного управління Державного казначейства України в Донецької області, також в судове засідання не з’явився, але суду було надано листа в якому просили справи розглядати без участі їх представника.
Крім того, суду було надано пояснення щодо позову, де зазначено, що згідно ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» всі види державної допомоги сім’ям з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітності та пологам, призначають і виплачують органи соціального населення за місцем проживання батьків. Відповідно до ст. 4 «Джерела покриття витрат на виплату державної допомоги», покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Згідно до ст. 102 «Субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на здійснення програм соціального захисту» Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. На підставі наведеного зазначено, що відповідно до ст.ст. 4, 5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та ст. 102 Бюджетного кодексу України стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинно проводитися з відповідного управління праці та соціального захисту населення за рахунок коштів державного бюджету.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи і перевіривши надані докази, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
З свідоцтва про народження, копія якого долучена до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_3, народився 27.11.2007 року і батьками дитини є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с. 8).
З листа УПСЗН Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ОСОБА_2 від 21.10.2008 року за № 09/4178 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку з 27.12.2007 року та отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у мінімальному розмірі 130, 00 грн. щомісячно відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (а.с. 9).
Відповідно до довідок УПСЗН Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської ОСОБА_2 від 28.11.2008 року за № 09/4738 ОСОБА_1отримала щомісячну одноразову допомогу при народженні дитини у листопаді 2007 року – 3400,00 грн., з грудня 2007 року по жовтень 2008 року по 425,00 грн. кожного місяця, а також отримувала допомогу по догляду за 1 – ою дитиною до досягнення нею 3 – річного віку – за лютий 2008 року 103,10 грн., з березня 2008 року по жовтень 2008 року по 130,00 грн., а всього на загальну суму 1143,10 грн. (а.с. 12).
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» є загальним, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального закону, яким є Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, суд зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.
При виплаті позивачці допомоги при народженні дитини відповідачеві було слід застосовувати положення ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», у редакції, що діяла на момент виплати, оскільки зупинення дії ст. 12 цього Закону було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) з 09.07.2007 року, а дитину позивачка народила 27.11.2007 року. Як встановлено судом, позивачці фактично було сплачена допомога при народженні дитини 8075 грн., тоді як розмір суми, що підлягав виплаті при народженні дитини повинен був становити 10622 грн. 00 коп., тобто допомога при народженні дитини позивачці не доплачена і ця сума недоплати підлягає стягненню на користь позивачки.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до пункту 23 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" N 107-VI від 28.12.2007, було передбачено д опомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Дана норма Закону "Про державний бюджет України на 2008 рік" до теперішнього часу Конституційним Судом України не визнана неконституційною, в зв'язку з чим, стосовно виплат, що здійснені відповідачем у 2008 році у розмірі 144, 10 грн., то суд вважає такі виплати правомірними і доводить правомірність застосування зазначених норм відповідачем при виплаті спірної допомоги за вищезазначений рік, в зв'язку з чим в задоволені позову, а саме в частині стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2008 року по жовтень 2008 року, позивачці ОСОБА_1 слід відмовити.
Також, не підлягають задоволенню вимоги про зобов’язання відповідача виплачувати щомісячну допомогу за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов’язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, таким чином на користь позивачки ОСОБА_1 необхідно часткового стягнути з місцевого бюджету відповідно до частково задоволених вимог судовий збір у розмірі 0,68 коп.
Враховуючи наведене, на підставі наданих та оцінених доказів, суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1, а саме стягнення з відповідача недоплаченої допомоги при народженні дитини та часткового повернення позивачці судового збору в розмірі 0,68 коп., а в іншій частині позовних вимог відмовити.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 185, 186, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про державну допомогу з дітьми», Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік», Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, суд -
постановив:
ОСОБА_5 Сергіївни до Управління праці та соціального захисту населення Центрально - ОСОБА_2 районної адміністрації Макіївської міської ОСОБА_2, 3 – тя особа Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області – задовольнити частково.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Центрально – ОСОБА_2 районної адміністрації Макіївської міської ОСОБА_2 перерахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 недоотриману суму допомоги при народженні дитини, відповідно до ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям» у редакції, що діяла на момент виплати.
Стягнути на користь ОСОБА_1 вікторії Сергіївни з місцевого бюджету Центрально – Міського району м. Макіївки сплачений нею при подачі позовної заяви судовій збір у розмірі 0,68 коп.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 вікторії Сергіївни до Управління праці та соціального захисту населення Центрально – ОСОБА_2 районної адміністрації Макіївської міської ради – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанову винесено в нарадчій кімнаті в 1-ому екземплярі.
Суддя: